Ньюколд плюс инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: неоднорідного рожевого кольору круглі, плоскі таблетки з лінією розлому на одному боці;

склад: 1 таблетка містить парацетамолу 500 мг, хлорфеніраміну малеату 2 мг, фенілефрину гідрохлориду 10 мг, кофеїну 30 мг;

допоміжні речовини: крохмаль, метилпарабен, пропілпарабен, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, тальк очищений, барвник еритрозин.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Комбінації парацетамолу.

Код АТС N02BE53.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Комбінований препарат, який містить парацетамол, хлорфеніраміну малеат, фенілефрину гідрохлорид, кофеїн. Аналгезуюча дія парацетамолу включає в себе вплив на центральну і периферичну нервову систему. Жарознижувальна дія опосердкована впливом на регулювальні центри гіпоталамуса.

Фенілефрину гідрохлорид є α-адренергічно активним засобом без подразнювальної дії на центральну нервову систему. Він виявляє переважно пряму дію на адренергічні рецептори, сприяє полегшенню перебігу симптомів застуди.

Хлорфеніраміну малеат є протиалергічним засобом, блокатором гістамінових Н1-рецепторів. Чинить помірно виражений седативний ефект, має антимускаринову активність.

Кофеїн виявляє стимулюючу дію на центральну нервову систему, головним чином, на кору головного мозку, дихальний та судиноруховий центри, підвищує розумову та фізичну працездатність, зменшує сонливість, відчуття втоми та послаблює дію засобів, що пригнічують центральну нервову систему. Кофеїн забезпечує виражену дію на серцево-судинну систему: збільшує силу та частоту серцевих скорочень, підвищує артеріальний тиск при артеріальній гіпотензії, виявляє помірну діуретичну дію. Підвищує секрецію залоз шлунка.

Фармакокінетика. Не вивчалась.

Показання для застосування. Симптоматичне лікування застуди, що проявляється у вигляді риніту, головного болю, чхання, набряку слизової оболонки носа, температури.

Спосіб застосування та дози.

Дорослим та дітям старше 12 років призначають по 1 таблетці 3 рази на добу, але не більше 4 таблеток протягом доби.

Інтервал, якого слід дотримуватися між прийомами препарату має становити не менше 4 год. Максимальна добова доза – 4 таблетки.

Тривалість лікування становить 5 - 7 діб.

Побічна дія.

З боку серцево–судинної системи: у поодиноких випадках (якщо є передумови) – підвищення артеріального тиску, тахікардія.

З боку центральної нервової системи: сонливість, запаморочення.

З боку системи травлення: сухість слизових оболонок, погіршення апетиту, диспепсія; при тривалому застосуванні у високих дозах – гепатотоксична дія (внаслідок присутності у препараті парацетамолу).

З боку сечовидільної системи: у поодиноких випадках – порушення відтоку сечі; при тривалому застосуванні у високих дозах – нефротоксична дія (внаслідок присутності у препараті парацетамолу).

З боку системи кровотворення: рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз (внаслідок присутності у препараті парацетамолу).

Алергічні реакції: у поодиноких випадках – висипання на шкірі, свербіж.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Виражений атеросклероз коронарних артерій, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, тиреотоксикоз; закритокутова глаукома, тяжкі захворювання нирок, печінки, серця або легенів (у тому числі бронхіальна астма), захворювання сечового міхура, виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки, доброякісна гіперплазія (аденома) передміхурової залози, захворювання підшлункової залози, порушення кровотворення, дефіцит глюкозо-6-фосфатдигідрогенази. Вагітність і лактація. Дитячий вік до 12 років.

Передозування. Прийом більш ніж 6 г парацетамолу може спричинити тяжке ушкодження печінки (відсутність апетиту, блювання, у тяжких випадках – гепатонекроз). Токсичність прямо пропорційна концентрації парацетамолу у плазмі крові.

Лікування: промивання шлунка; симптоматична терапія.

Особливості застосування. Не слід перевищувати призначені дози.

Не можна застосовувати препарат разом з іншими лікарськими засобами, які містять парацетамол. Не рекомендується приймати препарат разом зі снодійними, транквілізаторами та іншими психотропними засобами, а також з інгібіторами моноамінооксидази.

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам з порушеннями функції печінки, при глаукомі, затримці сечі, гіпертрофії передміхурової залози, обструктивних станах шлунково-кишкового тракту, при епілепсії, тяжких серцево-судинних захворюваннях, а також особам літнього віку.

Під час лікування слід утримуватися від вживання алкоголю.

Парацетамол проникає через гематоенцефалічний бар’єр і виділяється разом із грудним молоком, тому в період лактації слід припинити годування груддю.

У період лікування слід уникати керування транспортними засобами, роботи з механізмами та інших небезпечних видів діяльності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні з препаратами, які індукують ферменти печінки (деякі снодійні та протисудомні препарати, рифампіцин, етанол), посилюється гепатотоксичність парацетамолу.

При одночасному застосуванні парацетамол посилює гепатотоксичність хлорамфеніколу.

При одночасному застосуванні парацетамолу з азидотимідином можливий розвиток нейтропенії.

Метоклопрамід прискорює абсорбцію парацетамолу. Пробеніцид впливає на концентрацію парацетамолу в плазмі та його екскрецію. Подібно до інших антигістамінних препаратів хлорфеніраміну малеат сприяє седативному ефекту, який спричиняють депресанти центральної нервової системи при їх одночасному застосуванні.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 30°С. Термін придатності – 3 роки.