Алит инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: жовті, круглі, двоопуклі, розчинні таблетки без оболонки, з насічкою з одного боку;

склад: 1 таблетка містить німесуліду 100 мг та дицикловерину гідрохлориду (дицикломіну гідрохлориду) 20 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кремній колоїдний безводний, натрію кроскармелоза, повідон К-30, тальк очищений, магнію стеарат, аспартам, сухий ароматизатор мультифруктовий, сухий ароматизатор м’ята перцева.

Форма випуску. Таблетки розчинні.

Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Код АТС М01A Х.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Аліт, завдяки своєму складу (німесулід і дицикловерин), проявляє виражену аналгетичну та спазмолітичну дію. Німесулід – нестероїдний протизапальний засіб – селективний інгібітор циклооксигенази (ЦОГ-2). Він має протизапальні, жарознижувальні та аналгетичні властивості, не спричинює ульцерогенної дії на шлунково-кишковий тракт.

Дицикломін зменшує спазми гладких м'язів ШКТ, міометрію. Він діє за двома механізмами: по-перше, завдяки специфічному антихолінергічному (антимускариновому) ефекту на ділянки ацетилхолінових рецепторів; по-друге, прямо діючи на гладкі м'язи, як антагоніст брадикініну та гістаміну.

Фармакокінетика. Після перорального прийому у вигляді розчину німесулід добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі крові визначається через 1 – 2 години після введення і становить від 2,86 до 4,58 мг/л. Наявність їжі не впливає на всмоктування. Період напіврозпаду в плазмі крові становить 1,96 – 4,73 годин, він інтенсивно зв'язується з білками і виводиться з сечею та калом.

Дицикломін швидко поглинається після перорального прийому у вигляді розчину, досягаючи максимуму в межах 30 – 60 хвилин. Здебільшого він виводиться з сечею (79,5% введеної дози), а також з калом (8,4%). Дицикломін має дві фази елімінації: період напіврозпаду в плазмі крові – 1,8 годин у разі, якщо його концентрація в плазмі зберігалась протягом 24 годин після одноразового введення; друга фаза мала більш тривалий період напіврозпаду.

Показання для застосування. Больові синдроми різної етіології: при головному і зубному болю, болю в м’язах та суглобах, періодичних болях у жінок.

Купірування болю, зумовленого спазмом гладких м’язів при печінковій, кишковій, нирковій коліках, дискінезії жовчовивідних шляхів, тенезмах, а також при м’язовому і суглобовому болях, у тому числі в період загострення ревматичних захворювань (остеоартроз із вторинним синовітом, ревматоїдний артрит, анкілозивний спондилоартрит, гострий подагричний артрит), при міозиті, міалгії, бурситі, лігаментиті й інших ураженнях суглобів і навколосуглобових м’яких тканин, при больовому синдромі вертеброгенного походження (полірадикулярному синдромі, ішіалгії, невралгії), а також у випадку болю, що виникає після травм, хірургічних втручань, мігрені, пропасниці.

Фарингіт, тонзиліт, отит, перебіг яких супроводжується вираженим больовим синдромом і запальними явищами.

Спосіб застосування та дози. Внутрішньо, після їжі, дорослим по 1 – 2 табл. 3 – 4 рази на день (таблетки розчиняють у склянці води). Максимальна добова доза – 4 таблетки. Дітям від 12 до 16 років по ½ – 1 табл. 3 – 4 рази на день.

Препарат слід приймати до зникнення проявів больового синдрому. Тривалість лікування – від декількох днів до декількох місяців (при остеоартриті).

Побічна дія. Можливі: печія, нудота, сухість у роті, спрага, біль в епігастрії, головний біль, запаморочення, фотофобія, підвищення внутрішньоочного тиску, транзиторна брадикардія з наступною тахікардією, аритмія, несправжні позиви до сечовипускання, зменшення тонусу та пригнічення моторики шлунково-кишкового тракту, алергічні реакції.

Протипоказання. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення, виражені порушення функції печінки та нирок, глаукома, обструктивні захворювання шлунково-кишкового тракту (пілородуоденальний стеноз), жовчних і сечовивідних шляхів (обструкція шийки сечового міхура, гіпертрофія передміхурової залози), паралітична непрохідність кишечнику, тяжка псевдопаралітична міастенія, підвищена чутливість до компонентів препарату, вагітність, лактація, дитячий вік до 12 років (використовується Аліт-бебі суспензія).

Передозування. Симптоми: посилення вираженості побічних ефектів.

Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, симптоматичне лікування.

Особливості застосування. Форма розчинної таблетки дає змогу зменшити вдвічі час всмоктування активних речовин Аліту та прискорити настання знеболюючого та спазмолітичного ефекту.

У зв’язку з тим, що при застосуванні препарату можливе виникнення таких побічних ефектів, як запаморочення і сонливість, слід з обережністю призначати Аліт пацієнтам, що займаються потенційно небезпечними видами діяльності, які вимагають підвищеної концентрації уваги і швидких психічних і рухових реакцій.

Слід з обережністю призначати Аліт пацієнтам з порушеннями функції нирок або печінки, при неспецифічному виразковому коліті, з артеріальною гіпертензією, серцевою недостатністю, тахікардією різного генезу, порушеннями зору, гіпертрофією передміхурової залози, цукровим діабетом 2 типу.

Взаємодія з лікарськими засобами. В комбінації з препаратами, відомими своїм негативним впливом на ниркову гемодинаміку, слід застосовувати препарат з обережністю.

Слід бути обережними при одночасному застосуванні Аліту з:

фенофібратом (при одночасному введенні збільшує зв'язування з протеїнами плазми);

препаратами літію (збільшує концентрацію літію в плазмі крові);

діуретиками і гіпотензивними засобами (знижує їх дію);

іншими нестероїдними протизапальними засобами (потенціює побічні дії один одного);

антикоагулянтами (посилює їх дію);

циклоспорином (посилює дію циклоспорину на нирки);

метотрексатом (збільшує можливість появи побічних ефектів, спричинених метотрексатом);

пероральними протидіабетичними засобами, оскільки на рівні зв’язування з білками плазми німесулід підвищує концентрацію лікарських засобів, що конкурують за зв’язок з білком.

Ефект Аліту посилюють амантадин, антипсихотичні препарати, бензодіазепіни, інгібітори МАО, наркотичні аналгетики, нітрати і нітрити, симпатоміметики, трициклічні антидепресанти, М-холіноблокатори. Аліт посилює дію серцевих глікозидів.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ⁰С. Термін придатності – 3 роки.