Дакарин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: dacarbazine; 5- (3,3 – диметил – 1 – тріазеніл) – імідазол-4-карбоксамід;

основні фізико-хімічні властивості: біла ліофілізована маса;

склад: 1 флакон містить 200, 500 або 1000 мг дакарбазину;

допоміжні речовини: кислота лимонна, манітол.

Форма випуску. Ліофілізований порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Код АТС L01AX04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Дакарбазин – алкілуючий цитостатичний засіб триазенової структури. Механізм його дії зумовлений здатністю основного метаболіту – діазометану утворювати ковалентні алкільні зв'язки з молекулами, що містять електронні центри, як наприклад SH-групи. Оскільки препарат є структурним аналогом пуринових основ, він діє як антиметаболіт, пригнічуючи синтез ДНК у клітинах пухлин.

Фармакокінетика. Максимальна концентрація препарату у сироватці крові досягає зразу ж після внутрішньовенного введення, а після перерозподілу в органах і тканинах концентрація препарату в сироватці швидко зменшується. Препарат обмежено зв'язується з білками плазми (5%), проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр, але внаслідок низької ліпофільності концентрація його у спинномозковій рідині невисока.

Інтенсивно метаболізується мікросомами печінки. Виводиться нирками. Виведення препарату з організму носить біфазовий характер: перша фаза – 19 хвилин, друга фаза - 5 годин, причому половина введеної дози виводиться у незміненому вигляді.

Показання для застосування. Лікування злоякісних захворювань: меланоми шкіри з метастазами, хвороби Ходжкіна при III - IV стадії, саркоми м'яких тканин.

Спосіб застосування та дози. Дакарин застосовується як у монотерапії, так і при комбінованій хіміотерапії, особливо з блеоміцином, цисплатином, 5-фторурацулом, вінкристином і преднізолоном.

Препарат Дакарин застосовується тільки внутрішньовенно, звичайно одноразовою ін'єкцією, що вводиться приблизно протягом 1 хвилини, чи внутрішньовенно краплинно протягом 15 - 30 хвилин при попередньому розведенні в 200 - 300 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози.

Перед застосуванням Дакарин розчинюється додаванням води для ін'єкцій.

При монотерапії Дакарин призначають, як правило, у дозі 250 мг/м² 1 раз на добу протягом 5 діб. Через 21 - 29 діб можливо повторне застосування.

При застосуванні Дакарину у складі комбінованої хіміотерапії дозу препарату призначають відповідно до запропонованої схеми лікування.

Побічна дія. Можливо порушення кровотворення, що виявляється у зниженні лейкоцитів і тромбоцитів.

У деяких випадках одночасно спостерігається легка форма анемії. До побічних ефектів, що найчастіше зустрічаються, належать анорексія, нудота і блювання. В поодиноких випадках застосування Дакарину може спричинити проноси, алопецію, шкірну екзантему, почервоніння та парестезію обличчя. У деяких хворих може розвинутися синдром, схожий на грип. (підвищення температури, біль у м'язах і загальна стомлюваність). Часто відбувається ураження печінки, гепатоцелюлярний некроз, тромбоз печінкових вен, суперінфекція.

Протипоказання. Дакарин протипоказаний вагітним жінкам, які годують груддю, дітям і хворим з алергічною реакцією, що виникла під час попереднього застосування препарату. Не можна застосовувати препарат при таких захворюваннях, як гіпоплазія кісткового мозку, печінкова і ниркова недостатність, генералізовані інфекції, вітряна віспа, оперізувальний лишай, флебіти.

Передозування. При передозуванні можливі такі ускладнення: нудота, блювання протягом декількох годин, що потребує застосування антиеметиків; лейкопенії і тромбоцитопенії, що самостійно відновлюються до кінця 3-го тижня лікування.

Особливості застосування. Дакарин дозволено вводити тільки під наглядом лікаря, який має достатній досвід щодо застосування протипухлинної хіміотерапії. Протягом лікування та після його закінчення потрібно проводити всі необхідні лабораторні обстеження. Особливу увагу слід приділяти системі кровотворення.

Розчин для внутрішньовенної ін’єкції готують безпосередньо перед застосуванням, додаючи 19,8 мл (у флакон, що містить 200 мг), 49,5 мл (у флакон, що містить 500 мг, 1000 мг) стерильної води для ін'єкцій, після чого утворюється прозорий або жовтуватий розчин.

Готовий розчин для внутрішньовенного введення містить: Дакарин 200 мг – 10 мг/мл; Дакарин 500 мг – 1,4 - 2,0 мг/мл; Дакарин 1 000 мг – 2,8 - 4,0 мг/мл. Дакарин 500 мг, 1 000 мг вводиться тільки внутрішньовенно краплинно протягом 20 - 30 хвилин.

Розчин Дакарину готується безпосередньо перед інфузією і вводиться за допомогою спеціальних (світлозахисних) систем.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Дакарину з фенобарбіталом, азатіопримом і 6-меркаптопурином призводить до підсилення токсичних проявів.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі від 2 до 8 °С у захищеному від світла, недоступному для дітей місці. Термін придатності - 2 роки.