Гепарсил инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: силімарин (silymarin);

фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули № 2, з кришечкою та корпусом зеленого кольору, або з кришечкою білого кольору та корпусом темно-червоного кольору. Вміст капсул – порошок від світло-жовтого до світло-коричневого кольору;

склад: 1 капсула містить силімарину 0,07 г;

допоміжні речовини: сахароза пресована, крохмаль преджелатинізований, магнію стеарат.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Гепатотропні препарати. Код АТС А05ВА03.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Механізм дії препарату силімарину обумовлений антиоксидантною активністю групи флавоноїдних сполук. Силімарин взаємодіє із вільними радикалами в печінці та переводить їх у менш токсичні сполуки, перериває процес перекисного окислення ліпідів; перешкоджає подальшому руйнуванню клітинних структур. У пошкоджених гепатоцитах стимулює синтез структурних та функціональних білків та фосфоліпідів (за рахунок специфічної стимуляції РНК-полімерази А), стабілізує мембрани клітин, запобігає втраті ферментних компонентів клітини (трансаміназ), прискорює регенерацію клітин печінки. Гальмує проникнення у клітину деяких гепатотоксичних речовин (отрута гриба блідої поганки). Клінічно дія проявляється покращанням загального стану хворих із захворюванням печінки, зменшенням суб’єктивних скарг, покращанням лабораторних показників (зниження активності “печінкових” трансаміназ та лужної фосфатази, вмісту білірубіну). Перші ознаки терапевтичного ефекту з’являються через 1 місяць після початку лікування.

Фармакокінетика. Абсорбція силімарину низька та повільна (період напівабсорбції – 2,2 години), метаболізується в печінці шляхом кон’югації, період напіврозпаду (T½) – 6 годин. Понад 80% препарату виводиться із жовчю у вигляді глюкуронідів та сульфатів. Включається в ентерогепатичну рециркуляцію. Зв’язування із білками плазми крові незначне. Після одноразового прийому препарату максимальна концентрація в плазмі крові досягається вже через 30 хвилин. Найбільша кількість препарату виводиться із жовчю через 2 години після прийому. Не кумулює в організмі. Після багаторазового прийому в дозі 140 мг 3 рази на добу досягається стабільний рівень виведення із жовчю.

Показання для застосування. Хронічні гепатити, стани після інфекційного та токсичного гепатитів, дистрофії та жирова інфільтрація печінки, у складі комплексного лікування цирозу печінки. Застосовують при токсичних та хімічних ураженнях печінки (алкогольне, медикаментозне, інтоксикація галогеновмісними вуглеводами, сполуками таких важких металів, як мідь, ртуть, свинець, вісмут, цинк, хром) та їх профілактиці.

Спосіб застосування та дози. Приймають внутрішньо після їди, не розжовуючи, з невеликою кількістю рідини. Одноразова доза для дорослих становить 1–2 капсули (0,07–0,14 г силімарину). Призначають 3 рази на добу або в меншій добовій дозі (залежно від тяжкості захворювання). Курс лікування становить не менше трьох місяців. Як профілактичний засіб дорослі приймають по 1–2 капсули (0,07–0,14 г) на добу не менше 3 місяців. Добова доза для дітей до 14 років становить 5 мг/кг, яку слід розділити на 2–3 прийоми.

Побічна дія. В окремих випадках може бути проносний ефект, рідко – алергія.

Протипоказання. Індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату.

Передозування. Не повідомлялось.

Особливості застосування. У дітей до 14 років, при вагітності та годуванні груддю препарат застосовують тільки під контролем лікаря. Гепарсил не впливає на здатність керувати транспортними засобами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не встановлено.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ^оС. Зберігати в недоступному для дітей місці. Термін придатності – 2 роки.