На прийомі у юриста

На прийомі у юриста

Працювала 5 років у Тиманівському туберкульозному диспансері, далі ще 7 років (до 1984-го) у Київському туберкульозному диспансері. Загальний стаж роботи як медпрацівника туберкульозного закладу – 12 років. Після цього перейшла на роботу до реанімаційного відділення Київської міської лікарні, де і працюю до сьогодні. Чи маю я право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (у 50 років)? Чи може зараховуватися моя робота в реанімації з 1984 по 2004 рік у подвійному розмірі?

Консультант: З.В. Шепелєва, правовий інспектор ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я

В.Ф. Барабаш, м. Київ

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорію працівників, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць мають працівники після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали право або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з вимог до віку і стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно зі статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до набрання чинності цим Законом (до 1 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

  • особам, які мали на день набрання чинності цього Закону повний стаж на названих роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, установлених раніше діючим законодавством;
  • особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, потрібний для призначення пенсії відповідно до статті 12 (жінки – 55, чоловіки – 60 років), пенсія знижується пропорційно до наявного стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог до цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Для призначення пенсій за статтею 100 необхідною умовою є атестація робочих місць за умовами праці.

Взагалі порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01. 08. 1992 року № 442. Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Основним документом, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць, є наказ по підприємству, організації (п. 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці).

Пільгові пенсії призначаються працівникам, які протягом повного робочого дня виконують роботи, передбачені Списками № 1 і 2.

Під повним робочим днем розуміють виконання роботи в умовах, передбачених Списками, що триває не менш як 80% робочого часу.

Тому виходячи з вищезазначеного, ви маєте право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (у 50 років).

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж ураховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. При цьому періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» час трудової діяльності на роботах, передбачених статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по 31 грудня 2003 року включно зараховується в подвійному розмірі, а з 1 січня 2004 року – в одинарному розмірі.

Тому періоди роботи в реанімаційному відділенні з 1984 по 2004 рік зараховуються в подвійному розмірі.

За численними зверненнями медичних працівників щодо питання про дітей війни надаємо роз'яснення.

З 1 січня 2006 року вступає в дію Закон України «Про захист дітей війни», який було прийнято в листопаді 2004 року. На цей статус мають право громадяни, які народилися в період із 3 вересня 1927 року по 2 вересня 1945 року. Закон передбачає певні пільги, а саме:

  • право на переважне залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників;
  • одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
  • використання чергової відпустки в зручний для них час;
  • виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
  • першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва;
  • безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (АР Крим) за місцем проживання;
  • право на 25-відсоткову знижку при оплаті за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання.

Дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.