Загальна характеристика:
міжнародна назва: co-trimoxazole;
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або злегка жовтувата рідина із характерним запахом;
склад: 4 мл сиропу містять сульфаметоксазолу 100 мг, триметоприму 20 мг;
допоміжні речовини: пропіленгліколь, гліцерин, сорбіт (Е 420), натрію сахаринат, бензалконію хлорид, ароматизатор (малина), натрію гідроксиду розчин концентрований, вода очищена.
Форма випуску. Сироп.
Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Сульфаметоксазол та триметоприм. Код АТС J01EE01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Ко-тримоксазол – фіксована комбінація двох протимікробних засобів (сульфаметоксазол та триметоприм у співвідношенні 5 : 1), які чинять синергічну дію, блокуючи два ферменти, що каталізують послідовні стадії біосинтезу фолієвої кислоти в мікроорганізмах. Сульфаметоксазол, схожий по будові з параамінобензойною кислотою, захоплюється мікробною клітиною і перешкоджає включенню параамінобензойної кислоти в молекулу дигідрофолієвої кислоти. Триметоприм зворотньо інгібує дигідрофолатредуктазу бактерій, порушує синтез тетрагідрофолієвої кислоти з дигідрофолієвої, утворення пуринових та піримідинових основ, нуклеїнових кислот; пригнічує ріст та розмноження мікроорганізмів. Завдяки цим механізмам бактерицидна дія in vitro досягається при такій концентрації, в якій окремі компоненти виявляють лише бактерицидний ефект. Крім цього, ко-тримоксазол часто буває ефективний відносно збудників, стійких до одного з його компонентів. У зв'язку з пригніченням життєдіяльності кишкової палички зменшується синтез тіаміну, рибофлавіну, нікотинової кислоти і ін. вітамінів В-комплексу в кишечнику.
Активний відносно ряду грампозитивних (Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides) та грамнегативних (Enterobacteriaceae – Shigella spp., Klebsiella spp., Proteus spp., Yersinia spp.; Haemophilus ducreyi, деяких штамів H.influenzae, Legionella pneumophila, Bordetella pertussis, Brucella spp., Salmonella spp., Enterobacter spp., деяких штамів Escherichia coli, Vibrio cholerae, Citrobacter spp., Neisseria spp.) мікроорганізмів, а також Moraxella catarrhalis, Pneumocystis carinii, Toxoplasma gondii, в тому числі стійких до сульфаніламідів.
Неефективний щодо Mycoplasma spp., Mycobacterium tuberculosis, Treponema pallidum.
Фармакокінетика. Обидва компоненти швидко і майже повністю абсорбуються в шлунково-кишковий тракт. Максимальна концентрація в крові досягається через 2 години після прийому. Біодоступність даної лікарської форми ко-тримоксазолу досягає 90 - 100 %.
Одночасне вживання їжі та ко-тримоксазола не впливає на абсорбцію даної комбінації протимікробних компонентів. 45 % триметоприму та 66 % сульфаметоксазолу перебувають у зв'язаному з білками плазми стані. Обидві речовини біотрансформуються в печінці (ацетилювання) з утворенням неактивних метаболітів. Рівномірно розподіляються в організмі, проходять через гістогематичні бар'єри, створюють в легенях і сечі концентрації, що перевищують вміст у плазмі. Меншою мірою накопичуються в бронхіальному секреті, вагінальних виділеннях, секреті і тканині передміхурової залози, рідині середнього вуха, спинномозковій рідині, жовчі, кістках, слині, грудному молоці, интерстиціальній рідині. Мають однакову швидкість елімінації: час напіввиведення сульфаметоксазолу 9 ‑ 11 годин, триметоприму – 10 ‑ 12 годин. У дітей час напіввиведення істотно менший і залежить від віку: до 1-го року – 7 - 8 годин, 1 - 10 років – 5 ‑ 6 годин. У літніх пацієнтів і пацієнтів з порушенням функції нирок час напіввиведення збільшується.
Виводяться, головним чином, нирками (80 % прийнятої дози протягом 72 годин) у формі метаболітів і в незміненому вигляді (50 % триметоприму і 20 % сульфаметоксазолу) за допомогою гломерулярної фільтрації і канальцевої секреції, незначна частина – з калом.
Показання для застосування. Інфекції, спричинені чутливими до препарату збудниками:
- інфекції дихальних шляхів і ЛОР-органів: синусит, середній отит, бронхіт, бронхоектатична хвороба, пневмонія. Лікування і профілактика пневмонії, викликаної Pneumocystis carinii при СНІДі;
- інфекції травного тракту: сальмонельоз, черевний тиф, СНІД-асоційований ізоспоріаз, холера, ентеротоксигенні ешерихіози;
- інфекції органів сечостатевої системи: бактеріальний неускладнений гострий і хронічний цистит; епідидиміт, гострий пієлонефрит, пієліт, уретрит (в т.ч. гонококовий); простатит, аднексит, м’який шанкр, викликаний Haemophilus ducreyi, пахова гранульома;
- інфекції шкіри і м’яких тканин: піодермія, фурункульоз, абсцеси, інфіковані рани;
- інші інфекції: остеомієліт, гострий бруцельоз (у комбінації з іншими препаратами), нокардіоз, токсоплазмоз, коклюш, бластомікоз, малярія (у складі комплексної терапії), фасціольоз.
Спосіб застосування та дози. Рекомендована доза для дітей становить 6 мг триметоприму і 30 мг сульфаметоксазолу на кг маси тіла після їжі і запивати великою кількістю рідини:
– дітям віком від 3 до 6 місяців – по 4 мл (120 мг) 2 рази на добу, від 6 місяців до 3 років – по 4 - 8 мл (120 - 240 мг) сиропу 2 рази на добу; від 5 до 6 років – по 8 - 12 мл (240 - 360 мг) 2 рази на добу; від 6 до 12 років – по 12 - 16 мл (360 - 480 мг) сиропу 2 рази на добу.
Дорослим і дітям старше 12 років: рекомендована початкова доза становить по 16 мл (480 мг) сиропу 2 рази на добу. Максимальна разова доза не повинна перевищувати 24 мл (720 мг) 2 рази на добу. За необхідності проведення підтримуючої терапії протягом 14 днів і більше рекомендується застосовувати по 8 мл (240 мг) 2 рази на добу.
Тривалість лікування.
При гострих інфекціях (крім гонореї) рекомендується 5-денний курс лікування. Лікування можно також продовжувати до зникнення симптомів захворювання, а після цього ще не менше 2 днів. Жінкам з неускладненим гострим циститом може бути достатнім 3-денне лікування, дітям курс лікування – 5 - 7 днів. При простатиті та гострому бруцельозі, курс лікування повинен тривати не менше 4 тижнів, а при нокардіозі лікування має тривати ще довше.
Неускладнена гонорея: лікування слід проводити, застосовуючи препарат у вигляді таблеток.
При пневмонії, спричиненій Pneumocystis carinii, рекомендується застосовувати 20 мг триметоприму і 100 мг сульфаметоксазолу на 1 кг маси тіла на добу. Цю дозу слід ділити на 4 прийоми на добу, а лікування має тривати протягом 14 - 21 днів.
Для профілактики інфекції, спричиненої Pneumocystis carinii, дорослим з високим ризиком рекомендується призначати добову дозу 32 мл (960 мг). Можна також приймати 32 мл на добу або по 32 мл двічі на добу через день. Для профілактичного лікування дітей дозу необхідно підбирати, враховуючи вік дитини і масу тіла, а також схему лікування – введення препарату 1 раз на добу або лікування протягом 3-х послідовних днів. При такому лікуванні застосовується добова доза, яка еквівалентна 150 мг триметоприму і 750 мг сульфаметоксазолу на 1 м2 поверхні тіла, розподілена на 2 прийоми.
Для пацієнтів з порушенням функції нирок дозу можна підбирати за такою схемою:
Рівень креатиніну у сироватці крові |
Добова доза (% від звичайної дози) |
Частота застосування |
|
Кліренс креатиніну, мл/хв. |
Кліренс креатиніну, mмоль/л |
||
> 25 |
Чоловіки: < 265 Жінки: < 175 |
100 |
Через кожні 12 годин |
15 – 25 |
Чоловіки: 265 – 620 Жінки: 175 – 400 |
50 |
Через кожні 12 або 24 години |
< 15 |
Чоловіки: > 620 Жінки: > 400 |
Препарат не рекомендується застосовувати * |
* Крім випадків, коли проводиться гемодіаліз.
Пацієнтам, яким проводиться гемодіаліз, можна застосовувати половину від звичайної дози перед гемодіалізом. Після закінчення цієї процедури можна ввести 50 % від раніше застосовоної дози. Гемодіаліз триває 4 год, протягом яких з організму виводиться 44 % триметоприму і 57 % сульфаметоксазолу. Солюсептол® не рекомендується застосовувати у дні, коли гемодіаліз не проводиться.
Побічна дія.
З боку органів шлунково-кишкового тракту: часто виникають нудота, блювання, діарея та анорексія. Іноді розвивається стоматит, глосит, дуже рідко панкреатит, псевдомембранозний коліт. Лікування Солюсептолом® може привести до збільшення рівня білірубіну і трансаміназ у сироватці крові. Гепатит і холестаз розвивається рідко.
З боку органів кровотворення: тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, агранулоцитоз, еозинофілія, гіпопротромбінемія, мегалобластична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія. Гемоліз можливий у пацієнтів з дефіцитом глюкози-6-фосфатдегідрогенази. Збільшується ймовірність розвитку анемії, мегалобластичного стану або нейтропенії при дефіциті фолієвої кислоти та вітаміну В12. Ризик розвитку серйозних побічних реакцій з боку системи крові при лікуванні Солюсептолом® збільшується у хворих на хронічний алкоголізм, у людей похилого віку, при сумісному лікуванні з фенітоїном, у людей, які погано харчуються, у пацієнтів з порушенням функції печінки і/або нирок, у пацієнтів, яким проводять діаліз, а також при гемолізі.
З боку сечовивідної системи: кристалурія, ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит, підвищення креатиніну плазми, токсична нефропатія з олігоурією і анурією.
Неврологічні симптоми: головний біль, запаморочення, стомленість. Іноді з’являється атаксія, судоми і периферичний неврит.
Алергічні реакції: часто з’являються висипи, в деяких випадках – ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз). У поодиноких випадках відзначались такі небажані ефекти, як підвищення температури, алергічний міокардит, сироваткова хвороба, ангіотичний набряк, вузловий періартеріїт, червоний системний вовчак. Дуже рідко може з’явитись алергічний еозинофільний альвеоліт, який є потенційно небезпечним для життя. Сильні алергічні реакції виникають дуже рідко, але вони також можуть бути загрозливими для життя. Тому при появі еритродермії, висипу, свербежу і перших ознак розладу дихання рекомендується припинити лікування Солюсептолом®.
Інші симптоми: гіперкаліємія, гіпонатріємія, асептичний менінгіт, периферичні неврити, головний біль, депресія, артралгії, міалгії, слабкість, фотосенсибілізація.
Протипоказання. Дитячий вік до 3 місяців. Підвищена чутливість до сульфаніламідів, триметоприму або інших компонентів препарату. Період вагітності і годування груддю. Гострий гепатит, порушення функції печінки, порфірія, гіпербілірубінемія у дітей. Захворювання крові, порушення гемопоезу, анемія, викликана дефіцитом фолієвої кислоти, дефіцит глюкози-6-фосфатдегідрогенази. Ниркова недостатність, яка характеризується кліренсом креатиніну менше 15 мл/хв.
Передозування.
Симптоми: нудота, блювання, порушення зору, втрата свідомості, слабкість, анорексія, болі в животі, головний біль, депресія, сонливість, підвищення температури, петехії, пурпура, жовтяниця, анорексія, коліки, пригнічення функції кісткового мозку. Зміни з боку системи кровотворення здебільшого виникають пізніше. Може з’являтись гематурія, виділення із сечею кристалів та анурія.
Лікування: симптоматичне, промивання шлунка. У виведенні сульфаметоксазолу може допомогти алкалізація сечі, але при цьому зменшується виділення триметоприму. При необхідності – гемодіаліз (перитонеальний діаліз не ефективний), призначення кальцію фолінату внутрішньом'язово, дозою 5-15 мг протягом 5‑7 днів. Реакції підвищеної чутливості можна усунути за допомогою стероїдних препаратів.
Особливості застосування. Сироп Солюсептол® призначений для застосування дітям, однак, його можна використовувати і для лікування дорослих пацієнтів.
При появі висипу, кашлю, артралгії та інших симптомів прийом потрібно негайно припинити.
Пацієнтам з порушенням функції нирок при кліренсі креатиніну 15-25 мл/хв всередину призначають в середніх дозах протягом 3 днів, далі – 50% від середньої добової дози; при значеннях кліренсу креатиніну менше 15 мл/хв застосовують (1/2 середньої дози) тільки на фоні гемодіалізу.
Для запобігання кристалурії рекомендується вживання великої кількості лужного питва.
З обережністю використовують при можливому дефіциті фолієвої кислоти (у т.ч. у літніх пацієнтів, хворих на хронічний алкоголізм, при синдромі мальабсорбції – в цих випадках при зниженій масі тіла показане додаткове призначення фолату), ускладненому алергологічному анамнезі, бронхіальній астмі, порушеннях функції печінки і щитовидної залози.
Тривале призначення проводиться при систематичному контролі клітинного складу периферичної крові, функціонального стану печінки і нирок.
Потрібно уникати надмірного сонячного і УФ-опромінення.
Ризик побічних ефектів значно вищий у хворих на СНІД. Одночасне призначення фолієвої кислоти ВІЛ-інфікованим пацієнтам підвищує ймовірність розвитку резистентності до сульфаніламідів штамів Pneumocystis carinii.
Не рекомендується застосовувати при тонзилітах і фарингітах, викликаних b-гемолітичним стрептококом групи А через поширену резистентність штамів.
Вагітність і годування груддю. Оскільки сульфаметоксазол і триметоприм проникають через плацентарний бар'єр, таким чином вони можуть вплинути на обмін фолієвої кислоти.
Триметоприм і сульфаметоксазол проникають у грудне молоко. Рекомендується припинити грудне годування під час лікування.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Неспецифічні протизапальні засоби, протидіабетичні препарати (похідні сульфанілсечовини), дифенін, непрямі антикоагулянти, тіазидні діуретики, барбітурати посилюють терапевтичні (і побічні) ефекти ко-тримоксазолу (витісняють із зв'язку з білками плазми і підвищують концентрацію в крові), анестезин і новокаїн - знижують (в результаті їх гідролізу утвориться ПАБК). Гексаметилентетрамін (уротропін), аскорбінова кислота збільшують кристалурію (спричиняють закислення сечі). Підвищує дію фенітоїну, дифеніну, варфарину. Знижує надійність пероральної контрацепції (пригнічує кишкову мікрофлору і зменшує кишково-печінкову циркуляцію гормональних сполук). Піриметамін (більше 25 мг/тиждень) збільшує ймовірність мегалобластної анемії.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі від 2 до 25°С у захищеному від світла місці. Розкритий флакон зберігати не більше 30 діб при температурі від 8°С до 15°С. Термін придатності – 2 роки.