Капреомицин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: capreomycin; суміш капреоміцину ІB і невеликої кількості капреоміцину IIA і IIB (і у вигляді гідрохлориду або сульфату);

основні фізико-хімічні властивості: аморфний порошок білого або майже білого кольору;

склад: 1 флакон містить 1 г капреоміцину (у вигляді капреоміцину сульфату);

Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін'єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протитуберкульозні засоби. Антибіотики. Код АТС J04AВ30.

Фармакологічні властивості. Інгібує синтез білка у бактеріальній клітині, виявляє бактеріостатичну дію. Вибірково активний відносно мікобактерій туберкульозу, що локалізуються поза- і усередині клітини. При монотерапії швидко спричинює появу резистентних штамів, характеризується наявністю перехресної стійкості до канаміцину. Виявляє тератогенну дію (аномалії кістяка) під час експериментів на пацюках.

Фармакокінетика. Погано (менше 1%) усмоктується з шлунково-кишкового тракту. При в/м введенні в дозі 1 г С_max у плазмі (20-47 мг/л) досягається через 1-2 год. Після в/в одногодинної інфузії у дозі 1 г С_max складає 30 мг/л. AUC при в/в і в/м введенні однакова. Не проходить крізь гемотоенцефалічний бар’єр, проникає через плацентарний бар’єр. Не метаболізуєтся, екскретується нирками (протягом 12 год - 50-60% дози) шляхом клубочковой фільтрації у незміненому активному вигляді і у високих концентраціях (у невеликих кількостях - з жовчю). Концентрація у сечі протягом 6 год після введення у дозі 1 г складає у середньому 1,68 мг/мл. Т1/2 складає 3-6 год. Не кумулює при щоденному введенні у дозі 1 г протягом 30 днів. При порушенні функції нирок Т1/2 збільшується і виявляється тенденція до кумуляції.

Показання для застосування. Комбіноване лікування туберкульозу легень, у т.ч. у випадку неефективності або непереносимості препаратів І ряду.

Спосіб застосування та дози. Тільки парентерально: в/м (переважно) або в/в; 1 г попередньо розчиняють у 2 мл 0,9% розчину натрію хлориду або стерильної води для ін’єкцій (в/м уводять глибоко у м’яз), для в/в інфузії додатково розводять у 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду (вводять протягом 60 хв). Дорослим - 1 г 1 раз на добу, щодня протягом 60-120 днів, потім 2-3 рази в тиждень протягом 12-24 міс, у комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами.

Максимальна добова доза - не більше 20 мг/кг. На фоні порушення функції нирок: при кліренсі креатиніну менше 110, 100, 80 і 60 мл/хв - по 13,9; 12,7; 10,4 і 8,16 мг/кг відповідно кожні 24 год; при кліренсі креатиніну менше 50 і 40 мл/хв - по 7,01 і 5,87 мг/кг кожні 24 год або по 14,0 і 11,7 мг/кг кожні 48 ч відповідно; при кліренсі креатиніну менше 30, 20 і 10 мл/хв - по 4,72; 3,58 і 2,43 мг/кг кожні 24 год або по 9,45; 7,16 і 4,87 мг/кг кожні 48 год, або по 14,2; 10,7 і 7,3 мг/кг кожні 72 год відповідно; при кліренсі креатиніну, рівному 0 - по 1,29 мг/кг кожні 24 год або 2,58 мг/кг кожні 48 год, або 3,87 мг/кг кожні 72 год.

Побічна дія. З боку сечостатевої системи: нефротоксичність - токсичний нефрит, ушкодження нирок з некрозом канальців, дизурія (збільшення/зменшення частоти сечовипускання або кількості сечі), ниркова недостатність, підвищення рівня азоту сечовини в крові більше 20-30 мг/100 мл (46%) і креатиніну в сироватці крові, поява в сечі аномального осаду або формених елементів крові.

З боку нервової системи й органів чуття: незвична утома або слабкість, сонливість; ототоксичність - зниження слуху (субклінічне - 11%, клінічно виражене - 3%), у т.ч. необоротне, шум, дзенькіт, гудіння або відчуття “закладання” у вухах; вестибулотоксичність - порушення координації рухів, нестійкість ходи, запаморочення; нервово-м’язова блокада.

З боку органів ШКТ: нудота, блювання, анорексія, спрага, гепатотоксичність з порушенням функціональних показників печінки (особливо на фоні захворювань печінки в анамнезі).

Алергічні реакції: шкірні висипи, свербіж, почервоніння шкіри, набряки.

З боку серцево-судинної системи і крові (кровотворення, гемостаз): лейкоцитоз, лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія.

Інші: порушення електролітного балансу, у т.ч. гіпокаліємія; міалгія, утруднення дихання (унаслідок зниження тонусу дихальних м’язів); підвищення температури тіла (відмічалось при комплексній терапії); інфільтрація, розвиток стерильних абсцесів або посилена кровоточивість у місці введення.

Протипоказання. Гіперчутливість, вагітність, годування груддю, дитячий вік до 12 років (безпека й ефективність застосування не визначені).

Передозування. Симптоми: порушення функції нирок, аж до гострого неркозу канальців (ризик підвищується у хворих похилого віку, на фоні вихідної дисфункції нирок, зневоднення), ушкодження слухового і вестибулярного відділів VІІІ пари черепно-мозкових нервів, нервово-м’язова блокада, аж до зупинки дихання (особливо при швидкому в/в уведенні ), електролітний дисбаланс (гіпокаліємія, гіпокальціємія, гіпомагніємія).

Лікування: призначення активованого вугілля, промивання шлунку, симптоматична терапія: підтримка дихання і кровообігу, гідратація, що забезпечує відтік сечі на рівні 3-5 мл/кг/год (при нормальній функції нирок); для купірування нервово-м’язової блокади, у т.ч. пригнічення дихання й апное - введення антихолінестеразних засобів, препаратів кальцію, проведення гемодіалізу (особливо у пацієнтів з важкими порушеннями функції нирок); необхідний моніторинг водно-електролітного балансу і кліренсу креатиніну.

Особливості застосування. До і під час лікування необхідно періодично проводити аудіометрію (1-2 рази на тиждень) для діагностики порушення слуху на високих частотах, визначення показників функції вестибулярного апарату, нирок (щотижня) і печінки, рівня калію в сироватці крові (щомісяця).

Під час і після хірургічного втручання з обережністю використовують на фоні засобів, що викликають нервово-м’язову блокаду (особливо при високій імовірності неповного припинення нервово-м’язової блокади у післяопераційному періоді).

Під час лікування варто постійно контролювати режим і схеми дозування, правильність і регулярність виконання призначень. У випадку пропускання ін’єкції, вводять якомога швидше, тільки якщо не наступив час уведення наступної дози; не подвоюють дози. Призначення Капреоміцину можливе після визначення чутливості штаму.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Призначення Капреоміцину одночасно з полимиксину сульфатом А, колістином, амікацином, гентаміцином, тобраміцином, ванкоміцином, ріфампицином, канаміцином і неоміцином варто починати з великою обережністю через можливий сумації нефро- і ототоксических ефектів. Не слід застосовувати Капреоміцин одночасно зі стрептоміцином і ванкоміцином.

Несумісний з препаратами, що виявляють ототоксичну (аміноглікозиди, поліміксини, фуросемід, етакринова кислота) і нефротоксичну (аміноглікозиди, поліміксини, метоксифлуран) дію і препаратами, що викликають нервово-м’язову блокаду (аміноглікозиди, поліміксини, діетиловий ефір і галогеновані вуглеводороди для інгаляційного наркозу, цитратні консерванти крові). Нервово-м’язово блокада може блокуватися неостигміном.

Несумісний з еритроміцином, ампіциліном, дифенілгідантоїном, барбітуратами, амінофіліном, кальцію глюконатом і магнію сульфатом. Не рекомендується одночасне застосування з розчинами, що містять комплекс вітамінів групи B. Одночасне призначення з антидіарейними препаратами збільшує ризик розвитку псевдомембранозного коліту.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25°С у захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Після розведення розчин зберігають не більше 48 год при кімнатній температурі і 14 днів у холодильнику.

Термін придатності – 2 роки.