Верисин-8, Верисин-16, Верисин-24 инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: betahistinе; 2-[2-(метиламіно)етил] піридин дигідрохлорид;

основні фізико-хімічні властивості: Верисін-8: таблетки білого кольору, круглої форми, з плоскою поверхнею, з рискою;

Верисін-16: таблетки світло-рожевого кольору, круглої форми, з плоскою поверхнею, з рискою;

Верисін-24: таблетки жовтого кольору, круглої форми, з плоскою поверхнею, з рискою;

склад: Верисін-8: 1 таблетка містить бетагістину гідрохлориду 8 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, повідон (PVPK-30), магнію стеарат, тальк очищений, натрію крохмальгліколят, кремнію діоксид колоїдний безводний;

Верисін-16: 1 таблетка містить бетагістину гідрохлориду 16 мг;

Верисін-24: 1 таблетка містить бетагістину гідрохлориду 24 мг;

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Препарати, що застосовуються при вестибулярних порушеннях (запамороченні). Код АТС N07CA01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Бетагістину гідрохлорид головним чином діє на гістамінові Н1- та Н3-рецептори внутрішнього вуха і вестибулярних ядер центральної нервової системи. Шляхом прямого агоністичного впливу на Н1-рецептори судин, а також опосередковано через вплив на Н3-рецептори поліпшує мікроциркуляцію за рахунок розслаблення перикапілярних сфінктерів, нормалізує тиск ендолімфи в лабіринті та завитці. Разом з тим бетагістин збільшує кровотік в базилярній артерії. Виявляє виражений центральний ефект, внаслідок того що є інгібітором Н3-рецепторів ядер вестибулярного нерва. Нормалізує провідність в нейронах вестибулярних ядер на рівні стовбура головного мозку. Клінічним виявом вказаних властивостей є зниження частоти та інтенсивності запаморочень, зменшення шуму у вухах, покращання слуху у випадку його зниження.

Фармакокінетика. Абсорбується швидко, зв'язок з білками плазми – низький. Період напіввиведення – через 3 – 4 год. Практично повністю виводиться нирками у вигляді метаболіту (2-піридилоцтової кислоти) протягом 24 год.

Показання для застосування. Хвороба/синдром Меньєра.

Лікування та профілактика вестибулярного запаморочення різноманітного походження.

Синдроми, що супроводжуються запамороченням та головним болем, шумом, болем у вухах, прогресуючим зниженням гостроти слуху, нудотою, блюванням.

Спосіб застосування та дози. Таблетки приймають не розжовуючи під час або після їжі.

Звичайно початкова добова доза для дорослих і дітей віком від 12 років становить 24 мг, слід приймати в 2 – 4 прийоми протягом дня, пізніше знижують до 8 – 16 мг на день для підтримуючого ефекту, залежно від реакції пацієнта на лікування. Максимальна рекомендована добова доза 32 мг.

Покращання звичайно відчувається вже на початку терапії, стабільний терапевтичний ефект настає після двох тижнів лікування і може наростати протягом кількох місяців лікування. Лікування довготривале. Тривалість прийому препарату визначається індивідуально.

Побічна дія. В окремих випадках можливі нудота, блювання, головний біль, підвищена втомлюваність, тремор, парестезії, шкірний висип.

Протипоказання. Вагітність та період годування груддю. Дитячий вік до 12 років. Феохромоцитома, пептична виразка шлунка або дванадцятипалої кишки. Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.

Передозування. За аналогією з гістаміном можливі головний біль, запаморочення, гіперемія шкіри обличчя та верхньої половини тулуба, тахікардія, артеріальна гіпотензія, бронхоспазм, набряк Квінке.

Лікування – хворому вводять епінефрин, кортизон, швидкодіючі антигістамінні засоби, при стабільній гемодинаміці – промивання шлунка, активоване вугілля, засоби, що сприяють прискоренню елімінації.

Особливості застосування. Необхідно з обережністю призначати пацієнтам, що мають в анамнезі посилання на виразкову хворобу шлунка або дванадцятипалої кишки. Пацієнтів з бронхіальною астмою слід регулярно спостерігати протягом лікування.

Не слід призначати в період вагітності та годування груддю, оскільки недостатньо даних для оцінки дії препарату та передбачення можливого терапевтичного ефекту.

Препарат не спричиняє седативного ефекту, психомоторних порушень і не впливає на здатність керувати автомобілем та працювати з потенційно небезпечними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Антигістамінні засоби є антагоністами бетагістину, тому їх необхідно відмінити перед початком терапії. При одночасному призначенні слід враховувати, що їх дія взаємно послаблюється, а також те, що антигістамінні препарати можуть чинити седативну дію і при швидкій відміні можливі порушення сну та почуття неспокою. Антигістамінні препарати слід відміняти поступово – протягом 6 днів. При швидкій відміні слід додатково (на кілька днів) призначити седативний засіб.

Умови та термін зберігання. При температурі не вище 25 °С.

Термін придатності – 2 роки.