Оксалиплатин лахема 50, Оксалиплатин лахема 100 инструкция, аналоги и состав

Склад лікарського засобу:

діюча речовина: 1 флакон містить оксаліплатину 50 мг або 100 мг;

допоміжна речовина: манітол.

 

Лікарська форма. Порошок ліофілізований для інфузій.

 

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Сполуки платини.

Код АТС L01XA03.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Препарат першої лінії для лікування метастазуючого колоректального раку в комбінації з 5-фторурацилом і лейковорином. Може застосовуватися як препарат другої і третьої лінії при монотерапії у пацієнтів, які не можуть приймати 5-фторурацил.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до оксаліплатину або інших компонентів препарату; нейропатія ІІІ-го і IV-го ступеня до початку терапії; тромбоцитопенія ІІІ-го і IV-го ступеня до початку терапії; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв); сенсорна нейропатія з функціональними порушеннями до початку терапії; вагітність, лактація; дитячий вік.

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат призначають тільки дорослим! Дозу препарату коригують залежно від переносимості.

Рекомендовані дози: Оксаліплатин Лахема у комбінації з 5-фторурацилом і лейковорином звичайно вводять внутрішньовенно у дозі 85 мг/м2 1 раз на 2 тижні або 130 мг/м2 1 раз на 3 тижні.

Найчастіше Оксаліплатин Лахема застосовується в комбінації з 5-фторурацилом шляхом тривалої інфузії. Для повторного лікування кожні два тижні застосовується режим дозування з болюсного введення 5-фторурацилу та тривалої інфузії.

Оксаліплатин Лахема, розведений в 250 - 500 мл 5% розчину глюкози, для отримання концентрації більше 0,2 мг/мл, повинен бути введений або в периферичну вену, або в центральну венозну систему протягом 2 - 6 год.

Після введення препарату систему треба промити водою для ін’єкцій або 5% розчином глюкози, перш ніж вводити 5-фторурацил.

Застосування Оксаліплатину Лахема не вимагає перегідратації.

При утворенні екстравазату введення препарату слід негайно припинити.

Пацієнти групи ризику.

Хворі з порушеною функцією нирок.

Застосування Оксаліплатину Лахема не вивчалось у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю. Можливе застосування препарату в рекомендованій дозі 130 мг/м² 1 раз на 3 тижні без погіршення функції нирок або зростання токсичності.

У пацієнтів з помірною нирковою недостатністю лікування може бути почате із звичайної рекомендованої дози. Немає необхідності коригувати дозу хворим зі слабким порушенням функції нирок.

Хворі з порушеною функцією печінки.

Застосування Оксаліплатину Лахема не вивчалось у хворих з тяжкою недостатністю функції печінки. Не спостерігалося підвищення гострої токсичності оксаліплатину в осіб з аномальними результатами початкових аналізів функції печінки. У ході клінічних досліджень не проводилося особливої корекції доз для хворих з аномальними результатами аналізів функції печінки.

Пацієнти літнього віку.

Не спостерігалося збільшення тяжких ознак токсичності при застосуванні Оксаліплатину Лахема як засобу монотерапії або в комбінації з 5-фторурацилом у хворих віком понад 65 років. Отже, не потрібно спеціальної корекції доз для хворих літнього віку.

Особливі запобіжні заходи.

НЕ застосовувати ін’єкційні матеріали, що містять алюміній.

НЕ застосовувати препарат у нерозведеному вигляді.

НЕ змішувати з іншими розчинами, що містять хлориди.

НЕ змішувати і НЕ застосовувати одночасно з іншими препаратами в одній і тій самій інфузійній системі (особливо з 5-фторурацилом, лужними розчинами, трометамолом і засобами, що містять фолінову кислоту та трометамол як допоміжну речовину). Оксаліплатин можна застосовувати одночасно з лейковорином за допомогою Y-подібної системи інфузії, з розвилкою безпосередньо перед місцем введення. Препарати не можна змішувати в одному флаконі. Лейковорин слід розводити ізотонічними розчинами для вливань, такими як 5% розчин глюкози. НІКОЛИ НЕ розводити фолінову кислоту фізіологічним або лужним розчином.

Після введення Оксаліплатину Лахема систему потрібно промити.

ЗАСТОСОВУВАТИ ТІЛЬКИ рекомендовані розчинники (див. нижче).

НЕ застосовувати знову приготовлений розчин з ознаками випадання осаду, його потрібно знищити відповідно до вимог щодо знищення токсичних відходів (див. нижче).

Розчинення препарату.

Для розчинення препарату застосовуються такі розчинники: вода для ін’єкцій або 5% розчин глюкози.

Для флакона 50 мг: 10 мл розчинника додають у флакон для отримання розчину оксаліплатину з концентрацією 5 мг/мл.

Для флакона 100 мг: 20 мл розчинника додають у флакон для отримання розчину оксаліплатину з концентрацією 5 мг/мл.

З мікробіологічної та хімічної точки зору, знову приготовлений розчин необхідно негайно розвести в 5% розчині глюкози.

Перед застосуванням проводять візуальний контроль. Можна застосовувати тільки прозорий розчин, без часток.

Препарат призначений для одноразового застосування. Незастосований розчин підлягає знищенню.

Розведення перед інфузією.

Відбирають необхідну кількість знову приготовленого розчину із флакона та розводять 5% розчином глюкози до 250 - 500 мл для отримання концентрації більше 0,2 мг/мл. Вводять у вигляді внутрішньовенної інфузії.

Фізико-хімічна стабільність розчину для інфузії показана протягом 24 годин при температурі 2 - 8°С.

З мікробіологічної точки зору, розчин треба застосувати негайно.

Якщо розчин не застосований негайно, відповідальність за умови та час зберігання несе спеціаліст, який його застосовує. Термін зберігання не повинен перевищувати 24 год при температурі від 2 до 8°С, якщо розведення відбувалося із дотриманням правил асептики, в контрольованих і стандартизованих умовах.

Перед застосуванням здійснюють візуальний контроль. Можна застосовувати тільки прозорий розчин, без часток.

Препарат призначений для одноразового застосування. Незастосований розчин треба знищувати.

Інфузія.

Застосування Оксаліплатину Лахема не вимагає перегідратації.

Препарат, розведений в 250 - 500 мл 5% розчину глюкози для отримання концентрації більше 0,2 мг/мл, повинен бути введений або в периферичну вену, або в центральну венозну систему протягом 2 - 6 год. При появі ознак потрапляння розчину за межі судини введення препарату треба негайно припинити.

При застосуванні Оксаліплатину Лахема в комбінації з 5-фторурацилом інфузія Елоксатину повинна передувати введенню 5-фторурацилу.

Утилізація.

Залишки препарату та всі предмети, що використовувалися для розчинення, розведення та введення Оксаліплатину Лахема, необхідно знищити відповідно зі стандартними лікарняними прийомами з видалення відходів цитотоксичних речовин, беручи до уваги чинні правові розпорядження щодо видалення небезпечних відходів.

 

Побічна дія.

Нервова система. В основному спостерігаються периферичні сенсорні нейропатії, що характеризуються дизестезією та/або парестезією кінцівок із судомами або без них, які часто погіршуються під впливом холоду. Ці симптоми зустрічаються у 85 - 95% хворих, які отримують лікування. Тривалість цих симптомів, які звичайно регресують або зникають між курсами лікування, зростає зі збільшенням кількості курсів.

Поява болю та/або функціональних порушень є показанням до коригування дози або навіть до відміни препарату, залежно від тривалості симптомів.

Функціональні порушення (ускладнення виконання точних рухів) і є можливим наслідком сенсорного порушення. Ризик виникнення функціональних порушень для кумулятивної дози приблизно 800 мг/м2 (тобто 10 курсів). Звичайно неврологічні симптоми минають після припинення лікування.

У ході лікування Оксаліплатином Лахема спостерігались гострі нейросенсорні симптоми, які звичайно виникають протягом декількох годин після введення препарату та часто з’являються під впливом холоду. Ці симптоми характеризує минуща парестезія, дизестезія, гіпостезія або гострий синдром гортанно-глоткової дизестезії. Цей синдром характеризувався суб’єктивним відчуттям дисфагії та диспное без об’єктивних явищ респіраторного дистресу (ціаноз і гіпоксія), або спазмом гортані, або бронхоспазмом (без стридору або свистячого дихання). Спостерігалися також спазм щелепи, дизестезія язика, дизартрія та відчуття тиску в грудній клітці. Хоча у таких випадках застосовували антигістаміни та бронходилятатори, ці симптоми звичайно були швидкооборотними без лікування. Подовження часу інфузії у наступних циклах допомагає зменшити частоту цього симптому. Спостерігалися й інші неврологічні симптоми: дизартрія, втрата глибоких сухожильних рефлексів. У поодиноких випадках спостерігався оптичний неврит.

Система кровотворення. При застосуванні Оксаліплатину Лахема у вигляді монотерапії (130 мг/м2 кожні 3 тижні) спостерігалися анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія; випадки гематологічної токсичності ІІІ-го або IV-го ступеня тяжкості спостерігалися рідко.

При комбінації оксаліплатину з 5-фторурацилом і лейковорином частота анемії, нейтропенії та тромбоцитопенії збільшується в порівнянні із частотою цих явищ, які спостерігаються при застосуванні однієї комбінації 5-фторурацил/лейковорин.

Система травлення. При застосуванні як засобу монотерапії (130 мг/м2 кожні 3 тижні) Оксаліплатин Лахема може спричиняти анорексію, нудоту, блювання, пронос, абдомінальний біль, які у більшості випадків – нетяжкі. Показана профілактика та/або лікування антиміметиками.

При одночасному застосуванні Оксаліплатин Лахема з 5-фторурацилом частота і тяжкість проносу та мукозиту значно підвищуються в порівнянні із частотою цих явищ при застосуванні однієї комбінації 5-флуорурацил/лейковорин.

Тяжкий пронос та/або блювання може призвести до зневоднення, паралітичної непрохідності кишечнику, закупорки кишечнику, гіпокаліємії, метаболічного ацидозу та порушення функції нирок, особливо при комбінованому застосуванні Оксаліплатину Лахема з 5-фторурацилом.

Алергічні реакції. Спорстерігалися дуже рідко; у поодиноких випадках можуть виникнути екзантема або навіть анафілактичний шок.

Інші. Ототоксичність спостерігалася менше, як у 1% хворих, які лікувалися Оксаліплатином Лахема. Рідко спостерігалися випадки глухоти.

У 3% хворих, які лікувалися Оксаліплатином Лахема, відмічалися порушення функції нирок.

Дуже часто спостерігалися випадки підвищення температури: як ізольоване підвищення температури імунологічного типу, так і температури інфекційного походження (з нейтропенією або без).

У поодиноких випадках спостерігалися імуноалергічна тромбоцитопенія та імуноалергічна гемолітична анемія; гостра інтерстиціальна пневмонія та легеневий фіброз; алопеція і зниження гостроти зору.

 

Передозування.

При передозуванні можливо збільшення побічних ефектів. Потрібно здійснювати гематологічний контроль одночасно із симптоматичним лікуванням інших токсичних проявів. Антидот невідомий.

 

Застосування у періоди вагітності або годування груддю.

Дотепер немає інформації про безпеку застосування Оксаліплатину Лахема вагітними. На основі передклінічних даних, оксаліплатин, ймовірно, має летальну та/або тератогенну дію на людський плід у рекомендованій терапевтичній дозі, і, отже, застосування препарату у період вагітності не рекомендується. Застосування препарату повинно розглядатися тільки після особливого інформування хворої про ризик для плода та з її згоди.

 

Особливості застосування.

Оксаліплатин Лахема не має нефротоксичності. Однак через обмеженість інформації щодо безпеки та переносимості препарату хворими з порушеннями функції нирок середнього ступеня тяжкості застосовувати препарат слід тільки після ретельного зважування користі/ризику для хворого. У такому випадку функція нирок повинна ретельно контролюватися, а дози – коригуватися відповідно до токсичності.

Хворих з алергічними реакціями на інші сполуки платини в анамнезі потрібно контролювати на наявність алергічних симптомів. У разі реакції на Оксаліплатин Лахема, подібної до анафілактичної, інфузію препарату потрібно негайно припинити та призначити відповідне симптоматичне лікування. Нові спроби застосування Оксаліплатину Лахема для лікування таких хворих протипоказані.

У випадку транссудації інфузію треба негайно припинити та почати місцеве симптоматичне лікування.

Неврологічна токсичність Оксаліплатину Лахема повинна суворо контролюватись, особливо якщо він комбінується з препаратами, які мають неврологічну токсичність. Перед початком кожного введення, а потім періодично потрібно проводити неврологічне обстеження.

Хворим, у яких у ході інфузії або протягом декількох годин після двогодинної інфузії розвивається гостра гортанно-глоткова парестезія, наступне введення Оксаліплатину Лахема необхідно проводити через 6 год.

Рекомендації з коригування дози Оксаліплатину Лахема залежно від тривалості та тяжкості неврологічних симптомів (парестезія, дизестезія):

– якщо симптоми наявні більше 7 днів і супроводжуються болем, наступна доза Оксаліплатину Лахема повинна бути знижена з 85 до 65 мг/м2;

– якщо парестезія без функціональних порушень зберігається до наступного циклу, наступна доза Оксаліплатину Лахема повинна бути знижена з 85 до 65 мг/м2;

– якщо парестезія з функціональними порушеннями зберігається до наступного циклу, Оксаліплатин Лахема необхідно відмінити;

– якщо ці симптоми зникають після відміни Оксаліплатину Лахема, можна розглянути питання про поновлення лікування.

Шлунково-кишкова токсичність Оксаліплатину Лахема, що виявляється у вигляді нудоти та блювання, зумовлює застосування антиміметиків як профілактичного та/або лікувального заходу.

Тяжкий пронос та/або блювання може призвести до зневоднення, паралітичної непрохідності кишечнику, закупорки кишечнику, гіпокаліємії, метаболічного ацидозу та порушення функції нирок, особливо при комбінованому застосуванні Оксаліплатину Лахема з 5-фторурацилом.

У разі гематологічних порушень (кількість нейтрофілів < 1,5×109/л та/або кількість тромбоцитів < 50×109/л) затримують початок наступного курсу до відновлення лабораторних параметрів. Аналіз крові повинен проводитися до початку лікування та перед кожним наступним курсом.

Хворого необхідно коректно поінформувати про можливість виникнення проносу, блювання, мукозиту, стоматиту, а також нейтропенії після застосування Оксаліплатину Лахема та 5-фторурацилу, щоб він міг негайно звернутися до лікаря за необхідним лікуванням.

Якщо спостерігається мукозит/стоматит, що супроводжується або не супроводжується нейтропенією, то слід затримати призначення наступного курсу до повернення нейтропенії, принаймні, до 1-го ступеня та/або збільшення кількості нейтрофілів до значень, що перевищують 1,5×109/л.

Якщо Оксаліплатин Лахема комбінується з 5-фторурацилом (з фоліновою кислотою або без неї), через токсичність 5-фторурацилу звичайно рекомендується коригування його дози.

При проносі 4-го ступеня ВООЗ, нейтропенії 3 - 4-го ступеня (кількість нейтрофілів < 1×109/л) або тромбоцитопенії 3 - 4-го ступеня (кількість тромбоцитів < 50×109/л) доза Оксаліплатину Лахема повинна бути знижена з 85 до 65мг/м2, у доповнення до зниження дози 5-фторурацилу.

При виникненні несподіваних респіраторних симптомів, таких як непродуктивний кашель, диспное, хрипи або видимі на рентгенограмі легеневі інфільтрати, необхідно припинити лікування Оксаліплатином Лахема до виключення інтерстиціального пневмоніту шляхом додаткових обстежень.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механзімами.

Даних немає.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії.

У хворих, які отримували одноразову дозу 130 мг/м2 Оксаліплатину Лахема безпосередньо перед застосуванням 5-фторурацилу, не спостерігалося змін ступеня впливу 5-фторурацилу.

Не спостерігалося істотної зміни сполучення оксаліплатину з білками in vitro при застосуванні з такими сполуками, як еритроміцин, саліцилати, гранісетрон, паклітаксел, вальпроат натрію.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Протипухлинний препарат, похідне платини, у молекулярній структурі якого атом платини утворює комплекс з оксалатом і 1,2-діаміноциклогексаном. Активна речовина є енантіомером. Оксаліплатин виявляє широкий спектр цитотоксичної дії in vitro і протипухлинної дії in vivo у різних моделях пухлин. Також виявляє активність in vitro та in vivo на різних моделях, стійких до цисплатину. Механізм дії обумовлений взаємодією оксаліплатину з ДНК шляхом утворення між- та внутрішньоспіральних ланцюгів і пригніченням синтезу ДНК.

Фармакокінетика. Фармакокінетика окремих активних метаболітів не встановлена. Фармакокінетика ультрафільтрованої платини, тобто всіх форм некон’югованої активної та неактивної платини в плазмі, після 2-годинного вливання препарату в дозі 130 мг/м2 кожні 3 тижні протягом 1 - 5 курсів така:

середні значення ППК0-48, Скон і Смакс розраховані за циклом 5 (130мг/м2).

Середні значення ППК0-∞, Vss і Сl розраховані за циклом 1.

Значення Сfinаl, Смакс, ППК, ППК0-48, VSS і Сl розраховані з використанням некомпартментного аналізу.

Значення Т1/2a, Т1/2ß і Т1/2g:t1/2 розраховані з використанням компартментного аналізу (з комбінованим використанням циклів 1 - 3).

Під кінець 2-годинного вливання 15% введеної платини знаходиться в системному кровообігу, а інші 85% швидко розподіляються по тканинах або виводяться з сечею. Платина необоротно зв’язується з еритроцитами та білками плазми, ці процеси подібні до природних. Не спостерігається значної кумуляції препарату в ультрафільтрованій плазмі при застосуванні 130 мг/м2 кожні 3 тижні; стан рівноваги досягається в ній вже при першому циклі. Показники у різних хворих та у кожного окремого хворого відрізнялися незначно.

Біотрансформація in vitro є результатом неферментного розпаду та не пов’язана з опосередкованим цитохромом Р450 метаболізмом діаміноциклогексанового (DACH) кільця.

Оксаліплатин зазнає значної біотрансформації в організмі хворого, і незмінений препарат не виявляється в ультрафільтраті плазми в кінці 2-годинного вливання. У пізніший період у системному кровообігу поряд з деякими неактивними кон’югатами були ідентифіковані окремі цитотоксичні метаболіти, такі як монохлоро-, дихлоро- і двоводна-DACH-платина.

Платина виводиться переважно із сечею протягом перших 48 год після введення.

До 5-го дня приблизно 54% всієї дози виявляється в сечі та менше 3% – у калі.

Значне зниження кліренсу – з 17,6 ± 2,18 л/год до 9,95 ± 1,91 л/год – спостерігалося при нирковій недостатності поряд зі статистично значущим зменшенням об’єму розподілу від 330 ± 40,9 до 241 ± 36,1 л. Вплив тяжкої ниркової недостатності на кліренс платини не вивчався.

У доклінічних дослідженнях було показано, що оксаліплатин є мутагенним і кластогенним у тест-системах ссавців і виявляє ембріотоксичність у щурів. Імовірно, оксаліплатин канцерогенний, однак дослідження з канцерогенезу не проводились.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: білий ліофілізований порошок.

Несумісність. Не спостерігалась

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі 25°С.

Приготовлений розчин – при температурі від 2°С до 8°С не більше 24 год.