Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: alendronic acid, (4-аміно-1-гідроксибутиліден) біфосфонова кислота (та у вигляді мононатрієвої солі тригідрату);
основні фізико-хімічні властивості: довгасті, двоопуклі таблетки білого кольору;
склад: 1 таблетка містить 91,35 мг натрію алендронату тригідрату, що еквівалентно 70 мг алендронової кислоти;
допомiжнi речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза безводна, натрію кроскармелоза, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при захворюваннях кісток. Бісфосфонати. Код АТС М05ВА04.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Алендронат натрію, зв’язуючись з гідроксіапатитом в кістковій тканині, ефективно і специфічно інгібує кісткову резорбцію, опосередковану остеокластами й відноситься до групи бісфосфонатів. Специфічно інгібує активність остеокластів, що здійснюють резорбцію кісткової тканини.
Фармакокінетика.
Всмоктування: Біодоступність алендронату натрію у жінок при прийомі внутрішньо натще не пізніше, ніж за 2 години до стандартного сніданку в дозі від 5 мг до 70 мг, становить
0,64 %. Біодоступність алендронату натрію у чоловіків дорівнює 0,59 %. Прийом алендронату натрію натще за 1-1,5 години до стандартного сніданку знижує біодоступність алендронату на 40 % у порівнянні з біодоступністю алендронату натрію при прийомі за 2 години до сніданку. При дослідженнях у пацієнтів з остеопорозом алендронат натрію був ефективний, якщо його приймали натще, не пізніше, ніж за 30 хвилин до сніданку. Біодоступність алендронату натрію незначна при його прийомі разом з їжею або протягом двох годин після їжі. Одночасний прийом алендронату натрію з кавою або апельсиновим соком знижує його біодоступність приблизно на 60 %.
Розподіл: у людини уявний об’єм розподілу алендронату натрію (виключаючи кісткову тканину) становить приблизно 28 л. Концентрація препарату в плазмі крові незначна (менше
5 нг/мл). Зв’язування алендронату натрію з білками плазми складає приблизно 78 %.
Метаболізм: дані про метаболізування алендронату натрію в організмі людини відсутні.
Виведення: після одноразового внутрішньовенного введення алендронату натрію, міченого атомом вуглецю 14С, приблизно 50 % міченого препарату виводиться з сечею протягом 72 годин; виведення міченого препарату з калом не визначалося або було незначним. Кінцевий період напіввиведення препарату у людини перевищує 10 років.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках: у хворих з легким та середнім ступенем ниркової недостатності (кліренс креатиніну 35-60 мл/хв.) корекція дози непотрібна. У зв’язку з відсутністю випадків використання алендронату натрію у хворих з нирковою недостатністю, хворим із загостреною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше
35 мл/хв.) алендронат натрію застосовувати не рекомендується. Алендронат натрію не метаболізується й не виводиться жовчними шляхами. З цих причин дані про застосування препарату у хворих з нирковою недостатністю відсутні. Крім цього, корекції дози непотрібно.
Преклінічні дані про безпеку: при проведенні дослідження над мишами на канцерогенність алендронату натрію в дозах по 1, 3, 10 мг/кг/добу (самці) та 1, 2, 5 мг/кг/добу (самки) протягом 92 тижнів було з’ясовано, що у самок розвивається аденома Гардеріанової залози. Ці дози еквівалентні 0,5 – 4-кратній людській дозі у 10 мг (за площею поверхні мг/м2). При проведенні дослідження на канцерогенність над щурами в дозах по 1,0 та 3,75 мг/кг протягом 2 років у самців спостерігався розвиток аденоми парафолікулярних (тироїдних) клітин. Дані дози еквівалентні 3-кратній людській дозі в 10 мг (за площею поверхні мг/м2). Вірогідність розвитку цих ефектів в людському організмі не з’ясована. In vitro дослідження алендронату натрію на мутагенність показали відсутність в останнього генотоксичного ефекту. 5 мг/кг/добу пероральні дози алендронату натрію (за площею поверхні 4-кратна людська доза у 10 мг) не впливали на репродуктивну функцію у щурів.
Показання для застосування.
Лікування остеопорозу у жінок в постменопаузальний період з метою попередження переломів, зокрема переломів стегна, хребців, компресорних переломів хребта, а також при лікуванні остеопорозу у чоловіків.
Спосіб застосування та дози.
Для лікування постменопаузального остеопорозу у жінок: рекомендована одноразова доза препарату становить 70 мг 1 раз на тиждень.
Для лікування остеопорозу у чоловіків: рекомендована одноразова доза препарату становить 70 мг 1 раз на тиждень.
Курс лікування становить 2 – 3 роки і більше. Перед тим, як призначити повторний курс лікування необхідно зробити перерву 6-12 місяців, а потім розпочати застосування препарату дозою 1 таблетка на тиждень.
АСКО-сановель слід приймати вранці, запиваючи тільки водою не менш ніж за 30 хв. до першого прийому їжі, пиття або прийому будь-якого іншого лікарського засобу. Будь-які напої (включаючи мінеральну воду), прийом їжі або деякі лікарські засоби можуть понизити всмоктування алендронату.
Для полегшення потрапляння в шлунок й тим самим зменшення подразнювання стравоходу алендронат слід приймати тільки після підйому з ліжка, запиваючи повною склянкою води (200 мл). Після цього пацієнтам не слід лягати принаймні протягом 30 хвилин, до першого прийому їжі.
Не рекомендується приймати АСКО-сановель перед сном або перед підйомом з ліжка. Недотримання рекомендацій збільшує ризик побічних реакцій з боку стравоходу.
Пацієнтам слід приймати харчові добавки, що містять кальцій і вітамін D, при недостатньому вмісті цих речовин в організмі.
Для пацієнтів літнього віку, пацієнтів з легкою або помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 35-60 мл/хв.), корекція дози не потрібна.
Унаслідок відсутності клінічних даних застосування алендронату натрію у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 35 мл/хв.) не рекомендується.
Побічна дія.
АСКО-cановель переноситься добре. Результати 5-річних клінічних досліджень показали відсутність необхідності в припиненні лікування при слабко виражених побічних діях.
Лікування постменопаузального остеопорозу: повідомлялося про наступні ефекти (у більш, ніж 1 % хворих): біль в животі, диспепсія, запор, діарея, метеоризм, виразка стравоходу, дисфагія, здуття живота, біль в кістках, м’язах (кістки, м’язи або суглоби) й головний біль.
Крім цього, спостерігаються нудота, кислотна регургітація, блювання, шлункові й м’язові спазми. Рідко – висип, еритема.
Сумісне застосування з естроген/гормонозаміщеною терапією: безпека й переносимість застосування алендронату натрію в комбінації з естрогеном ± прогестином не відрізняється від аналогічних показників при роздільному (алендроат натрію) або комбінованому (з гормонзамісними препаратами) застосуванні препарату.
Постмаркетингові дані (в окремих випадках): алергічні реакції, такі як кропив’янка, ангіоневротичний набряк; езофагит, виразка стравоходу, дисфагія, стеноз або перфорація стравоходу. Крім цього, спостерігаються шлункова і дуоденальна виразки, висип, увеїт.
Результати лабораторних аналізів: проведені клінічні дослідження показали невелике, асимптоматичне, тимчасове зниження рівнів кальцію (у 18 % хворих, що приймають лікарський засіб й 12 %, що приймають плацебо) та фосфатів (у 10 % хворих, що приймають лікарський засіб й 3 %, що приймають плацебо).
У кожній терапевтичній групі спостерігається схожість в частоті зниження рівнів кальцію в межах <8,0 мг/дкЛ (2,0 мМ), рівнів фосфатів ≤2,0 мг/дкЛ (0,65 мМ).
Протипоказання.
- Аномалії стравоходу, що уповільнюють його спорожнення (стриктура стравоходу
або ахалазія);
- неможливість стояти або сидіти протягом 30 хвилин після прийому препарату;
- підвищена чутливість до компонентів препарату;
- гіпокальцемія;
- період вагітності і годування груддю, а також дитячий вік до 18 років.
Передозування.
При передозуванні можливий розвиток гіпокальцемії, гіпофосфатемії, нудоти, печії, езофагіту, виразки шлунка.
Специфічного антидоту немає. З метою зв’язування алендронату натрію пацієнту необхідно давати молоко або антациди. У зв’язку з можливістю подразнювальної дії стравоходу не рекомендується викликати блювання, хворому слід прийняти вертикальне положення.
Терапія симптоматична.
Особливості застосування.
Алендронат натрій, як і інші бісфосфонати, може стати причиною подразнювання слизової верхніх відділів ШКТ. У хворих, що приймають АСКО-сановель, спостерігалися такі побічні реакції як аномалії стравоходу (езофагіт), виразка стравоходу, ерозії стінки стравоходу, в окремих випадках з подальшим звуженням стравоходу. В поодиноких випадках спостерігалися загострення реакцій, що приводять до госпіталізації хворого. З цієї причини лікарі повинні бути підготовлені до проявів симптомів і ознак ураження стравоходу. У разі дисфагії, одинофагії, болю за грудниною, появі або посиленні печії слід перервати застосування АСКО-сановель і звернутися до лікаря. Ризик розвитку важких побічних реакцій з боку стравоходу зростає у пацієнтів, які порушують правила прийому препарату (знаходяться в горизонтальному положенні після прийому АСКО-сановель, запивають препарат неповною склянкою води, продовжують прийом АСКО-сановель після появи симптомів подразнення стравоходу).
У зв’язку з можливою подразнювальної дією алендронату натрію на слизову оболонку і погіршенням перебігу основного захворювання АСКО-сановель з обережністю призначають хворим із загостренням захворювань верхніх відділів ШКТ (дисфагія, захворювання стравоходу, гастрит, дуоденіт, виразки).
Згідно з проведеним контрольним клінічним дослідженням підвищений ризик при застосуванні препарату відсутній. До початку прийому АСКО-сановель слід нормалізувати вміст кальцію в крові (гіпокальцемія). Одночасно необхідно відновити порушення метаболізму мінералів (наприклад, недостача вітаміну D).
АСКО-сановель не рекомендується приймати хворим із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <35 мл/хв). АСКО-сановель необхідно приймати принаймні за 30 хвилин до першого прийому їжі (включаючи й прийом інших ліків), запиваючи тільки простою водою. Одночасний прийом алендронату натрію з апельсиновим соком або кавою знижує абсорбцію препарату. Для полегшення надходження препарату в шлунок і зменшення подразнення стравоходу алендронат натрію слід приймати після підйому з ліжка, запиваючи повною склянкою води. Після цього пацієнтам не слід лягати впродовж 30 хвилин. Через можливість виникнення орофаренгальної виразки таблетки не слід розжовувати або розсмоктувати. Не рекомендується приймати АСКО-сановель перед сном або перед підйомом з ліжка. Недотримання цих рекомендацій збільшує ризик побічних реакцій з боку стравоходу. При прояві симптомів подразнення ШКТ (болю при ковтанні, за грудниною, появі або посиленні печії) слід перервати лікування і звернутися до лікаря.
Клінічні дослідження показали відсутність різниці в безпеці та ефективності застосування алендронату натрію між пацієнтами старше 65 років й молодшими пацієнтами.
Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.
Даних про вплив прийому Аско-Сановель на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами немає.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Харчові добавки кальцію/антациди: Абсорбція алендронату зменшується при одночасному застосуванні з препаратами кальцію, антацидами та іншими пероральними лікарськими засобами. У зв’язку з цим інтервал між прийомом алендронату натрію та іншими лікарськими засобами повинен становити не менше 30 хвилин.
Сумісне застосування з естроген/гормонозаміщеною терапією (HRT): одночасне застосування гормонозаміщеної терапії (естроген ± прогестин) й алендронату натрію вивчалося в двох клінічних дослідженнях тривалістю 1 або 2 роки за участю жінок в постменопаузальний період, які страждають на остеопороз. У цих дослідженнях показники безпеки і переносимості комбінованої терапії відповідали таким при застосуванні кожного з цих методів лікування окремо. Проте комбіноване лікування привело до більшого збільшення кісткової маси в порівнянні з роздільним застосуванням першого або другого методів лікування.
Ацетилсаліцилова кислота: згідно з клінічним дослідженням, щоденне застосування препаратів, що містять більш ніж 10 мг алендронату натрію й аспірину, призводило до збільшення частоти побічних ефектів верхніх відділів ШКТ. Проте це не спостерігалося у дослідженнях на пацієнтах, що одержували 35 мг або 70 мг алендронату натрію один раз на тиждень.
Незважаючи на відсутність досліджень зі специфічної лікарської взаємодії, алендронат можливо застосовувати одночасно з іншими рецептурними препаратами, без наслідків виникнення побічних ефектів.
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла і недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С. Термін придатності – 2 роки.