Не дивлячись на те, що препарати дія яких націлена за зменшення тривожності націлені на нервову систему, одне з нових досліджень припускає, що тривожні розлади можуть бути викликані проблемами із ендокринною системою.
Більшість людей час від часу переживають короткі періоди занепокоєння, наприклад, у стресовій ситуації, яка невідомо чим для них закінчиться.
Проте для певних людей тривога – це гострий, частий і тривалий емоційний стан, який негативно впливає на їх якості життя. За оцінками експертів на тривожні розлади страждають близько 264 млн. людей у цілому світі.
Багато людей застосовують заспокійливі препарати, які зазвичай впливають на центральну нервову систему, проте, часто вони не надають необхідного постійного полегшення.
Результати нового дослідження свідчать про те, що тривожні розлади також можуть виникати через проблеми у роботі ендокринної системи. Дослідники на чолі із Юлією Онофрійчук із Київської міської клінічної лікарні представили свої висновки на Європейській міжнародній конференції з ожиріння у вересні 2020 року.
Вона пояснює: «Ці дані показують, що ендокринна система може відігравати важливу роль у виникненні тривоги. Лікарі при обстежені людей з тривогою повинні також обстежувати і щитовидну залозу, і ендокринну систему в цілому».
Щитовидна залоза виробляє два важливі гормони - Т4 (тироксин) і Т3 (трийодтиронін), які беруть участь у підтримці роботи серця і м’язів, травленні, розвитку мозку та здоров’ї кісток.
Т4 і Т3 допомагають виробляти і регулювати гормони адреналін і дофамін.
Адреналін іноді називають гормоном боротьби або втечі. Це пов’язано з раптовим сплеском енергії, таким як той, що виникає у відповідь на загрозу.
Дофамін - це гормон задоволення та винагороди мозку, і занадто багато (або занадто мало) його може вплинути на почуття задоволення та якість суджень людини.
Патологічний процес у щитовидній залозі зазвичай виникає, коли організм помилково націлює залозу на небажаного загарбника. Коли це відбувається, організм виробляє антитіла, які атакують залозу. Ці антитіла можуть пошкодити щитовидну залозу і можуть призвести до збою у її роботі.
У дослідженні Онофрійчук прийняли участь 29 чоловіків та 27 жінок середній вік яких склав 33.9 роки та 31.7 роки відповідно. У всіх було діагностовано тривогу і панічні атаки.
Вчені дослідили у них щитовидну залозу за допомогою ультразвукового дослідження, а також виміряли рівні Т4 і Т3. Дослідники виявили, що щитовидна залоза людей з тривожними розладами проявляє ознаки запалення, а також антитіла до щитовидної залози. Проте, незважаючи на те, що щитовидна залоза у них мала ознаки запалення, серйозних збоїв у її роботі знайдено не було. Рівні Т3 і Т4 біли підвищені незначно і залишались у межах норми.
Щоб вилікувати запалення, дослідники призначили учасникам курс лікування ібупрофеном і тироксином і це зменшило запалення у щитовидній залозі. згідно тестів, що провели дослідники, після курсу лікування, то рівень тривоги у них зменшився.
Онофрійчук та його колеги вивчали 29 чоловіків та 27 жінок. Їх середній вік становив 33,9 року та 31,7 року відповідно. Лікарі діагностували тривожність у цих людей, і всі вони переживали напади тривоги.
Вчені дослідили щитовидну залозу учасників за допомогою ультразвуку. Вони також вимірювали рівень Т4 і Т3.
Дослідники виявили, що щитовидної залози людей з тривожними розладами виявляли ознаки запалення. Вони також виявили у цих осіб антитіла до щитовидної залози.
Незважаючи на те, що щитовидна залоза учасників була запалена, вони не мали суттєвих збоїв у роботі. Їх рівні Т4 і Т3 були трохи підвищеними, але залишалися в межах норми.
Для лікування запалення дослідники дали учасникам 14-денний курс ібупрофену та тироксину. Це лікування успішно зменшило запалення щитовидної залози.
Як тільки запалення пройшло, люди відчували нижчий рівень тривоги, згідно з тестами, які проводили дослідники.
Дослідники не вивчали роль статевих гормонів і гормонів наднирників у виникнені тривожності, хоча інші дослідження відмічали можливість їх впливу. Таким чином, висновки команди вчених дають людям з підвищеним рівнем тривожності нову надію. Лікування тривоги може бути більш ефективним, якщо враховувати роль ендокринної системи, оскільки тривожність – це не тільки розлад нервової системи.
Варто відмітити, що дослідження відносно невелике, тому вченим необхідно буде повторити висновки у масштабних плацебо-контрольованих дослідженнях.
Наступна мета дослідників – більш широке дослідження ролі ендокринної системи у тривожних розладах, де вони планують вивчити роль статевих гормонів і гормонів наднирників, включаючи естроген, тестостерон, кортизол, прогестерон і пролактин на людей с тривожним розладом і запаленням щитовидної залози.