Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору, у формі диску, з двоопуклою поверхнею, злегка глянцевою та трохи нерівною поверхнею, практично без запаху;
склад: 1 таблетка містить 140 мг магнію аспарагінату безводного (у формі 175 мг магнію аспарагінату тетрагідрату) еквівалентно 11,8 мг Mg2+;
158 мг калію аспарагінату безводного (у формі 166,3 мг калію аспарагінату тетрагідрату) еквівалентно 36, 2 мг К+;
допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон, магнію стеарат, тальк, крохмаль кукурудзяний, крохмаль картопляний, макрогол 6000, титану діоксид, еудрагіт Е 100 %.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Мінеральні добавки. Магнію аспартат, комбінації.
Код АТС А12СС55**.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Іони калію і магнію є важливими внутрішньоклітинними катіонами. Вони відіграють основну роль у функціонуванні багатьох ферментів, у зв'язуванні макромолекул із внутрішньоклітинними структурами, а також беруть участь у молекулярних механізмах м’язового скорочення. Інтра- та екстрацелюлярне співвідношення іонів К+, Mg++, Na+, Ca++ впливає на скорочувальну функцію серцевого м'яза. Залишок аспарагінової кислоти (аспартат) як ендогенна речовина є переносником, оскільки він характеризується більшим спорідненням до клітин. Солі аспарагінової кислоти дисоціюють слабко, тому іони потрапляють у клітини у вигляді комплексних сполук. Аспартат калію та магнію поліпшує метаболізм серцевого м'яза. Нестача калію і магнію призводить до розвитку артеріальної гіпертензії, атеросклерозу коронарних судин, порушень серцевого ритму, а також порушень функціонування міокарда.
Фармакокінетика. Препарат добре всмоктується після приймання внутрішньо.
Показання для застосування. Допоміжна терапія при хронічних захворюваннях серця (серцева недостатність, стан після інфаркту міокарда), при порушеннях серцевого ритму (переважно при шлуночкових аритміях).
Додаткова терапія при лікуванні серцевими глікозидами (для посилення ефективності і покращання переносимості глікозидів).
Аліментарна гіпокаліємія та гіпомагніємія.
Спосіб застосування дози. Застосовують внутрішньо. Панангін призначають дорослим по 1–2 таблетки тричі на добу. Добову дозу можна збільшувати до 3 таблеток 3 рази на добу. Соляна кислота знижує біодоступність препарату, тому Панангін рекомендується приймати після їди.
Не рекомендується застосування препарату в дитячому віці через недостатній досвід застосування.
Побічна дія. Панангін добре переноситься. Побічні реакції виникають дуже рідко. При застосуванні високих доз може спостерігатися збільшення частоти випорожнень.
Протипоказання. Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату. Гостра та хронічна ниркова недостатність. Хвороба Аддісона. Атріовентрикулярна блокада третього ступеня. Кардіогений шок (при систолічному артеріальному тиску у дорослих нижче 90 мм рт. ст.).
Передозування. При багаторічному застосуванні препарату випадки передозування не реєструвались. Теоретично при передозуванні можуть розвинутись ознаки гіперкаліємії (нудота, блювання, брадикардія, слабкість, м’язовий параліч, діарея, парестезії) і гіпермагніємії (почервоніння шкіри обличчя, спрага, зниження артеріального тиску, гіпорефлексія, нервово-м’язова блокада, пригнічення дихання, судоми, слабкість, параліч, аритмії). При їх появі рекомендується перервати курс лікування препаратом і проводити симптоматичну терапію (внутрішньовенно вводять розчин кальцію хлориду дорослим у дозі 100 мг/хв, у разі необхідності призначають гемодіаліз).
Особливості застосування. Необхідно звертати особливу увагу на хворих із високим ризиком розвитку гіперкаліємії. У таких випадках необхідно регулярно контролювати показники електролітного гомеостазу та дані ЕКГ.
Вагітність та період годування груддю: даних про негативну дію препарату у жінок під час вагітності та годування груддю немає.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами. Не впливає.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Панангін може гальмувати всмоктування пероральних форм тетрацикліну, солей заліза та фториду натрію. Між застосуванням вищенаведених препаратів і Панангіну необхідно витримувати 3-годинну перерву.
При одночасному застосуванні Панангіну з калійзберігаючими діуретиками та/або інгібіторами АПФ збільшується ризик розвитку гіперкаліємії (слід контролювати рівень калію в плазмі).
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі 15 – 30 °C.
Препарат зберігати в недоступному для дітей місці! Термін придатності – 5 років.