Этомид инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: еthionamide;

основні фізико-хімічні властивості: жовті круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою;

склад: 1 таблетка містить етіонаміду 250 мг;

допоміжні речовини: крохмаль, желатин, натрію крохмальгліколят, кремній безводний колоїдний, клей акації, тальк очищений, магнію стеарат, полівінілпіролідон К-30 (повідон), гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид, діетилфталат, барвник хіноліновий жовтий супра.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на мікобактерії. Протитуберкульозні засоби. Код АТС J04A D03.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Етомід - тіамід ізонікотинової кислоти, тому за структурою та антибактеріальними властивостям близький до ізоніазиду. Менш активний, ніж ізоніазид щодо збудників туберкульозу, він виявляє дію на штами мікобактерій, стійких до ізоніазиду. Механізм дії пов’язаний з блокадою синтезу міколієвої кислоти у мікобактерій, тому діє туберкулостатично. Мінімальна пригнічувальна концентрація відносно збудників туберкульозу становить 0,6 мг/л. Під час лікування туберкулостатична активність етіонаміду зменшується.

Фармакокінетика. Після прийому перорально Етомід легко і майже повністю (80%) всмоктується з травного тракту. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові становить приблизно 90 - 180 хв. Швидко розподіляється в тканинах, у незначній кількості (10%) зв’язується з білками. Метаболізується в печінці до S-оксиду, який сам може виявляти туберкулостатичну активність. Виводиться з сечею та фекаліями. Період напіввиведення (Т1/2) - 2 - 3 год.

 

Показання для застосування. Туберкульоз (легенева і нелегеневі локалізації). Застосовують при непереносимості і неефективності до інших протитуберкульозних препаратів у складі комплексної терапії.

 

Спосіб застосування та дози. Етомід слід приймати разом з їжею, запиваючи невеликою кількістю води. Дорослим і дітям старше 14 років призначають у початковій дозі 250 мг, 1 раз на добу; через 5 днів дозу збільшують до 500 мг на добу, ще через 5 днів - до 750 - 1000 мг на добу, в 3 - 4 прийоми. Максимальна добова доза – 1 г.

 

Побічна дія.

З боку травного тракту: стоматит, гіперсалівація, може відчуватися металевиий присмак у роті, погіршання апетиту, біль у животі, нудота, блювання, діарея, порушення функції печінки, анорексія, зменшення маси тіла.

З боку центральної нервової системи та периферичної нервової системи: неврит, головний біль, слабкість, психоз.

З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, гіпотиреоз.

Інші. Алергічні реакції, порушення зору, ортостатична гіпотензія, тромбоцитопенія, імпотенція, генікомастія, гіповітаміноз В6.

Протипоказання. Вагітність, період лактації, цукровий діабет, тяжкі порушення функції печінки, підвищена чутливість до компонентів препарату. Діти до 14 років.

Передозування.

Симптоми: ураження травного тракту, центральної та периферичної нервової систем. Підвищується активність трансаміназ плазми крові.

Лікування. Препарат відміняють, призначають 1 - 2 мл 5% розчину піридоксину гідрохлориду, нікотинамід по 0,1 г 2 - 3 рази на день.

 

Особливості застосування. З обережністю призначають препарат хворим з психічними відхиленнями, епілепсією. Перед призначенням Етоміду слід перевірити чутливість до нього виділеного збудника туберкульозу. Перед початком лікування та після 2 - 4 тижнів лікування необхідно контролювати активність трансаміназ печінки.

Під час прийому Етоміду призначають піридоксину гідрохлорид для попередження розвитку поліневриту.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.

Під час лікування Етомідом слід утримуватися від керування транспортними засобами та працювати з механзімами, що потребують підвищеної уваги.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Етомід призначають у комбінації з іншими протитуберкульозними засобами, але не слід призначати разом з протіонамідом. При одночасному застосуванні Етоміду та пероральних антидіабетичних засобів підсилюється дія останніх.

При застосуванні одночасно з циклосерином підвищується ризик виникнення нейротоксичних побічних ефектів (особливо у хворих з психічними відхиленнями).

Необхідно уникати одночасного призначення з іншими гепатотоксичними препаратами.

 

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності - 3 роки.