Прозерин-Дарница инструкция, аналоги и состав

Склад:

Діюча речовина: neostigmine, 1 мл розчину містить прозерину (неостигміну метилсульфату) у перерахуванні на 100 % безводну речовину 0,5 мг;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антихолінестеразні засоби.

Код АТС. N07AA01.

Клінічні характеристики.

Показання.

Міастенія, гостра міастенічна криза. Рухові порушення після травми мозку. Паралічі. Відновний період після перенесеного менінгіту, поліомієліту, енцефаліту. Неврит, атрофія зорового нерва. Атонія шлунково–кишкового тракту, атонія сечового міхура. Усунення залишкових явищ після блокади нервово-м’язової передачі недеполяризуючими міорелаксантами.

Протипоказання.

Гіперчутливість до компонентів препарату. Епілепсія, гіперкінези. Ваготомія. Ішемічна хвороба серця, стенокардія. Аритмії, брадикардія. Бронхіальна астма. Виражений атеросклероз. Тиреотоксикоз. Виразкова хвороба шлунку та 12-ти палої кишки. Перитоніт. Механічна обструкція шлунково-кишкового тракту та сечовивідних шляхів. Гіпертрофія передміхурової залози, що перебігає з дізурією. Гострий період інфекційного захворювання, інтоксикації у різко ослаблених дітей. Вагітність, період лактації.

Спосіб застосування та дози.

Дорослим призначають препарат підшкірно, внутрішньом’язово та внутрішньовенно. Підшкірно дорослим – 0,5–2 мг (1–4 мл) 1–2 рази на день. Максимальна разова доза для дорослих – 2 мг, добова – 6 мг. Курс лікування (окрім міастенії) – 25–30 днів, за необхідності – повторно, через 3–4 тижні. Значна частина загальної добової дози призначається в денний час, коли хворий найбільш втомлений.

При міастенії дорослим підшкірно або внутрішньом’язово 0,5 мг (1 мл 0,05 % розчину) в день. Курс лікування тривалий, із зміною шляхів введення.

При міастенічному кризі (з утрудненням дихання і ковтання) – дорослим 0,5–1 мл 0,05 % розчину внутрішньовенно, надалі підшкірно, з невеликими інтервалами.

При післяопераційній атонії кишечника, сечового міхура: для профілактики, в т. ч. післяопераційної затримки сечі, – підшкірно або внутрішньом’язово, по 0,25 мг (0,5 мл 0,05 % розчину), якомога раніше після операції, і повторно – кожні 4–6 годин протягом 3–4 днів.

Як антидот міорелаксантів (після попереднього введення атропіну сульфату в дозі 0,6–1,2 мг внутрішньовенно, до збільшення частоти пульсу до 80 уд/хв.) вводять через 0,5–2 хв. 0,5–2 мг внутрішньовенно повільно. При необхідності ін’єкції повторюють (в т. ч. атропіну у разі брадикардії) загальною дозою не більше 5–6 мг (10–12 мл) протягом 20–30 хв.; під час процедури забезпечують штучну вентиляцію легенів.

Дітям (тільки в умовах стаціонару) – 0,05 мг (0,1 мл 0,05 % розчину) на 1 рік життя в день, але не більше 3,75 мг (0,75 мл 0,05 % розчину) на 1 ін’єкцію.

Побічні реакції.

З боку шлунково-кишкового тракту: гіперсалівація, спастичне скорочення і посилення перистальтики кишечнику, нудота, блювання, метеоризм, діарея.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, непритомність, сонливість, тремор, спазми і посмикування скелетної мускулатури, включаючи посмикування м’язів язику, судоми, дизартрія.

З боку серцево-судинної системи: аритмії, бради- або тахікардія, AV–блокада, вузловий ритм, неспецифічні зміни на ЕКГ, зупинка серця, зниження артеріального тиску (переважно при парентеральному введенні).

З боку дихальної системи: задишка, пригнічення дихання, аж до зупинки, бронхоспазм, артралгія.

З боку сечовивідної системи: почастішання сечовипускання.

Алергічні реакції. Гіперемія обличчя, висипи, свербіж, анафілактичний шок.

Інші. Рясне потовиділення. Міоз, порушення зору.

Передозування.

Симптоми: пов’язані з перезбудженням холінорецепторів (холінергічний криз): брадикардія, гіперсалівація, міоз, бронхоспазм, нудота, посилення перистальтики, діарея, почастішання сечовипускання, посмикування м’язів язика і скелетної мускулатури, поступовий розвиток загальної слабкості, зниження артеріального тиску.

Лікування: зменшують дозу або припиняють введення препарату. При необхідності вводять атропін (1 мл 0,1 % розчину), метацин. Подальше лікування симптоматичне.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Строго контрольованих досліджень по застосуванню препарату у вагітних жінок не проводилося. Застосування можливе тільки у разі, коли користь для матері перевищує ризик для плода. При необхідності застосування прозерину в період лактації, годування груддю слід припинити.

Діти. Строго контрольованих досліджень по ефективності і безпеці застосування препарату у дітей не проводилося.

Особливості застосування.

При парентеральному введенні великих доз необхідне (попереднє або одночасне) призначення атропіну. При виникненні під час лікування міастенічного (при недостатній терапевтичній дозі) або холінергічного (внаслідок передозування) кризу, подальше застосування препарату вимагає ретельної диференціальної діагностики внаслідок схожості симптоматики.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У період лікування забороняється керувати автотранспортом та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій.

При міастенії призначають у поєднанні з антагоністами альдостерону, глюкокортикостероїдами та анаболічними гормонами. Атропін, метацин та інші м-холіноблокатори зменшують м-холіноміметичні ефекти. Подовжує та підсилює вплив деполяризуючих міорелаксантів, послаблює або усуває – антидеполяризуючих. З обережністю призначають одночасно з неоміцином, стрептоміцином, канаміцином, що володіють антидеполяризуючим ефектом. Сумісне застосування з місцевими і деякими загальними анестетиками, антиаритмічними лікарськими засобами, що порушують холінергічну передачу може привести до послаблення ефектів прозерину. Органічні нітрати знижують ефективність прозерину.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Прозерин-Дарниця – синтетичний блокатор холінестерази оборотної дії. Володіє високою спорідненістю до ацетилхолінестерази, що обумовлює його структурною тотожністю з ацетилхоліном. Як і ацетилхолін, прозерин спочатку взаємодіє з каталітичним центром холінестерази, але надалі, у відмінності від ацетилхоліну, він утворює, за рахунок своєї карбамінової групи, стабільне з’єднання з ферментом. Фермент тимчасово (від декількох хвилин до декількох годин) втрачає свою специфічну активність. По закінченні цього часу, внаслідок повільного гідролізу прозерину, холінестераза звільняється від блокатора і відновлює свою активність. Така дія призводить до накопичення і посилення дії ацетилхоліну в холінергічних синапсах. Прозерин володіє вираженою мускариновою та нікотиновою дією, здатний напряму збудливо впливати на скелетні м’язи.

Викликає зниження частоти серцевих скорочень, підвищує секрецію екскреторних залоз (слинних, бронхіальних, потових та шлунково-кишкового тракту) і сприяє розвитку гіперсалівації, бронхореї, підвищенню кислотності шлункового соку, звужує зіницю, викликає спазм акомодації, знижує внутрішньоочний тиск, підсилює тонус гладкої мускулатури кишечнику (підсилює перистальтику та розслабляє сфінктери) і сечового міхура, викликає спазм бронхів, тонізує скелетну мускулатуру.

Фармакокінетика. Прозерин є четвертинна амонієва основа, погано проникає крізь гемато-енцефалічний бар’єр і не має центральну дію. Біодоступність при парентеральному введенні висока, 0,5 мг прозерину, введеного парентерально, відповідає 15 мг, прийнятих всередину. При збільшенні дози препарату біодоступність зростає. При внутрішньом’язевому введенні час досягнення максимальної концентрації в крові складає 30 хв. Зв’язок з білками (альбуміном) плазми – 15–25 %. Період напіввиведення (T_1/2) при внутрішньом’язовому введенні – 51–90 хв., при внутрішньовенному введенні – 53 хв. Метаболізується двома шляхами. За рахунок гідролізу в місці з’єднання з холінестеразою та мікросомальними ферментами печінки. У печінці утворюються неактивні метаболіти. 80 % введеної дози виводиться нирками протягом 24 годин (з них 50 % – в незміненому стані і 30 % – у вигляді метаболітів).

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Несумісність. Легко руйнується лугами та окислювачами.

Термін придатності. 4 роки.

Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.