Изодинит^® инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: isosorbide dinitrate*

1,4:3,6-діангідро-D-глюцитол 2,5-динітрат;

основні фізико-хімічні властивості: круглі плоскі таблетки з двобічною фаскою і насічкою з одного боку.

склад: 1 таблетка містить ізосорбіду динітрату 20 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, кальцію гідроген фосфат дигідрат, гіпромелоза, тальк, повідон, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, барвник хіноліновий жовтий

Е 104.

Форма випуску. Таблетки пролонгованої дії.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Вазодилататори, що застосовуються в кардіології. Ізосорбіду динітрат.

Код АТС С01DA08.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Ізосорбіду динітрат спричинює релаксацію гладенької мускулатури судин і вазодилатацію. Препарат розширює периферичні вени та артерії, що призводить до збільшення ємкості венозних судин, зменшення венозного повернення у серце, переднавантаження, та зменшення кінцевого діастоличного тиску лівого шлуночка. У більш високих дозах препарат впливає на артеріальні та артеріолярні судини, що призводить до зниження їх системного опору (постнавантаження), полегшуючи роботу серця. Одночасний вплив на перед- і постнавантаження призводить до зменшення споживання кисню міокардом. Крім того, ізосорбіду динітрат викликає перерозподіл кровотоку до субендокардіальних шарів при частково зниженому вінцевому кровотоку через наявність атеросклеротичних бляшок. Нітрати розширюють ексцентричний коронарний стеноз розширюють коронарні артерії покращує перфузію постстенотичної ділянки міокарда. Нітрати поліпшують гемодинаміку в спокої та при навантажені у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю. Ізосорбіду динітрат виказує дію і на інші органи та системи: викликає релаксацію бронхіальної мускулатури, м'язів шлунково-кишкової системи, біліарного і сечового трактів.

Фармакокінетика. Абсорбція ізосорбіду динітрату після перорального прийому майже повна, але його біодоступність варіабельна (від 10 % до 90 %). Препарат піддається значному метаболізму при першому проходженні через печінку. Максимальна плазмова концентрація досягається приблизно через 1 годину після прийому. Період напіввиведення препарату становить приблизно 10–12 годин. Середня біодоступність ізосорбіду динітрату становить приблизно 25 %. При цьому за тривалого застосування вона виявляє прогресивне зростання.

Обсяг розподілу препарату становить 2–4 л/кг, зв'язування з білками плазми мінімальне.

Ізосорбіду динітрат метаболізується в печінці за допомогою ферментного денітрирування з наступним глюкуронуванням у ізосорбід 2-мононітрат із періодом напіввиведення приблизно 2,5 години і ізосорбід 5-мононітрат із періодом напіввиведення приблизно 5 годин. Обидва метаболіти є фармакологічно активними. Зовсім невелика частина виводиться з сечею і калом у незміненому виді.

Показання для застосування.

• Профілактика стенокардії.

• Лікування застійної серцевої недостатності.

Спосіб застосування та дози. Застосовується за призначенням лікаря внутрішньо, перед прийомом їжі; препарат запивають достатньою кількістю рідини.

Для профілактики стенокардії звичайна початкова доза становить 20 мг

(1 таблетки) 2 – 3 рази на добу. Ця доза може варіювати від 40 до 120 мг (2 – 6 таблеток) на добу, розподілені на 2 – 3 прийоми.

У випадку гострої необхідності можна приймати до 160 мг (8 таблеток) на добу.

З метою досягнення максимального терапевтичного ефекту рекомендується

індивідуальне дозування препарату залежно від потреб пацієнта, його відповіді і переносимості. Для запобігання розвитку нітратної толерантності при проведенні будь-якого дозувального режиму необхідно забезпечити 10 – 12 годин безнітратного інтервалу (зазвичай вночі, коли хворий спить).

При супутньому лікуванні застійної серцевої недостатності застосовують по 40 – 80 мг (2 – 4 таблетки) препарату на добу, розподілені на 2 – 3 прийоми, або залежно від індивідуальних потреб. У таких пацієнтів велике значення для визначення індивідуального дозування має моніторинг гемодинаміки.

Побічна дія. Найбільш частою побічною дією при прийомі ізосорбіду динітрату є головний біль. Цей симптом у більшості випадків поступово зменшується, протягом декількох діб, але може бути сильним і стійким. Даний ефект можна контролювати, зменшуючи дозу.

На початку лікування, а також при збільшенні дози порівняно часто (1 – 10 %)

спостерігається артеріальна гіпотензія. Ці симптоми можуть супроводжуватися запамороченням, сонливістю, рефлекторною тахікардією і слабкістю; рідко – колапсом, втратою свідомості.

Рідко спостерігаються нудота, блювання, дилатація судин шкіри з почервонінням, шкірні алергічні реакції. У вкрай поодиноких випадках можуть розвинутись ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона або ангіоневротичний набряк.

Можуть виникнути рефлекторна тахікардія і симптоматична пальпітація у результаті симпатоміметичної дії внаслідок зменшення системного артеріального тиску. У вкрай поодиноких випадках може розвинутись колапс із порушенням ритму і брадикардією. В окремих випадках виникає парадоксальна реакція – посилення ангінальних нападів.

Протипоказання.

• Гіперчутливість до активної речовини або до будь-якого компонента допоміжних речовин;

• гостра циркуляторна недостатність, тяжка гіпотензія або гіповолемія, стан колапсу, шоку;

• гострий інфаркт міокарда з низьким тиском шлуночкового наповнення;

• виражена анемія;

• нещодавно перенесена черепно-мозкова травма або крововилив у мозок.

Передозування. Внаслідок передозування при застосуванні препарату у дозах, що значно перевищують терапевтичні, можлива поява таких симптомів: зниження артеріального тиску нижче 90 мм рт. ст., блідість, потовиділення, слабкий пульс, тахікардія, ортостатичне запаморочення, головний біль, втрата сил, нудота, блювання, судоми, гіпертермія, прискорене дихання, можливий розвиток метгемоглобінемії.

Лікування включає в себе промивання шлунка. Пацієнта необхідно покласти у ліжко, призначити кисень, за низького тиску ввести фізіологічний розчин або плазму. При тяжких випадках вводять допамін та інші симпатоміметики. При розвитку метгемоглобінемії призначають 1 % метиленовий синій внутрішньовенно, штучну вентиляцію легень, за необхідності проводять замісне переливання крові. Ефективний – гемодіаліз.

Особливості застосування.

Необхідно з обережністю призначати препарат при станах підвищеного внутрішньочерепного тиску і глаукомі.

При прийомі високих доз можлива поява метгемоглобінемії.

Прийом ізосорбіду динітрату може вплинути на результати колориметричного визначення холестеролу.

При довготривалому прийомі ізосорбіду динітрату, при прийомі більш високих доз та недотриманні рекомендованого інтервалу між дозами розвивається толерантність до препарату. Цього можна уникнути за допомогою створення інтервалів, часу вільних від нітратів. Тривале застосування високих доз нітратів призводить до виснаження тканинних запасів сульфгідрильних груп, і може стати причиною розвитку толерантності.

Препарат містить лактозу як допоміжну речовину. Тому його не можна призначати хворим з лактазною недостатністю, галактоземією або глюкозно-галактозним синдромом мальабсорбції.

Порушення функції печінки та нирок легкого або помірного ступеня суттєво не впливають на метаболізм препарату і не потребують корекції дози. При тяжких ураженнях нирок або печінки дозу препарату підбирають індивідуально.

Препарат призначається з обережністю при гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії, констриктивному перикардиті, аортальному та/або мітральному стенозі, порушеннях мозкового кровообігу.

Діти.

Безпека та ефективність застосування препарату в дитячому віці не доведені.

Вагітність та годування груддю.

Препарат має вплив на гемодинаміку плода, тому він протипоказаний у період вагітності та годування груддю.

Керування транспортом і робота зі складними механізмами.

Через те, що препарат може викликати запаморочення, сонливість та неуважність, його застосування може порушити координацію при керуванні автотранспортом та механізмами, що рухаються.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Інгібітори фосфодіестерази, наприклад, сілденафіл, потенціюють гіпотензивний ефект нітратів, тому застосувати їх одночасно з Ізодинітом^® протипоказано.

Подібний ефект спостерігається також при одночасному застосуванні нітратів із нейролептиками і трициклічними антидепресантами.

Одночасне застосування з алкоголем і лікарськими препаратами, які знижують артеріальний тиск, наприклад, бета-блокатори, антагоністи кальцію, вазодилататори тощо, може посилити їх гіпотензивний (особливо ортостатичний) ефект.

Ефекти норадреналіну, ацетилхоліну, гістаміну тощо послаблюються при одночасному застосуванні з нітратами.

Симпатоміметики можуть зменшити антиангінальний ефект нітратів.

Нітрати можуть підвищувати плазмові рівні дигідроерготаміну і посилювати його гіпертензивний ефект.

Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ^оС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 3 роки.