Септил инструкция, аналоги и состав

Склад: 100 г розчину містить спирту етилового 96 % - 66,42 г;

допоміжна речовина - вода очищена.

 

Форма випуску. Розчин для зовнішнього застосування, спиртовий 70 %.

 

Фармакотерапевтична група. Антисептичні та дезінфекційні засоби.

Код АТС D08АХ08.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Септил застосовують переважно як зовнішній місцевоподразнювальний та антисептичний засіб для лікування фурункулів, панариціїв, інфільтратів, маститів на початкових стадіях. Застосовують як антисептик для хірургічної обробки рук хірургів. Застосовують як піногасник при альвеолярному набряку легень. Як подразнювальний засіб застосовують для обтирання та компресів.

 

Протипоказання.

Не можна застосовувати при гострих запальних процесах шкіри. При лікуванні набряку легень відносними протипоказаннями є психомоторне збудження і некупірований больовий синдром при інфаркті міокарда (через малу ефективність і погану переносимість цієї терапії хворим з вищезазначеними синдромами). Дитячий вік 14 років. Підвищена індивідуальна чутливість.

Спосіб застосування та дози.

Зовнішньо - для обтирання, компресів, дезинфекції шкіри, у тому числі рук, у вигляді примочок. При альвеолярному набряку легень призначають інгаляції парів спирту в умовах стаціонару через носовий катетер.

Побічні реакції.

Пригнічення центральної нервової системи. Можливі подразнення шкіри або слизових оболонок.

У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря!

 

Передозування.

Не спостерігається.

 

Особливі заходи безпеки.

Не допускати потрапляння препарату в очі!

 

Особливості застосування.

Для компресів, обтирань (з метою запобігання опіку) етанол слід розвести водою у співвідношенні 1:1.

Під час інгаляційного застосування етанолу для запобігання його інтенсивному всмоктуванню та появі збудження кожні 30-35 хв необхідно вдихати кисень або киснево-повітряну суміш.

Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу, це може зашкодити здоров'ю.

 

Взаємодія з лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При застосуванні етанолу внутрішньо сумісно з нітрофуранами відмічається збільшення токсичності останніх. При сумісному застосуванні етанолу і пероральних протидіабетичних засобів (похідних сульфанілової кислоти) можливий розвиток гіпоглікемічної коми. Етанол знижує ефективність тіаміну, збільшує ризик виникнення виразки шлунка при поєднанні з кислотою ацетилсаліциловою. При сумісному прийомі із снодійними засобами різних груп спостерігається значне утруднення дихання.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. При зовнішньому застосуванні чинить антисептичну, дезинфікуючу, місцевоподразнювальну дію. Етанол коагулює білки, активний відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій та вірусів. Чинить "дубильну" дію на шкіру та слизові оболонки.

При інгаляційному застосуванні можливі системні ефекти дії спирту. Його терапевтична дія як піногасника розпочинається через 10-15 хв, а повна терапевтична дія – через 1 годину. Фармакокінетика. При місцевому застосуванні не всмоктується через шкіру.

 

Фармацевтичні характеристики.

Оновні фізико-хімічні властивості: безбарвна, прозора, летка легкозаймиста рідина з характерним запахом.

 

Термін придатності.

Не обмежений.

 

Умови зберігання.

 Зберігати в добре укупореній тарі, недоступному для дітей місці..

Пользователей также интересует