Венорутинол инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: Troxerutin;

основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули жовтого кольору; вміст капсул – порошок від жовтого до коричнювато-жовтого кольору, без запаху;

склад: 1 капсула містить 300 мг троксерутину (венорутинолу);

допоміжні речовини: макрогол 6000, лактоза моногідрат, кальцію стеарат.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Капіляростабілізуючі засоби. Код АТС С05С А04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Троксерутин – засіб з Р-вітамінною активністю та вираженими ангіопротекторними властивостями. Препарат знижує судинно-тканинну проникність і ламкість капілярів, сприяє нормалізації і покращанню трофіки тканин, зменшує застійні явища у венах і навколовенозних ділянках, має протинабрякову і протизапальну дію, тонізує гладенькі м’язи венозних кровоносних судин. Бере участь в окислювально-відновних процесах; пригнічуючи активність гіалуронідази, стабілізує активність гіалуронової кислоти в оболонках клітин. Збільшує щільність судинної стінки, зменшує ексудацію рідкої частини плазми і діапедез формених елементів крові. Завдяки зменшенню проявів ексудативного запалення в судинах, троксерутин обмежує налипання тромбоцитів на поверхні судинної стінки.

Фармакокінетика. Після прийому всередину препарат добре абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація активної речовини в плазмі відзначається в середньому через 2 години після прийому всередину. Добре проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр. Метаболізується в печінці з утворенням декількох неактивних метаболітів. Частково виводиться в незмінному вигляді із сечею і жовчю.

Показання для застосування. Хронічна венозна недостатність; варикозне розширення вен, у т. ч. при вагітності; поверхневий тромбофлебіт, перифлебіт; геморагічні діатези з підвищеною проникністю капілярів; капіляротоксикоз (у т. ч. кір, скарлатина, грип). Діабетична мікроангіопатія; геморой; парестезія та судоми нижніх кінцівок у нічний час і при пробудженні; побічні судинні ефекти променевої терапії; після операційних втручань з приводу варикозного розширення вен.

Спосіб застосування та дози. Венорутинол приймають внутрішньо під час їди по 1 капсулі 2 рази на день (ранком і ввечері); для підтримуючої терапії – по 1 капсулі на день. Курс лікування становить 3–4 тижні та довше. У більш важких проявах хронічної венозної недостатності (виразки та трофічні ушкодження шкіри гомілки), при діабетичній мікроангіопатії, капіляротоксикозі необхідно приймати по 1–2 капсули 3 рази на добу (для підтримуючої терапії – по 1 капсулі 2 рази на добу). При парестезії (онімінні ніг) і при нічних тонічних судомах Венорутинол приймають по 1 капсулі на ніч (перед сном) і вранці.

Побічна дія. У поодиноких випадках спостерігаються алергічні реакції на шкірі: кропивниця, екзема, дерматит; можливі ерозивно-виразкові пошкодження шлунково-кишкового тракту, головний біль.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату; виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічний гастрит (у фазі загострення).

Передозування. Випадки передозування Венорутинолом не відомі.

Особливості застосування. Пацієнтам з вираженими порушеннями функції нирок не рекомендується тривале використання Венорутинолу. Досвіду застосування препарату для лікування дітей та дозування для різних вікових груп немає. У I триместрі вагітності застосування капіляростабілізуючих препаратів обмежені тому, що небезпечність препарату для плоду не вивчена; у II та в III триместрі препарат призначають тільки тоді, коли необхідність прийому препарату для матері перевищує ризик для плоду (при наявності абсолютних показань). Під час лактації використання препарату не бажане.

Взаємодія з лікарськими засобами. Препарат потенціює дію аскорбінової кислоти на проникність капілярів.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25° С. Термін придатності – 3 роки.