Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: pamidronic acid; 3-Аміно-1-гідроксипропілідендифосфонова кислота;
основні фізико-хімічні властивості: сипучий порошок білого або майже білого кольору або ліофілізована пориста маса або агрегати порошку;
склад: 1 флакон містить памидронату динатрію 30 мг або 60 мг;
допоміжні речовини: манітол, кислота фосфорна.
Форма випуску. Порошок ліофілізований для приготування розчину для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Препарати для лікування захворювань кісток. Препарати, які впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфосфонати. Код АТС M05B A03.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.
Динатрію памидронат – активна речовина препарату, є інгібітором резорбції кісткової тканини, яка здійснюється остеокластами. Взаємодіє з кристалами гідроксиапатиту кісткової тканини, гальмує їх утворення та розчинення. Перешкоджає надходженню попередників остеокластів у кісткову тканину та інгібує їх перетворення в зрілі остеокласти.
Перешкоджає остеолізу, який індукують злоякісні пухлини, знижує виразність гіперкальціємії в онкологічних хворих.
У хворих з кістковими метастазами (переважно остеолітичного характеру) злоякісних пухлин і мієломною хворобою застосування кислоти памидронової запобігає або сповільнює прогресування змін кістяка та їх наслідків (переломи, компресія спинного мозку, гіперкальціємія, потреба в променевій терапії і хірургічних втручаннях), знижує виразність болю, обумовленого ураженням кісток. У комбінації зі стандартною противопухлинною терапією препарат сповільнює прогресування кісткових метастазів, стабілізує наявні зміни, сприяє розвитку в цих ділянках остеосклерозу.
Фармакокінетика. При внутрішньовенній інфузії 60 мг препарату протягом понад 1 год
максимальна концентрація памидронату в плазмі крові становить близько 10 нмоль/мл. Період напіввиведення з плазми становить 0,8 годин. Концентрації памидронату, що відповідають періоду стійкого стану, досягаються при тривалості інфузії понад 2–3 годин.
Зв’язування з білками плазми – близько 54%. При підвищених концентраціях кальцію в крові зв’язування з білками зростає.
Після внутрішньовенної інфузії близько 20–55% від введеної дози памидронату екскретується у незміненому виді з сечею протягом 72 год. Кількість, що залишилася, затримується в організмі (у кальцифікованих тканинах) на невизначений час. Загальний плазмовий кліренс становить близько 180 мл/хв, нирковий кліренс – близько 54 мл/хв. Порушення функції печінки не впливають на фармакокінетику памидронату. При порушеннях функції нирок швидкість екскреції памидронату із сечею знижується зі зменшенням кліренса креатиніну, однак загальна кількість памидронату, який виводиться із сечею, не змінюється.
Показання для застосування. Метастази злоякісних пухлин у кістки (переважно остеолітичного характеру) і мієломна хвороба; гіперкальціємія, обумовлена злоякісними пухлинами; кісткова хвороба Педжета.
Спосіб застосування та дози.
Заздалегідь приготовлений інфузійний розчин Памиреду вводять тільки внутрішньовенно крапельно, повільно. Концентрація Памиреду в інфузійному розчині не повинна перевищувати 90 мг/250 мл. Швидкість інфузії не повинна перевищувати
60 мг/годину (1 мг/хв). Тривалість інфузії – 2 години.
У дорослих пацієнтів з мієломною хворобою та при гіперкальціємії, обумовленій злоякісними пухлинами, рекомендується застосування Памиреду в дозі, що не перевищує 90 мг, і розведення препарату в 500 мл інфузійного розчину; тривалість інфузії повинна становити не менше 4 годин.
Дорослим та хворим літнього віку при метастазах злоякісних пухлин у кості (переважно остеолітичного характеру) і мієломної хвороби Памиред призначається у дозі 90 мг у вигляді разових інфузій кожні 4 тижні. У дорослих пацієнтів, що одержують протипухлинну хіміотерапію з тритижневими інтервалами, Памиред у дозі 90 мг також може застосовуватися з тритижневими інтервалами.
При остеолізі, індукованому пухлиною, із супутньою гіперкальціємією варто провести регідратацію фізіологічним розчином перед курсом лікування або під час нього. Сумарну дозу Памиреду, яку застосовують для одного курсу лікування, встановлюють залежно від концентрації кальцію в крові. При концентрації кальцію в дорослих у крові менше 3 ммоль/л, сумарна доза становить 15–30 мг, при концентрації кальцію 3–3,5 ммоль/л – 30–60 мг, при концентрації кальцію 3,5–4 ммоль/л – 60–90 мг, при концентрації кальцію понад 4 ммоль/л – 90 мг. Сумарна доза Памиреду може бути введена як у вигляді одноразової інфузії, так і в кілька прийомів, здійснюваних протягом 2–4 послідовних днів. Максимальна курсова доза препарату для дорослих (як для першого, так і для наступних курсів лікування) становить 90 мг. Істотне зниження концентрації кальцію в крові спостерігається через 24–48 годин після введення Памиреду, а нормалізація цього показника – протягом 3–7 днів. Якщо нормалізація рівня кальцію в крові в межах вказаного часу не досягається, можливо додаткове введення препарату.
Правила приготування інфузійного розчину.
Суху речовину для інфузій, що міститься у флаконах, спочатку розчиняють у воді для ін’єкцій (15 мг розчиняють в 5 мл; 30 мг – в 10 мл). Суха речовина повинна розчинитися повністю. Потім отриманий розчин додатково розводять 0,9% розчином натрію хлориду або 5% розчином глюкози.
Побічна дія. Побічні реакції на препарат Памиред слабко виражені та транзиторні. Найбільш частими небажаними реакціями є безсимптомна гіпокальціємія та лихоманка (збільшення температури тіла на 1–2°С), яка, звичайно, розвивається в перші 48 год. після інфузії препарату. Лихоманка, звичайно, проходить самостійно та не вимагає лікування.
З боку організму в цілому: часто – лихоманка та грипоподібні симптоми, що іноді супроводжуються нездужанням, відчуттям втоми і припливами.
Місцеві реакції: біль, почервоніння, набряклість, ущільнення, флебіт, тромбофлебіт у місці інфузії препарату (іноді).
З боку опорно-рухового апарату: транзиторні болі в кістах, артралгії, міалгії, генералізовані болі (іноді); судоми у м’язах (рідко).
З боку ШКТ: нудота, блювання (іноді), анорексія, біль у животі, запор, діарея, диспепсія (рідко), гастрит (в окремих випадках).
З боку ЦНС: головний біль (іноді), парестезії, тетанія – прояви гіпокальціємії, занепокоєння, порушення орієнтації, запаморочення, безсоння, сонливість, летаргія (рідко); судоми, зорові галюцинації (в окремих випадках).
З боку системи кровотворення: лімфоцитопенія (іноді), анемія, лейкопенія (рідко), тромбоцитопенія (в окремих випадках).
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія або гіпотензія (рідко), ознаки лівошлуночкової або застійної серцевої недостатності внаслідок перевантаження рідиною, що вводиться (в окремих випадках).
З боку нирок: гематурія, гостра ниркова недостатність, погіршення перебігу супутнього захворювання нирок (в окремих випадках).
Дерматологічні реакції: висип, сверблячка (рідко).
З боку органів чуття: кон’юнктивіт, увеіт (ірит, іридоцикліт), склерит, епісклерит, ксантопсія (в окремих випадках).
Біохімічні зміни: часто – гіпокальціємія, гіпофосфатемія; іноді – гіпомагніємія; рідко – гіперкаліємія, гіпокаліємія, гіпернатріємія; в окремих випадках – зміни функціональних печінкових проб, підвищення концентрації креатиніну в сечі і сироватці крові.
Інші: рідко – алергічні реакції, включаючи анафілактоїдні реакції, бронхоспазм/задишку, набряк Квінке; дуже рідко – анафілактичний шок; в окремих випадках – загострення простого та оперізувального герпесу.
Багато які з перерахованих вище небажаних явищ можуть бути пов’язані з основним захворюванням.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату або до інших бісфосфонатів. Вагітність, період лактації. Дитячий вік.
Передозування. Необхідно уважно слідкувати за станом пацієнтів, що одержали дозу препарату, що перевищує рекомендовану. У випадку появи клінічних ознак гіпокальціємії (парестезії, тетанія та артеріальна гіпотензія) показане внутрішньовенне введення кальцію глюконату.
Особливості застосування. Слід дотримуватися обережності при призначенні препарату пацієнтам з вираженими порушеннями функції нирок; у цих випадках інфузії Памиреду проводять зі швидкістю, що не перевищує 20 мг/годину.
Біохімічні зміни, що спостерігаються при лікуванні препаратом Памиред, характеризуються зменшенням вмісту кальцію в сироватці, а також зменшенням вмісту в сечі кальцію, фосфатів та гідроксипролинів.
Тривалість лікувального ефекту може бути різною; при рецидивах гіперкальціємії проводять повторне лікування. Памиред може ставати менш ефективним у міру збільшення числа курсів лікування.
Памиред не можна вводити внутрішньовенно струменево. Для розведення не можна застосовувати розчини, що містять кальцій. Не слід застосовувати інші бісфосфонати разом із препаратом Памиред.
Під час терапії необхідно регулярно контролювати концентрації кальцію і фосфату в крові. У пацієнтів, яким проводять часті інфузії препарату протягом тривалого часу, необхідно проводити періодичне дослідження функції нирок.
Введення розчину натрію хлориду, використовуваного для приготування інфузійного розчину препарату, може викликати появу або посилення ознак серцевої недостатності у схильних до цього пацієнтів.
Варто попереджати пацієнтів, що після інфузії Памиреду в окремих випадках можливі сонливість і/або запаморочення. У зв’язку з цим пацієнтам, що одержують препарат, варто утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психічних і рухових реакцій (керування автомобілем, робота з механізмами).
Взаємодія з лікарськими засобами. При одночасному застосуванні препарату Памиред і кальцитоніну для лікування пацієнтів із вираженою гіперкальціємією, спостерігається сумація дії, що виражається в прискореному зниженні вмісту кальцію в сироватці крові. Спільне застосування Памиреду з протипухлинними засобами не супроводжується небажаними взаємодіями. Препарат Памиред несумісний з інфузійними розчинами, що містять кальцій.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі 2–25˚С. Не заморожувати. Термін придатності – 2 роки.