Парацетамол 325 мг инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна і хімічна назва: рaracetamol; пара-ацетамінофенол;

основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули з червоно-оранжевою непрозорою кришечкою та жовтим непрозорим корпусом, які містять порошок білого кольору;

склад: 1 капсула містить парацетамолу 0,325 г;

допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований, аеросил, натрію лаурил сульфат, магнію стеарат.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Аналгетики. Код АТС N02BE01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Має знеболювальну, жарознижувальну та помірно виражену протизапальну дії. Сповільнює синтез простагландинів та знижує збудженість центру терморегуляції гіпоталамуса.

Фармакокінетика. Швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту, проникає в усі тканини, зв’язується з білками плазми 25 %. Біодоступність препарату при внутрішньому прийомі становить 100 %. Максимальна концентрація у плазмі крові спостерігається через 30-60 хвилин після прийому внутрішньо. Жарознижувальий ефект настає через 2 години; тривалість дії - 3-4 години. Період напіввиведення (Т1/2) - 1-4 години. Метаболізується в печінці з утворенням глюкорангіду і сульфату парацетамолу. Незначна кількість парацетамолу деацетилюється з утворенням параамінофенолу, який сприяє утворенню метгемоглобіну, тобто обумовлює токсичність препарату. Виводиться нирками, головним чином у вигляді продуктів кон’югації, менш ніж 5 % екскретується у незмінному стані.

Показання для застосування. Біль слабкої та помірної інтенсивності: головний, зубний біль, біль у спині, артралгії, міалгії, невралгії, меналгія, гарячковий синдром при застудних захворюваннях.

Спосіб застосування та дози. Дорослим і дітям старшим 10 років внутрішньо по 1 капсулі на прийом 2-3 рази на добу. Найбільша добова доза для дорослих 1,5 г.

Побічні дії.

З боку кровотворення: агранулоцитоз, тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія, метгемоглобінемія.

З боку сечовидільної системи: ниркова коліка, асептична піурія, інтерстиціальний гломерулонефрит.

Алергічні реакції: висипання на шкірі.

Сонливість або, навпаки, надмірна збудливість; пригнічення скоротливості міокарда.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату, порушення функції печінки та нирок, цукровий діабет, хвороби крові, при вагітності та період лактації.

Передозування. Симптоми: в перші 24 години - блідість, нудота, блювання та біль в абдомінальній ділянці живота; через 12-48 годин – ураження нирок та печінки з розвитком печінкової недостатності (енцефалопатія, кома, летальний кінець), серцеві аритмії, панкреатит. Ураження печінки можливе при прийомі 10 г і більше (у дорослих). У випадках передозування необхідно зменшити дозу або тимчасово припинити прийом препарату. Лікування: призначення метіоніну внутрішньо або внутрішньовенно N-ацетилцистеїну.

Особливості застосування. Парацетамол з обережністю призначають пацієнтам з порушенням функції печінки і нирок, а також хворим похилого віку. При тривалому застосуванні препарату необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Збільшує ефект непрямих антикоагулянтів (похідних кумарину) та імовірність ураження печінки гепатотоксичними препаратами. Метоклопромід збільшує, а холестирамін знижує швидкість всмоктування. Барбітурати зменьшують жарознижувальну активність. Парацетамол посилює терапевтичний ефект кислоти саліцилової, піразолону, кодеїну, кофеїну, при цьому зменшуються токсичність препарату. При поєднанні з індукторами ферментів можливе посилення метгемоглобінемії. Працетамол потенціює дію спазмолітиків.