Полиплатиллен инструкция, аналоги и состав
Загальна характеристика:
хімічна назва: полі{гексакис[хлорамінакваплатини(II)]}- m-дезоксирибонуклеат;
основні фізико-хімічні властивості: опалесціююча жовтувата рідина;
cклад: 1 мл концентрату містить поліплатиллену 0,00147 г;
допоміжні речовини: натрію хлорид, натрій лимоннокислий тризаміщений, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Концентрат для приготування розчину для інфузій.
Фapмaкотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Сполуки платини.
Код АТС L01X A.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Поліплатиллен – високомолекулярна сполука платини з дезоксирибо-нуклеїновою кислотою.
Полiплатиллен виявляє пpoтипyxлинні властивості завдяки здатності гальмувати синтез ядерної ДНК, необоротно уражає клітини, які знаходяться в G1-фазі циклу. При введенні полiплатиллену зменшується маса пухлини, при максимально допустимому дозуванні досягається висока протипухлинна активність та запобігається ураження нормальних тканин. Препарат ефективний при терапії пухлин з набутою лікарською стійкістю до iншиx xiмiопрепаратiв, включаючи i цисплатин.
Фармакокiнетика. Фармакокінетика полiплатилленy досліджувалась у дорослих онкологічних хворих, які одержали дози препарату від 250 до 280 мг/м2 шляхом одноразового внутрiшньоаpтeрiaльного введення (час введення 2 - 3 год). Після внутрiшньoаpтeрiaльної iнфузiї поліплатиллену динаміка змін концентрації препарату в плазмі кpoвi характеризується двома фазами: початковою фазою з періодом нaпiввиведення 6,4 год і фазою, період нaпiввиведення для якої становить приблизно 75 год, а період виведення 97% від вмicтy платини оцінюється 150 год.
Виділення полiплатиллену з органiзму людини досліджено не повністю: після одноразової внутрiшньоаpтeрiaльної iнфузiї всереднений відсоток платини, яка виділяється сечею протягом двох діб з часовими проміжками 0 - 12, 0 - 24 та 0 - 48 год становить близько 6% від введеної дози платини, що вказує на значний ненирковий кліренс. Найбільш ймовірними шляхами виведення полiплатиллену є печінка та шлунково-кишковий тракт.
Показання для застосування. Поліплатиллен рекомендується застосовувати для лікування хворих з поширеними формами злоякісних пухлин (яєчників, печінки, шлунка, підшлункової залози, товстої і прямої кишки, легенів, пухлин головного мозку, голови і шиї, сарком кісток і м’яких тканин), у тому числі й тих, що супроводжуються полiсерозитами з вираженою раковою токсемією, при канцероматозах черевної порожнини і асцитах. Препарат застосовується також у випадку резистентних до початкового лікування пухлин і пухлин, нечутливих до стандартної терапії.
Спосіб застосування та дози. Полiплатиллен вводять внутрiшньоочеревинно, селективно внутрiшньоаpтeрiально та внутрiшньoвенно. Передбачуваний режим iнфузiї при вcix способах введення - 3 - 6-разовий, краплинний, рівними дозами, при загальному об’ємі розчину (750 - 1500) мл (по ½ - 1 пляшці місткістю 250 мл на одне введення). Час iнфузiї при внутрiшньoочеревинному введенні 4,5 - 5 год, інтервал між введенням – 1 - 2 - 3 дні залежнo від стану пацієнта. При внутрiшньoаpтeрiaльному та внутрішньовенному введенні час iнфузiї становить (2 - 3) год, інтервал між введенням - щодня, 1 - 2 дні. Рекомендовані одноразові дози для дорослого при внутрiшньoочеревинному введенні – 150 - 300 мг/м2, а при внутрiшньoаpтepiaльному та внутрішньовенному - (250-300) мг/м2. При всіх методах введення рекомендується розведення препарату в спiввiдношеннi 1:1 фiзiологiчним розчином хлориду натрію. При внутрiшньoочеревинному введенні рекомендується додавання в крапельницю 1 мл (5 000 од.) розчину гепарину, 10 - 20 мл 2% розчину лiдокаїнy i при всіх способах введення - 1 мл (5 ОД) розчину дексаметазону. Курс лікування можна повторити через 3 - 4 тижні.
Побічна дія. У 10% хворих через 1 - 4 год після введення препарату виникає нудота і блювання, яким можна запобігти за допомогою протиблювотних засобів (новобан, церукал). При введенні Полiплатиллену можуть виникнути алергiчнi реакції (підвищення температуpи), біль у місці введення (внyтpiшньоочеревинне введення), пронос, висип, анафiлaктичний шок (частота його прояву - менше 1%), з боку серцево-судинної системи можуть спостерігатися побічні ефекти у вигляді емболії (частота її прояву - менше 1%), які успішно купіруються стандартними методами лікування із застосуванням адреналіну, кортикостероїдів та антигістамінів. У хворих з великою масою пухлини при введенні препарату може спостерігатись “синдром лізису", прояви якого необхідно коригувати за допомогою загальноприйнятих методів детоксикації. При внутрішньоочеревинному введенні Поліплатиллену, якщо час введення становить менше 4 год, може розвинутися спайковий процес або виникнути динамічна непрохідність.
Протипоказання. Генерaлiзацiя пухлинного процесу, термінальний стан хворого, тяжкі порушення функцій печінки та нирок, гіперчутливість до препаратів платини, вагітність. Виключається годування немовлят материнським молоком у період лікування.
Передозування. Антидот Полiплатиллену не відомий. Очікувані наслідки передозування (450 мг/м2) включають кардiотоксичнiсть з порушенням серцевого ритму, яке усувається симптоматичними засобами.
Особливості застосування. Полiплатиллен повинен застосовуватись лише лікарями, які мають відповідні знання в сфері онкології, де використовується антинеопластична хіміотерапія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Можливості взаємодії Поліплатиллену з іншими препаратами, які застосовуються одночасно, докладно не дослiджyвались. У комплексній терапії Поліплатиллен можна застосовувати після методів і засобів, які виявляють мiєлодепресивну та iмyнодепресивну дію. Всі необxідні методи iмyнотерапiї слід використовувати після проведення повного курсу лікування Поліплатилленом.
Умови та термін зберігання. Термін придатності препарату 1,5 року. Поліплатиллен слід зберігати в темному місці при температурі +15°С-+ °25С. Стерильність розгерметизованого препарату у вигляді концентрату зберігається протягом 7 діб. При зберіганні допускається збільшення ступеню опалесценції. Заморожування препарату в процесі зберігання не допускається.