Загальна характеристика:
хімічна та міжнародна назви: pantoprazole; натрію5-(дифлорометокси)-2-[[(3,4-диметокси-2-піридиніл)метил]сульфініл]-1Н-бензимедазол сесквігідрат;
основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі таблетки, вкриті кишковорозчиною оболонкою жовтого кольору;
склад: 1 таблетка містить пантопразолу натрію еквівалентно 40 мг пантопразолу;
допоміжні речовини: манітол, натрію карбонат безводний, гідроксипропілметилцелюлоза, повідон, кальцію стеарат, барвник IC-EN 350 жовтий, барвник IC-S-329.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні.
Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Інгібітори “протонного насоса”. Код АТС А02В С02.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Інгібітор Н+-К+-АТФази парієтальних клітин, порушує перенесення іонів водню із парієтальної клітини в просвіт шлунка та блокує кінцевий етап гідрофільної секреції соляної кислоти. Знижує базальну та стимульовану (незалежно від виду стимулу – ацетилхолін, гістамін, гастрин) секрецію соляної кислоти. При виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, яка асоціюється із Helicobacter pylori, таке зниження шлункової секреції підвищують чутливість мікроорганізму до антибіотиків. Пантопразол має протимікробну активність відносно Helicobacter pylori та сприяє прояву антихелікобактерного ефекту інших препаратів.
Фармакокінетика. Після внутрішнього прийому препарат швидко і повністю всмоктується; приблизно 90 – 95 % препарату зв’язується з білками плазми крові. Пантопразол метаболізується у печінці ферментною системою цитохрому Р450. Максимальна концентрація в сироватці крові через 2,5 години. Ефект зберігається протягом 24 годин. Приблизно 71 % препарату виводиться нирками і 18 % - з калом.
Показання для застосування. Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки у фазі загострення, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, синдром Золлінгера-Еллісона, ерадикація Helicobacter pylori (у комбінації з антибактеріальною терапією), хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка в стадії загострення.
Спосіб застосування та дози.
Пептична виразка шлунка – по 1 капсулі (40 мг) 2 рази на добу 2 – 6 тижнів;
пептична виразка дванадцятипалої кишки – по 1 капсулі (40 мг) 2 рази на добу 2 – 4 тижні;
гастроезофагеальна рефлюксна хвороба – 1 капсула (40 мг) 2 рази на добу 4 – 8 тижнів; підтримуюча терапія при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі 1 капсула (40 мг) 1 раз на добу до 12 місяців;
хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка в стадії загострення – 1–2 капсули (40 – 80 мг) на добу 2 – 4 тижні;
для ерадикації Helicobacter pylori (в комбінації з антибактеріальними засобами (амоксициліном, кларитроміцином, тетрацикліном, фуразолідоном, метронідазолом), препаратами вісмуту) – по 1 капсулі (40 мг) 2 рази на добу 7 діб (максимально до 2 тижнів);
синдром Золлінгера-Еллісона – доза підбирається індивідуально залежно від початкового рівня шлункової секреції; початкова доза препарату становить 3 капсули (120 мг) 1 раз на добу 2 – 8 тижнів.
Побічна дія. У рідких випадках нудота, діарея, запор, метеоризм, біль в ділянці живота, головний біль, загальна слабкість, шкірний висип, запаморочення, депресія, підвищення активності трансаміназ крові, сонливість, безсоння, фотофобія, парестезії, порушення зору, шум у вухах, гематурія, імпотенція, алопеція, акне, алергічні реакції, пропасниця, еозинофілія.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату, тяжка ниркова недостатність, гепатит, цироз печінки, період вагітності та годування груддю. Не рекомендується призначати препарат дітям до 15 років.
Передозування. Дані про передозування препарату відсутні. При підозрі на передозування проводять симптоматичну терапію. Діаліз неефективний.
Особливості застосування. Не рекомендується при лікуванні гіперацидних станів, пов’язаних із дієтичними або іншими (алкоголь, куріння) факторами. До початку лікування пантопразолом виразки, яка локалізована у шлунку, необхідно виключити злоякісний характер процесу, тому що маскування симптомів захворювання може призвести до його пізньої діагностики. У пацієнтів похилого віку доза не повинна бути більше 40 мг на добу.
З обережністю застосовувати під час керування транспортними засобами та виконання робіт, які потребують уваги.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному прийомі можлива зміна абсорбції препаратів, всмоктування яких залежить від рівня рН (кетоконазол). Не виявлено клінічної взаємодії пантопразолу з такими препаратами, як діазепам, варфарин, теофілін, фенітоїн, дигоксин, а також пероральними контрацептивами і антацидними препаратами.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці при температурі не вище 30°С. Термін придатності – 3 роки.