Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: pantоprazole; 5-(дифторметокси)-2-[[3,4-диметокси-2-піридиніл)метил]сульфініл]-1Н-бензімідазол (у вигляді натрієвої солі);
основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки жовтого кольору, вкриті оболонкою;
склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить пантопразолу натрію сесквігідрату еквівалентно пантопразолу 40 мг;
допоміжні речовини: манітол, гідроксипропілметилцелюлоза, натрію карбонат безводний, кальцію стеарат, кросповідон, метакрилової кислоти сополімер, дибутилфталат, тальк очищений, гідроксипропілметилцелюлоза, макрогол 6000, титану діоксид, заліза оксид жовтий.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні.
Фармакотерапевтична група.
Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагального рефлюксу. Інгібітори “протонного насосу”. Код АТС А02В С02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Пантопразол є блокатором шлункової секреції, він гальмує активність Н+ -К+ -АТФази у парієтальних клітинах шлунка і таким чином блокує останню фазу секреції соляної кислоти. Це призводить до зменшення рівня базальної секреції незалежно від природи подразнення. Має антибактеріальну активність щодо Нelicobacter pylori і сприяє прояву антихелікобактерного ефекту інших препаратів. Терапевтичний ефект після одноразової дози настає швидко і зберігається протягом 24 год.
Фармакокінетика. Швидко і повністю абсорбується після прийому внутрішньо. Абсолютна біодоступність становить 77%. Максимальна концентрація досягається через 2 - 4 год. Зв’язування з білками плазми становить 98%. Період напіввиведення - приблизно 1 год. Незначною мірою проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Метаболізується в печінці. Виводиться переважно з сечею (82%) у вигляді метаболітів, у невеликій кількості спостерігається в калі. Не кумулює. Період напіввиведення у хворих на цироз печінки зростає до 7 - 9 год, з печінковою недостатністю – незначною мірою збільшується, але період напіввиведення основного метаболіту становить 2 - 3 год.
Показання для застосування.
Виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у фазі загострення;
гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) (помірні і тяжкі форми);
синдром Золлінгера-Еллісона;
для ерадикації Helicobacter pylori (у комбінації з антибактеріальними засобами – амоксициліном, кларитроміцином, тетрацикліном, фуразолідоном, метронідазолом; препаратами вісмуту);
хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка у стадії загострення;
невиразкова диспепсія.
Спосіб застосування та дози.
Препаарт застосовують внутрішньо.
При виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки призначають по 40 мг 2 рази на добу протягом 2-6 тижнів.
При комбінованій ерадикаційній антихелікобактерній терапії у хворих на виразкову хворобу шлунка або дванадцятипалої кишки – по 40 мг 2 рази на добу (перед сніданком і перед вечерею або під час їжі, не розжовуючи і не порушуючи цілісність таблетки, запиваючи рідиною) разом з амоксициліном по 1 г 2 рази на добу і кларитроміцином (або метронідазолом) по 0,5 г 2 рази на добу; або Пантаз 40 мг 2 рази на добу разом з вісмутом субсаліцилатом по 120 мг 4 рази на добу і тетрацикліном по 0,5 г 4 рази на добу і метронідазолом по 0,5 г 3 рази на добу. Тривалість лікування – 7 днів.
При гастроезофагеальній рефлюксній хворобі – по 40 мг 2 рази на добу протягом 4-8 тижнів. Для підтримуючої терапії при ГЕРХ – по 1 таблетці 1 раз на добу протягом 12 місяців.
При синдромі Золлінгера-Еллісона початкова доза препарату – 40 мг 3 рази на добу, за необхідністю дозу підвищують; підбір дози індивідуальний.
При хронічному гастриті з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка у стадії загострення призначають по 1-2 таблетки на добу протягом 2-3 тижнів.
При невиразковій диспепсії – по 1-2 таблетки на добу протягом 2-3 тижнів.
Побічна дія.
Звичайно препарат переноситься добре, але можуть спостерігатися діарея, головний біль, зрідка – сухість у роті, підвищення апетиту, нудота, блювання, метеоризм, біль у животі, запор, підвищення активності трансаміназ, астенія, запаморочення, сонливість, безсоння, висипи, кропив’янка, свербіж, ангіоневротичний набряк, гіперглікемія, міалгія.
У поодиноких випадках – знервованість, депресія, тремор, парестезії, фотофобія, порушення зору, шум у вухах, алопеція, акне, дерматит, пропасниця, еозинофілія, гіперліпопротеїнемія, гіперхолестеринемія.
Протипоказання.
Гіперчутливість, гепатит і цироз печінки, що супроводжується тяжкою печінковою недостатністю; період вагітності і лактації; дитячий вік до 12 років.
Передозування.
Немає повідомлень, але при підозрі на передозування рекомендується провести симптоматичну терапію.
Особливості застосування.
Перед початком лікування і після нього слід виключити злоякісні захворювання стравоходу і шлунка, оскільки лікування може замаскувати симптоматику і відстрочити правильну діагностику. Діагноз рефлюксної хвороби повинен підтвердитися ендоскопічно. У літніх хворих і з порушеннями функції нирок не рекомендується перевищувати дозу 40 мг/добу. При тяжкій нирковій недостатності режим дозування необхідно відкоригувати - по 1 таблетці кожний наступний день, під контролем рівня печінкових ферментів (при його підвищенні препарат слід негайно відмінити).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Може зменшувати рН-залежну абсорбцію кетоконазолу та інших лікарських засобів. Можна комбінувати з препаратами, що метаболізуються за участю ферментної системи цитохрому Р450 (феназепам, діазепам, дигоксин, теофілін, карбамазепін, диклофенак, напроксен, піроксикам, фенітоїн, варфарин, ніфедипін, метопролол, етанол). Не впливає на ефективність гормональних контрацептивів.
Умови та термін зберігання. Зберігати у захищеному від світла, недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 2 роки.