Учені стверджують, що пацієнтів з COVID-19 можна розділити на три фенотипні групи

Фенотипи I, II та III демонструють різні характеристики і мають несприятливі, нормальні та сприятливі клінічні результати відповідно

Дослідники виділяють три клінічні фенотипи COVID-19, що відображають популяції пацієнтів з різними супутніми захворюваннями, ускладненнями та клінічними результатами.

У процесі нового дослідження вчені відкрили три клінічні фенотипи COVID-19, що відображають популяції пацієнтів з різними супутніми захворюваннями, ускладненнями та клінічними результатами. Ці три фенотипи описані у статті, опублікованій цього тижня у спеціалізованому журналі PLOS ONE, авторами якої є американські вчені Елізабет Лущек (Elizabeth Lusczek) та Ніколасом Інґрехемом (Nicholas Ingraham) з Медичної школи Університету Міннесоти, США разом з колегами.

Коронавірусна інфекція COVID-19 уразила вже понад 18 мільйонів людей і спричинила понад 700 000 смертей у всьому світі. Симптоми у пацієнтів з COVID-19, яких госпіталізують у відділення невідкладної допомоги, варіюються в широких межах, що дозволяє припустити існування різних клінічних фенотипів і, що важливо, що ці різні фенотипові прояви можуть по-різному реагувати на лікування.

У процесі нового дослідження вчені проаналізували дані з електронних медичних карток пацієнтів 14 лікарень на південному заході США та з 60 клінік первинної медичної допомоги в штаті Міннесота. Дані були доступні для 7 538 пацієнтів із коронавірусною хворобою COVID-19, підтвердженою ПЛР між 7 березня та 25 серпня 2020 року; 1022 з цих пацієнтів потребували госпіталізації та були включені в дослідження. Дані про кожного пацієнта включали супутні захворювання, лікарські засоби, лабораторні показники, відвідування поліклініки, інформацію про госпіталізацію та демографічні показники пацієнта.

Більшість пацієнтів, які брали участь у дослідженні (613 пацієнтів, або 60 відсотків), мали те, що дослідники назвали «фенотип II». 236 пацієнтів (23,1 відсотка) мали «фенотип I» або «несприятливий фенотип», що був пов'язаний з найгіршими клінічними результатами; ці пацієнти мали найвищий рівень гематологічних, ниркових та серцевих супутніх захворювань (усі р < 0,001) і частіше мали не європеоїдне етнічне походження та були не англомовними. 173 пацієнти (16,9 відсотка) мали «фенотип III» або «сприятливий фенотип», який асоціювався з найкращими клінічними результатами. Навдивовижу, незважаючи на найнижчий рівень ускладнень та смертність, у пацієнтів цієї групи спостерігався найвищий рівень супутніх захворювань органів дихання (p = 0,002), а також на 10 відсотків більший ризик повторної госпіталізації в порівнянні з іншими фенотипами. Загалом фенотипи I та II були пов’язані із 7,30-кратним (95% ДІ: 3,11-17,17, р < 0,001) та 2,57-кратним (95% ДІ: 1,10-6,00, р = 0,03) збільшенням ризику смерті у порівнянні з фенотипом III.

Автори роблять висновок, що фенотипна медична допомога може покращити результати лікування COVID-19, і вважають, що для визначення корисності цих результатів для клінічної практики необхідні подальші дослідження.

Учені додають: «Перебіг COVID-19 у різних пацієнтів аж ніяк не є однорідним процесом. Виявляючи групи, що постраждали рівною мірою, ми не тільки покращуємо наше розуміння процесу захворювання, але це також дозволяє точно орієнтувати майбутні втручання на пацієнтів з найвищим ризиком».

Джерело:

https://www.sciencedaily.com/releases/2021/04/210402162941.htm