Вплив інтраназальних лікарських засобів на мікроциркуляторне русло слизової оболонки порожнини носа

Вплив інтраназальних лікарських засобів на мікроциркуляторне русло слизової оболонки порожнини носа

У сучасній клінічній практиці лікарі-оториноларингологи використовують значну кількість препаратів, що вводяться інтраназально і надають переважно місцеве вплив на слизову оболонку порожнини носа. Однак дія подібних інтраназальних засобів в клінічній фармакології вивчається зазвичай без урахування їх впливу на мікросудинної русло порожнини носа. Однією з сучасних методик контролю за станом мікроциркуляторного русла порожнини носа є лазерна допплерівська флоуметрия [1].

Мета: вивчення впливу місцевих препаратів на мікроциркуляторне русло слизової оболонки порожнини носа з використанням лазерної доплерівської флоуметрії. Для дослідження нами застосована лазерна допплерівська установка оригінальної конструкції на базі сертифікованого для застосування в оториноларингології терапевтичного лазерного апарату [2]. Нами вивчені базові показники флоуметрії - спектральні моменти: нульовий спектральний момент M, прямо пропорційний концентрації рухомих частинок в обсязі тканини; перший спектральний момент M, прямо з сучасних методик контролю за станом мікроциркуляторного русла порожнини носа є лазерна допплерівська флоуметрия [1].

Мета: вивчення впливу місцевих препаратів на мікроциркуляторне русло слизової оболонки по- лости носа з використанням лазерної доплерівської флоуметріі.

Оцінка мікроциркуляторного кровотоку порожнини носа проводилася за наступною методикою [3]. За кілька годин до дослідження виключалося куріння і прийом вазоактивних речовин. Протягом 15 хв перед початком дослідження пацієнт знаходився в спокійному стані. Обстежуваний сідав на стілець, підборіддя притискав до оголов»я щілинної лампи. За допомогою носового дзеркала розширювалося переддень носа, промінь лазера флоуметрія фокусувався на передньому кінці нижньої носової раковини і реєструвалися показання приладу протягом 1 хв. Крім того, всі обстежені піддавалися проведення рінопневмометріі і дослідженню мукоциліарногокліренсу по загально принятим методикам.

Для виявлення реакції мікроциркуляторного русла в тривалому проміжку часу на застосування різних інтраназальних засобів нами було обстежено 90 ринологічного здорових осіб. Вік обстежених 20 - 27 років, серед них 35 чоловіків і 55 жінок. Обстежувані були об'єднані в 3 групи по 30 чоловік, відповідно до основних груп досліджуваних лікарських інтраназальних препаратів:

  1. вазоконстріктори-деконгестантів - адреналіну гідрохлорид
  2. сольові розчини для іригаційної терапії
  3. Результати. Базові показники мікроциркуляції в контрольних групах схожі з показниками, отриманими іншими авторами [4, 5]. При аналізі результатів одноразового застосування інтраназальних деконгестантів нами виявлено, що відбуваються в мікроциркуляторному руслі зміни по типу вираженого вазоспазма досить швидко змінюються явищами повернення мікроциркуляторного кровотоку до нормального рівня і навіть змінюються явищами збільшення мікроциркуляторного кровотоку після початкового микрососудистого спазму. Однак при цьому, за даними як суб'єктивного обстеження і відчуттів, так і рінопневмометріі, носове дихання дещо покращується на 5 - 10 хв обстеження, що, очевидно, пов'язано зі зміною стану самої слизової оболонки і її міжклітинної речовини після епізодичного зменшення припливу крові. При застосуванні судинозвужувальних препаратів відбувається значне погіршення мукоциліарного транспорту - його час збільшується більш ніж в два рази.

    Засоби интраназальной іригаційної терапії (сольових розчинів) на мікроциркуляторний кровотік слизової оболонки порожнини носа практично не впливають, нами не було виявлено значних відмінностей в рівні кровотоку до і після застосування препаратів. Дані рінопневмометріі при застосуванні цих препаратів також не мають значних відмінностей. Однак деякі хворі відзначили суб'єктивне поліпшення носового дихання, непідтвердженою, втім, при рінопневмометріі, що дозволяє вважати це «плацебо-ефектом». При дослідженні мукоциліарного транспорту значущих змін також виявлено не було.

    При застосуванні сольових розчинів нами відзначено статистично незначна, але наявне на всіх флоуметріческіх кривих зміна мікроциркуляторного кровотоку в перші хвилини після застосування препарату. Описані явища можуть бути пояснені дратівливим механічним впливом струменя при застосуванні назального спрею.

    При одноразовому застосуванні топічних кортикостероїдів нами не було виявлено суттєвих змін мікроциркуляторного кровотоку. Відзначено лише деякий статистично незначуще зниження мікроциркуляторного кровотоку по всіх параметрах. Суб'єктивно лише незначне число пацієнтів в разі застосування топічних кортикостероїдів відзначили поліпшення носового дихання, практично не підтверджене даними рінопнев- мометріі (відмінності статистично недостовірні). Мукоциліарний кліренс дещо зменшився, проте ця різниця також статистично незначуще.

    Література

    1. Шемпелев О. А., Лопатин А. С. Влияние препарата Си- нуфорте на микроциркуляцию крови в слизистой оболочке полости носа // Российская ринология. 2007. № 2. c. 71 – 72.
    2. Мареев О. В., Мареев Г. О., Федосов И. В. Использование лазера для определения объемной скорости кровотока в лор-органах // Новые технологии в медицине: сб. тр. Сара- тов, 2001. С. 170 – 171.
    3. Мареев О. В., Луцевич С. И., Мареев Г. О. Исследование микроциркуляции слизистой носа с помощью бескон- тактной лазерной допплеровской флоуметрии // Российская ринология. 2006. № 2. С. 23 – 24.
    4. Анютин Р. Г., Ивкина С. В., Апраксин М. А. Нормативные значения параметров микроциркуляции крови в слизистой оболочке полости носа и ротоглотки по данным лазерной допплеровской флоуметрии // Регионарное кровообращение и микроциркуляция. 2008. № 3. С. 23 – 27.
    5. grudemo H., Juto J. e. Rhinostereometry and laser Doppler flowmetry in human nasal mucosa: changes in congestion andmicrocirculation during intranasal histamine challenge // ORL J. Otolaryngol. Relat. Spec. 1997. № 59. Р. 50 – 56.
    6. grudemo H., Juto J. e. Studies of spontaneous fluctuations in congestion and nasal mucosal microcirculation and the effects of oxymetazoline using rhinostereometry and micromanipula-tor guided laser-doppler flowmetry // amer. J. Rhinol. 1999. № 13. Р. 1 – 6.
    7. graf P., Juto J. e. correlation between objective nasal mucosal swelling and estimated stuffiness during long-term use of vasoconstrictors // J. Otorhinolaryngol. Relat. Spec. 1994. № 56. Р. 334 – 339.
    8. graf P., Juto J. e. Sustained use of xylometazoline nasal spray shortens the decongestive response and induces rebound swelling // Rhinology. 1995. № 33. Р. 14 – 17.
    9. Васина Л. А., Карабаева Г. С. Влияние препарата аква- марис на цилиарную активность мерцательных клеток сли- зистой оболочки носа у больных полипозным риносинуситом // Кремлевская медицина: клинический вестник. 2008. № 1. С. 13 – 15.
    10. Лопатин А. С. Ирригационная терапия в ринологии // Российская ринология. 2004. № 3. С. 25 – 30.
    11. Крамной А. И., Державина Л. Л., Козлов B. c. Влияние топических кортикостероидов на двигательную активность цилиарного аппарата и время мукоцилиарного транспорта слизистой оболочки полости носа // Российская ринология. 2006. № 2. С. 23 – 24.