Науково-практична конференція у Києві стала новою сходинкою у діагностиці та лікуванні захворювань екстрапірамідної системи

Науково-практична конференція у Києві стала новою сходинкою у діагностиці та лікуванні захворювань екстрапірамідної системи

2-3 листопада у м. Києві відбулася IV науково-практична конференція з міжнародною участю «Захворювання екстрапірамідної системи: клініка, діагностика, лікування», яка присвячена 45-річчю відділу екстрапірамідних захворювань нервової системи ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України».

Організаторами заходу виступили Національна академія медичних наук України, ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Київське міське науково-практичне товариство ім. проф. М.Б. Маньковського, Міжнародна академія медичної освіти.

Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова є однією з провідних вітчизняних науково-практичних медичних установ, що має багатий досвід і визнання в розробці комплексної проблеми старіння. Наукові напрацювання провідних вчених інституту, у тому числі щодо діагностики та лікуванні захворювань екстрапірамідної системи та координації експериментальної медико-біологічної, клінічної і соціально-гігієнічної роботи, що проводиться із зазначеної проблеми в різних наукових і практичних колективах України, відомі не лише в Україні. Науковий заклад є організатором низки українських асоціацій, у тому числі Асоціації хворих на паркінсонізм, яка в 1997 році прийнята в Європейський союз паркінсонізму (EPDA). Тому інтерес до конференції набув міжнародного масштабу.

Голова оргкомітету конференції професор І. М. КАРАБАНЬ розповіла про основні наукові напрямки, які обговорювались під час конференції:

  • історія вивчення хвороби Паркінсона (ХП) і рухових порушень;
  • ранні біомаркери ХП;
  • клінічний поліморфізм ХП;
  • сучасні технології нейромодуляції в лікуванні ХП;
  • можливості персоналізованої фармакотерапії ХП;
  • реабілітація рухових порушень;
  • інноваційні підходи до лікування рухових порушень;
  • нові генетичні і клітинні технології при рухових порушеннях;
  • методи нейрохірургічної корекції екстрапірамідних порушень;
  • немедикаментозна терапія ХП і інших екстрапірамідних порушень.

Головуючими на конференції були авторитетні спеціалісти у галузі геронтології: академік НАМН України В.В. Безруков, професор В.Б. Шатило, професор І.М. Карабань. До Організаційного Комітету конференції увійшли д.мед.н. І.В. Богданова (ДУ «Інститут неврології, психіатрії і наркології НАМН України»), член-кореспондент НАМН України, проф. Л.А. Дзяк (Дніпропетровський медичний університет), проф. І.М. Карабань (ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф.Чеботарьова НАМН України»), проф. Н.В. Литвиненко (Українська медична стоматолгічна академія), проф. С.П. Московко (Вінницький медичний університет ім. М.І.Пирогова), к.мед.н. Я.Є. Саноцький (Львівська обласна клінічна лікарня), проф. Т.М. Слободін (Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика).

До Секретаріату увійшли к.мед.н. Н.В. Карасевич та к.мед.н. С.А. Кріжановський (ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф.Чеботарьова НАМН України»).

В рамках конференції відбулись засідання з інтерактивною методикою викладання, а також проведено теоретичні та практичні майстер-класи під керівництвом видатних вчених з України, Естонії, Російської Федерації, Ізраїлю.

У перший день роботи наукового форму його учасників привітали академік НАМН України, Президент Національної академії медичних наук України В.І. Цимбалюк, директор ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», академік НАМН України В.В. Безруков. Саме Владислав Віктрович Безруков разом з членом- кореспондентом НАМН України, професором Л.А. Дзяк, професором Pille Taba стали головуючим на першому засіданні, присвяченому актуальним питанням діагностики та лікування захворювань екстрапірамідної системи.

Зокрема, обговорення та дискусії під час засідання велись навколо таким тем: «Хвороба Паркінсона: рубежі епохи та сучасні досягнення» (І.М. Карабань, ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Київ), «Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона та практичні аспекти лікування» (Pille Taba Університет Тарту, Естонія), «Від фенотипової гетерогенності хвороби Паркінсона до особливостей терапії» (Т.М. Слободін, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ), «Мітохондріальна дисфункція як біомаркер поліорганної патології при хворобі Паркінсона» (К.В. Розова, І.М. Маньковська, Н.В. Карасевич, І.М. Карабань, ДУ «Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України», ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Київ), «Особливості порушення дрібної моторики та їх корекція на ранній стадії хвороби Паркінсона», І.В. Богданова (ДУ «Інститут неврології, психіатрії і наркології НАМН України», Харків).

Наступне засідання конференції розпочалось з виступу професора кафедри неврології РМАПО МОЗ РФ Центру екстрапірамідних захворювань О.С. Левіна, який розповів про нейромедіаторний підхід до персоніфіцірованої терапії хвороби Паркінсона.

Цікавим і корисним для учасників форуму став досвід Ізраїлю у використанні інгібіторів МАО-Б в лікуванні хвороби Паркінсона, яким поділилася Тетяна Гуревич, Tel-Aviv Medical Center, Movement Disorders and Parkinson Disease Unit (Тель-Авів, Ізраїль).

З доповіддю про критерії застосування в поетапному лікуванні хвороби Паркінсона стратегії леводопа-терапії виступив С.П. Московко (Вінницький Національний медичний університет ім. М.І. Пирогова).

Цікавими для слухачів стали лекції Я.Є. Саноцького (Львівська обласна клінічна лікарня) на тему: «Марганцева енцефалопатія: 11-річний досвід спостереження» та С.А. Кріжановського (Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України) на тему: «ЕЕГ- маркери змін функціонального стану мозку при хворобі Паркінсона».

Фіналом першого дня роботи конференції стало проведення майстер-класів від Т.Ю. Гуревич та І.М. Карабань щодо акцентів і гліссандо в комплексній патогенетичній терапії хвороби Паркінсона, обговорення доповідей, дискусії щодо окремих їх аспектів, спілкування з експертами.

Наступного дня корисну інформацію учасникам конференції запропонував професор К.Р. Костюк (ДУ «Інститут нейрохірургії ім. академіка А.П. Ромоданова НАМН України») на тему «Сучасні аспекти, стан та перспективи нейрохірургічного лікування екстрапірамідних порушень в Україні».

Актуальною проблемою для людей, які страждають на хворобу Паркінсона, є порушення нічного сну та підвищення денної сонливості. Тому непересічним був інтерес до лекції з цього приводу, яку підготували до конференції професори Першого Московського державного медичного університету ім. І.М. Сеченова, клініка ім. А.Я. Кожевнікова, М.М. Яхно та М.Р. Нодель. Так само жваво обговорювалась і тема генетики хвороби Паркінсона та інших нейродегенеративних захворювань, яку запропонував ст.наук. співр. О.К. Коляда (Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України). К.мед.н. Н.В. Карасевич представила дані щодо сучасних аспектів діагностики та лікування синдрому неспокійних ніг.

Засідання закінчилось майстер-класом щодо немедикаментозних методів лікування хвороби Паркінсона, які сьогодні є науково обґрунтованими і визнаними у світі, та показовим сеансом данс-терапії під керівництвом проф. І.М. Карабань та к.мед.н.

Н.В. Карасевич. Танцювальний виступ людей, які живуть з хворобою Паркінсона, викликало сльози на очах присутніх. Безперечно, що чуйність, уважне ставлення, зоровий і фізичний контакт, підтримка і розуміння, які властиві сеансам данс-терапії, мають виключно важливий лікарський, психологічний та соціальний ефект, і сьогодні танцювально-рухова терапія є одним з напрямків, який активно розвивається у нейрореабілітації пацієнтів.

У країнах Європи (Німеччина, Австрія та ін.) і в США існують підрозділи Асоціації данс-терапії, на сайтах яких розміщена інформація про використання танцювально-рухової терапії при ХП.

З листопада 2014 року за підтримки фармацевтичних компаній UCB і Асіно Фармастарт в Україні на базі Інституту геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова організовано данс-клас для пацієнтів з екстрапірамідної патологією. Фахівці підбирають вправи, що корегують руховий дефіцит пацієнтів. Однією з психологічних проблем при ХП є депресія. Вона з'являється у тому числі через непристосованість суспільства до таких людей. Організатори роблять спроби згладити цей ефект шляхом налаштування довіри між пацієнтом і тренером. Вибудовування відносин підтримки і розуміння – один з найважливіших аспектів проведення сеансів данс-терапії. Допомога полягає в постійному зоровому, фізичному контакті, контролі за успіхами в подоланні недуги. Соціальний ефект проявляється в роботі в групі, спілкуванні, занятті спільною справою. Спостереження за хворими дозволяють з оптимізмом розглядати танцювально-рухову терапію як засіб немедикаментозного впливу при ХП на будь-яких стадіях перебігу захворювання. Тому інтерес до досвіду українських вчених у використанні данс-терапії серед учасників конференції був великий.

На заключному, четвертому, засіданні конференції головували член-кореспондент НАМН України, проф. Л.А. Дзяк, проф. О.С.Левін, проф. І.М. Карабань. Науковцями були запропоновані до обговорення та обміну досвідом наступні напрямки: «Клінічна гетерогенність хвороби Паркінсона та новий підхід до виділення її стадій» (О.С. Левін, кафедра неврології РМАПО МОЗ РФ), «Коморбідний профіль у хворих з хворобою Паркінсона» (Л.А. Дзяк, Дніпропетровський медичний університет), «Сучасні можливості нейровізуалізації при хворобі Паркінсона та інших нейродегенеративних захворюваннях» (З.З. Рожкова, ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», медична клініка «Борис»), «Сучасні погляди на патогенез, діагностику і лікування бокового аміотрофічного склерозу» (О.А. Мяловицька, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця).

У фінальній частині конференції заключне слово було надано авторитетним експертам з проблеми діагностики та лікування хвороби Паркінсона в Україні. До учасників медичного форуму звернулись І.М. Карабань, І.В. Богданова, Л.А. Дзяк, Т.М. Слободін, Н.В. Литвиненко, С.П. Московко, Н.В. Карасевич, Я.Є. Саноцький.

«Незважаючи на значні досягнення сучасної медицини в розумінні патогенезу захворювань та розширення можливостей терапії, лікування пацієнтів з паркінсонізмом сьогодні парадоксально є більш складною задачею, ніж кілька десятиліть раніше, - наголошували експерти. - Постійне уточнення та оновлення наших знань про нейрохімію мозку в нормі та патології вимагає все більш тонких підходів до регулювання та корекції нейродегенеративних процесів, у зв'язку з чим лікування в міру вдосконалення стає все більш філігранним, справжнім мистецтвом лікаря. Тому важливість подібних зборів науковців з різних країн, які обмінюються досвідом, дискутують, разом шукають і знаходять відповіді на численні запитання щодо сучасних підходів у діагностиці і лікуванні подібних захворювань, важко переоцінити».

У рамках конференції відбулась ще одна непересічна та довгоочікувана подія - презентація видання "Рекомендації щодо діагностики та лікування хвороби Паркінсона" (Київ, 2017), яке має всі підстави стати настільної книгою для лікарів різних напрямків, які займаються проблемою хвороби Паркінсона.

«Лікування хвороби Паркінсона - процес творчий, сугубо індивідуалізований, що вимагає від лікаря високого професійного та уважного ставлення до кожного з пацієнтів. Розглянуті на конференції результати наукових досліджень, напрацювання і пропозиції щодо впровадження їх у практичну діяльність у різних напрямках діагностики та лікування захворювань екстрапірамідної системи, нададуть можливість підвищити рівень допомоги населенню України, яке страждає на такі поки що невиліковні недуги, як хвороба Паркінсона, покращити якість їх життя, підвищити рівень відновлення працездатності та забезпечити ефективне використання ресурсів галузі охорони здоров'я», - наголосила, оцінюючи результати конференції, голова Оргкомітету професор Ірина Миколаївна КАРАБАНЬ.