Діабетична хайропатія

Діабетична хайропатія (ДХ), або синдром діабетичної руки чи синдром обмеженої рухомості суглобів є одним з найчастіших ускладнень ЦД у дітей та підлітків. ДХ характеризується безболісними контрактурами, які розвиваються переважно в кистях рук.

МКХ-10: Е10.6Е14.6

Общая информация

Етіологія

ДХ виявляється приблизно у 25-40% дітей та підлітків з тривалістю ЦД більше 5 років. При досягненні пубертатного віку ризик розвитку ДХ значно підвищується. Вплив статі на розповсюдженість ДХ не виявлено.

Патологічна фізіологія

При ДХ зміни виникають в периартикулярних тканинах. Обмежена рухливість суглобів є результатом взаємодії метаболічних, генетичних та середовищних факторів. Провідним фактором в механізмах розвитку ДХ є довготривалий вплив гіперглікемії на органи та тканини. Ключові процеси ураження сполучної тканини поєднані з хімічною модифікацією структури колагену внаслідок глікування та окислення. Інші фактори, які сприяють розвитку ДХ, – це активація сорбітолового шляху та мікроангіопатії.

Клиническая картина

В першу чергу, виявляється обмеженість рухомості метакарпальнофалангових та проксимальних суглобів п’ятих пальців кистей рук. В подальшому ці зміни можуть виявлятись в інших пальцях. Процес, як правило, носить двосторонній характер та розповсюджується від п’ятого пальця радіально. В деяких випадках виявляється порушення рухомості в променезап’ясткових суглобах, шийному і навіть грудному відділах хребта, а також у суглобах стопи. Хворі скаржаться на відчуття скутості зранку або напруження в кистях рук. У деяких пацієнтів виражені контрактури ускладнюють проведення тонких ручних маніпуляцій. При здавленні серединного нерва розвивається компресійна нейропатія, яка клінічно проявляється парестезіями, болями з іррадіацією в область плеча та шиї. Пізніше приєднуються слабкість та атрофія м’язів долонь.

Диагностика

детальний збір анамнезу;
фізикальний огляд хворого (наявність больового синдрому, деформації, набряк, згинальні, розгинальні контрактури, обмеження рухливості суглобів, підвищення температури, можливість виконувати дрібні різноманітні дії);
лабораторні дослідження (підвищення ШОЕ, позитивна реакція на С-реактивний білок);
інструментальні методи (рентгенологічний, ультразвукова денситометрія);
консультація спеціалістів (невропатолог, окуліст).

Лечение

ідеальна компенсація ЦД;
ретельний контроль метаболізму;
дієта (обмеження їжі з великим вмістом жирів, особливо тваринного походження, розширений вміст продуктів, які містять вітаміни, кальцій та фосфор);
фізичні вправи та фізіотерапевтичні процедури (УВЧ-терапія, магніто- та лазеротерапія, масаж, електрофорез);
препарати кальцію, тривалість лікування 30-60 діб 2-3 рази на рік;
нестероїдні протизапальні препарати, курс лікування до 7-10 діб.

Юридичні аспекти

План обстеження та лікування обов’язково треба обговорювати з пацієнтом та його рідними або опікунами. Надавати необхідну інформацію про мету проведення відповідних лікувальних заходів, можливі ускладнення, побічні дії, їх попередження й усунення, необхідність виконання всієї програми лікування.