Все про ехокардіографію

Ехокардіограма – це ультразвукове зображення серця. Таке зображення, отримане в режимі реального часу, здатне допомогти лікарям діагностувати ряд серцевих захворювань. Неінвазивна процедура діагностичного дослідження для отримання ехокардіограми має назву ехокардіографія.

Лікарі використовують ехокардіограми, щоб визначити найрізноманітніші проблеми з серцем, як-от пошкодження серцевої тканини, збільшення камер серця, надмірна жорсткість серцевого м’яза, тромби в серці, рідина навколо серця, а також пошкодження серцевих клапанів та/або порушення їхньої функції.

Що таке ехокардіографія

Ехокардіографія використовує ультразвукові хвилі для створення зображення серця, яке називається ехокардіограмою.

Це неінвазивна медична процедура, у процесі якої не застосовується радіоактивне випромінювання, і зазвичай вона не викликає побічних ефектів.

Під час ехокардіограми лікар може побачити наступні явища:

розмір і товщина камер серця;
функціонування клапанів серця;
особливості кровотоку через серце;
тромби в серці;
ділянки пошкодженої або ослабленої тканини серцевого м’яза;
проблеми з перикардом (мішечок навколо серця, заповнений невеликою кількістю рідини);
причини інсульту.

Лікарі також використовують ехокардіографію, коли хочуть вивчити загальний стан серця людини, особливо після інфаркту чи інсульту.

Ехокардіографія: погляд зблизька

Ехокардіограма – це швидка процедура, яка вимагає мінімальної підготовки.

Нижче описані етапи цього діагностичного дослідження: чого очікувати до, під час та після ехокардіограми.

Підготовка

У тих випадках, коли лікар або медична сестра знімає ехокардіограму із зовнішнього боку тіла, тобто прикладає датчик апарата безпосередньо до шкіри, пацієнт не потребує спеціальної підготовки.

З іншого боку, людям, яким призначена черезстравохідна ехокардіографія, лікар рекомендуватиме уникати їжі та пиття принаймні за 6 годин до обстеження. Пацієнти можуть вживати їжу та пити воду чи напої приблизно через 1-2 години після процедури ехокардіограми , коли закінчиться дія місцевої анестезії.

Під час дослідження

Проводить трансторакальну (зовнішню) ехокардіограму лікар-сонографіст, спеціаліст з ультразвукової ехографії. Інакше кажучи, сонографісти — це медичні працівники, які спеціалізуються на використанні ультразвукових пристроїв для створення зображень і відео з діагностичною метою.

Під час ехокардіограми пацієнт повинен оголитися до пояса, тобто зняти весь одяг з верхньої частини тіла. Дозволяється носити лікарняний халат, яким можна частково прикритися під час процедури.

Лікар-сонографіст рекомендує пацієнту лягти на стіл або на спину, або на лівий бік. Іноді лікар вважає за потрібне ввести у вену пацієнта сольовий розчин або контрастну речовину, що робить зображення серця на ехокардіограмі більш чітким.

Існують декілька різновидів ехокардіограм, наприклад:

Трансторакальна ехокардіограма

Якщо лікар призначив трансторакальну ехокардіограму, лікар-сонографіст нанесе на грудну клітку гель. Потім медичний працівник буде переміщати датчик навколо грудної клітки, щоб отримати різні зображення серця.

У процесі дослідження лікар може попросити хворого змінити положення або зробити глибокий вдих чи навпаки – затримати подих. Медичний працівник може притискати датчик до грудної клітки, щоб отримати більш чітке зображення серця.

Черезстравохідна ехокардіограма

Лікар може призначити черезстравохідну ехокардіограму, якщо він хоче отримати більш детальні або чіткіші зображення серця, ніж ті, які може забезпечити трансторакальна ехокардіограма.

Під час черезстравохідної ехокардіограми пацієнту зазвичай уводять м’який заспокійливий засіб, щоб допомогти розслабити м’язи в горлі, і місцевий анестетик, щоб блокувати блювотний рефлекс.

Після того, як заспокійливий препарат і місцевий анестетик почнуть діяти, лікар направить невеликий датчик на кінці довгої трубки вниз у горло та стравохід, поки він не досягне задньої частини серця.

Ехограф записуватиме зображення серця, коли лікар переміщує датчик навколо стравоходу. Пацієнт не повинен відчувати датчик або трубку в стравоході після того, як він спочатку проковтнув зонд.

Після процедури

Після закінчення процедури трансторакальної ехокардіограми більшість людей можуть повернутися до своєї звичайної діяльності.

Людям, які була призначена черезстравохідна ехокардіографія, може знадобитися залишитися в лікарні або клініці протягом кількох годин після обстеження. Спочатку у них може боліти горло, але протягом кількох годин або доби неприємні відчуття минуться.

Особам, які перед ехокардіографією отримали заспокійливий засіб, не слід керувати авто протягом кількох годин після процедури.

Що діагностує ехокардіографія

Лікарі використовують ехокардіограми, щоб побачити розмір, структуру та активність різних частин серця.

Це допомагає діагностувати проблеми з серцем, визначити необхідність додаткових досліджень, прийняти рішення про подальші дії та відстежити зміни та покращення.

Якщо більш розлого, то лікарі можуть використовувати цю процедуру, щоб перевірити ознаки або симптоми, які можуть вказувати на наступні розлади:

Інфаркт міокарда: ехокардіографія може визначити порушення кровопостачання тканин серцевого м’яза, аномалії стінок і кровообігу, що може вказувати на інфаркт міокарда.
Згустки крові (тромб) або пухлини: дослідження 2021 року показало, що ехокардіографія може бути альтернативою МРТ серця для виявлення тромбозу. А дослідження 2020 року також стверджує, що ехокардіографія є важливим неінвазивним інструментом для діагностики пухлин серця.
Атеросклероз та ішемічна хвороба серця (ІХС): хоча ехокардіографія не може показати закупорку артерій, проте звуження та закупорка артерій можуть вплинути на роботу серця та рух його стінок. Це більш очевидно під час фізичного навантаження, що робить такий різновид цієї процедури як стрес-ехокардіографія з фізичним навантаженням ефективним діагностичним інструментом.
Аневризма аорти та розшарування аорти: ехографія може виявити широку, ослаблену аорту, нерозірвані аневризми та визначити їх розмір, а також утворення фіброзу та тромбів в судині.
Кардіоміопатія: ехокардіографія здатна визначити розмір і функцію серця і надає можливість пов’язати ці дані з товщиною стінки серця, слабким серцевим м'язом, негерметичними серцевими клапанами, серцевою недостатністю або високим кров'яним тиском.
Легенева гіпертензія: ехокардіографія здатна оцінити тиск у серці, що може вказувати на наявність легеневої гіпертензії, допомагаючи лікарям визначити наступні діагностичні кроки.
Вроджені вади серця: ехокардіографія може виявити вроджені аномалії серця у немовлят і дітей раннього віку, як-от дефекти перегородки та отвори.
Захворювання серцевого клапана: процедура ехокардіографії здатна виявляти відхилення в серцевому кровотоку, витікання, звуження, інфекції та закупорку серцевих клапанів.
Проблеми з перикардом: ехокардіографія здатна перевірити стан мішечка, що оточує серце (перикард), на наявність запалення (перикардит) або наповнення рідиною або кров’ю (перикардіальний випіт).
Серцева недостатність: ехокардіографія може виявити слабкість або надмірну жорсткість і потовщення серцевого м'яза, що може бути ознакою серцевої недостатності.

Лікарі також часто використовують ехокардіографію, щоб оцінити причини аномальних результатів електричного дослідження серця, яке називається електрокардіограмою (ЕКГ).

Вони також призначають цю процедуру, щоб контролювати, наскільки добре серце реагує на різні види лікування захворювань серця, такі наприклад як серцева недостатність, на медикаментозну терапію, а також контролювати роботу серця після імплантації штучних серцевих клапанів та кардіостимуляторів.

Лікар призначить ехокардіограму, якщо підозрюватиме, що пацієнт має проблеми з серцем. Ознаки та симптоми, які можуть свідчити про захворювання серця, включають таке:

нерегулярне серцебиття (аритмія);
задишка;
високий або низький артеріальний тиск;
набряк ніг;
аномальні результати ЕКГ;
незвичайні звуки між ударами серця, відомі як шуми в серці.

Види ехокардіограми

Лікарі можуть призначати різні типи ехокардіографії, які використовують високочастотні звукові хвилі. До поширених типів належать ті, що наведені нижче.

Трансторакальна ехокардіограма є найпоширенішим типом ехокардіограми.

Цей тест передбачає розміщення ультразвукового зонду, який ще називається датчиком, на зовнішній стороні грудної клітки, біля серця. Пристрій посилає звукові хвилі через грудну клітку і в серце.

Нанесення гелю на груди сприяє кращому поширенню звукових хвиль. Ці хвилі відбиваються від серця і створюють зображення серцевих структур на екрані.

Черезстравохідна ехокардіограма

Черезстравохідна ехокардіограма використовує більш тонкий датчик, який прикріплюється до кінця довгої трубки. Людина проковтує трубку, щоб ввести її в стравохід, орган, який з’єднує рот і шлунок і проходить позаду серця.

Цей тип ехокардіограми дає більш інформативні зображення серця в порівнянні з традиційною трансторакальною ехокардіограмою, оскільки він забезпечує більш детальне уявлення про цей орган.

Ультразвукова доплерографія

Лікарі використовують ультразвукове допплерівське дослідження, щоб перевірити потік крові. Вони отримують таку інформацію, генеруючи за допомогою апарата звукові хвилі на певних частотах і визначаючи, як звукові хвилі відбиваються і повертаються до приймача.

Лікарі також можуть використовувати ультразвукову кольорову доплерографію, щоб визначити напрямок і швидкість кровотоку в серці. Кров, що тече до датчика, виглядає червоною, а кров, що відтікає, виглядає синьою. Цей різновид ехокардіографії також може визначити ступінь закупорки.

Результати ультразвукового допплерівського дослідження можуть вказати на проблеми з клапанами або отворами в стінках серця і допомогти лікарям оцінити, як кров проходить через клапани.

3D ехокардіограма

3D-ехокардіограма створює детальні тривимірні (3D) зображення серця. Лікарі можуть використовувати 3D-ехокардіограми для наступних цілей:

оцінка функціональності клапанів у пацієнтів із серцевою недостатністю;
діагностика проблем з серцем у немовлят і дітей;
планування операції на серцевому клапані або іншу кардіохірургічну операцію;
оцінка роботу серця в 3D;
зображення складних структур всередині серця.

Стрес-ехокардіограма

Лікар може призначити ехокардіограму як частину стрес-тесту. Стрес-тест включає фізичні вправи, такі як ходьба, біг на біговій доріжці або їзда на велосипеді.

Під час тесту лікар контролює частоту серцевих скорочень, кров’яний тиск і електричну активність серця.

У разі ехокардіограми з стрес-тестом лікар-сонографіст буде робити трансторакальну ехокардіограму до і після виконання вправ.

Лікарі використовують стрес-тести переважно для діагностики таких захворювань:

ішемічна хвороба серця;
серцева недостатність;
проблеми, що впливають на серцеві клапани.

Ехокардіографія біля ліжка хворого (POC).

POC-ехокардіографія — це різновид дослідження, яке лікар проводить безпосередньо біля ліжка пацієнта за допомогою портативного апарата. Результати POC-ехокардіографії допомагають отримати відповіді на конкретні запитання лікаря щодо потенційних диференціальних діагнозів.

Існує два типи ехокардіографії біля ліжка хворого — обмежена та сфокусована.

Обмежена ехокардіограма допомагає лікарю визначити причину та наслідки ушкодження, яке вразило серце. А сфокусовану ехокардіографію проводять для того, щоб звузити список інших потенційних діагнозів або відповісти на конкретне запитання щодо розладів у роботі серця пацієнта.

POC-ехокардіографія дозволяє оцінити, наскільки добре лівий або правий шлуночки перекачують кров при кожному скороченні серця.

Ехокардіограма плода

Лікарі нерідко призначають вагітним ехокардіограму плода, щоб побачити серце ще ненародженої дитини. Таке дослідження зазвичай проводиться приблизно на 18-22 тижні вагітності. Ехокардіограма не використовує іонізуюче випромінювання, тому вона не шкідлива для матері або дитини.

Інтерпретація результатів

Після обстеження сонографіст відправить ехокардіографічні зображення лікарю, який призначив дослідження. Лікар перегляне зображення та, ймовірно, знайде ознаки проблем із серцем, наприклад:

пошкоджена тканина серцевого м’яза;
порушення насосної функції серця;
товсті або тонкі стінки шлуночків серця;
ненормальний розмір серцевих камер;
порушення у роботі клапанів;
утворення в серці, наприклад, тромби або пухлини.

Недоліки ехокардіографії

Ехокардіограма особливо корисна для вивчення структурних проблем серця. Однак такі зображення можуть бути не найкращою процедурою для перевірки стану коронарних артерій.

Закупорки коронарних артерій можуть викликати зміни в структурі серця. Лікарі зазвичай можуть виявити зміни в роботі серця або ослаблення серцевого м’язу або стоншення стінок серця, що змушує їх призначати подальші діагностичні дослідження, такі як коронарна ангіографія.

Ехокардіограма також не може перевірити наявність порушень провідності або електричних проблем серця, які впливають на його ритм, але водночас вона здатна оцінити вплив цих відхилень на серце.

Ехокардіограма проти електрокардіограми

Не слід плутати ехокардіограму з іншим діагностичним тестом, який називається електрокардіограма або ЕКГ. ЕКГ вимірює електричні імпульси або хвилі, які проходять через тканину серцевого м’яза.

Електрична активність серця змушує тканини серцевого м’яза скорочуватися і розслаблятися, що створює ритмічне серцебиття, яке можна почути через стетоскоп.

Медична сестра або лікар роблять ЕКГ, помістивши електроди на шкіру грудей, рук або ніг пацієнта. Ці електроди реєструють електричну активність і надсилають інформацію на комп’ютер, який перетворює її на графік, який можна роздрукувати.

Про побічні ефекти ехокардіографії

Ехокардіограма має дуже низький ризик побічних ефектів або ускладнень. Проте, черезстравохідна електрокардіограма може викликати у людини блювотний рефлекс у той момент, коли лікар-сонографіст уводить трубку в горло. Також після цього дослідження у пацієнтів може боліти горло.

Дуже рідко у процесі черезстравохідної ехокардіограми можуть виникнути серйозні ускладнення, такі як пошкодження горла, голосових зв’язок або стравоходу.

Використання під час процедури місцевих анестетиків, седативних засобів, контрастних речовин або фізіологічного розчину може викликати алергічну реакцію у деяких людей. При вагітності контрастні речовини використовують тільки в разі крайньої необхідності.

Контрастні розчини можуть викликати такі побічні ефекти:

головний біль;
нудота;
занепокоєння;
проблеми із зором або слухом;
алергічні реакції.

У деяких людей під час стрес-тесту можуть спостерігатися зміни артеріального тиску або зниження надходження кисню до серця. Стрес-тест зазвичай проводять у відповідно обладнаному медичному закладі саме на той випадок, якщо під час дослідження у пацієнта виникнуть якісь ускладнення.

Щоразу, коли пацієнт приймає заспокійливі засоби, є ймовірність того, що вміст шлунку може потрапити в легені. Щоб запобігти цьому, лікар попросить пацієнта прийти на процедуру натщесерце.

Висновки

Лікарі використовують ехокардіографію для діагностики проблем з серцем. Під час дослідження лікар оцінює, наскільки добре серце качає кров.

Лікарі також можуть використовувати ехокардіографію для пошуку ознак серцевих захворювань, таких як слабкість серцевого м’яза, тромби всередині серця або погане функціонування серцевих клапанів.

Лікар може призначити ехокардіограму, якщо у людини виявляються симптоми серцевих захворювань, як-от:

задишка;
набряки ніг;
шуми в серці;
нерегулярне серцебиття;
аномальний артеріальний тиск.

Загалом, ехокардіографія має низький ризик значних ускладнень або побічних ефектів. Проте, під час цієї процедури пацієнти можуть відчувати певний дискомфорт, а у деяких людей може виникнути алергічна реакція на контрастну речовину або анестетик.

Джерело:

https://www.medicalnewstoday.com/articles/what-is-an-echocardiogram