Пипемидин инструкция, аналоги и состав
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: acidum pipemidicum; 8-етил-5,8-дигідро-5-оксо-2-(1-піперазиніл)-піридо-[2,3-d]-піримідин-6-карбонова кислота;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого з кремуватим відтінком кольору, верхня і нижня поверхні яких опуклі; на одну з поверхонь нанесена риска для поділу;
склад: кожна таблетка містить кислоти піпемідової тригідрату у перерахунку на кислоту піпемідову – 0,2 г;
допоміжні речовини: лактоза (цукор молочний), крохмаль картопляний, полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний, кремнію діоксид колоїдний (аеросил), магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Код АТС J01М B04.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Піпемідова кислота виявляє бактерицидну дію. Активна відносно як більшості грамнегативних, так і грампозитивних мікроорганизмів, у тому числі Staphyllococus aureus і представників родин Enterococcaceae і Streptococcaceae. Перехресна стійкість до піпемідової кислоти і антибіотиків не відмічена, навпаки, мікроорганізми, резистентні до антибіотиків, можуть бути чутливими до піпемідинової кислоти.
Фармакокінетика. Після прийому всередину піпемідова кислота швидко і повністю всмоктується. Із організму виводиться з сечею протягом 12 годин. В активній формі виводиться більше 70 % від прийнятої дози, що дає змогу створювати в сечі концентрації препарату, які в багато разів перевищують мінімально пригнічуючі концентрації для основних збудників інфекційно-запальних захворювань сечовивідної системи.
Показання для застосування. Гострі та хронічні інфекції сечостатевого тракту, викликані чутливими до нього мікроорганізмами; у тому числі: уретрит, простатит, пієлонефрит.
Спосіб застосування та дози. Піпемідин призначають усередину дорослим по 400 мг двічі на добу протягом 10 діб, у випадку необхідності курс лікування може бути продовжений. В окремих випадках разова доза може бути збільшена до 600 мг. Активність препарату підсилюється при залуженні сечі.
Побічна дія. Можливий розвиток порушень з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея), алергічні реакції у вигляді шкірного висипу, фотосенсибілізація.
Протипоказання. Протипоказаний у випадку індивідуальної підвищеної чутливості до піпемідової кислоти, при виражених порушеннях функції печінки або нирок (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв.). Не рекомендується призначати дітям до 14 років, а також вагітним у 1–3 триместрах вагітності та при лактації.
Передозування. При передозуванні (нудота, блювання, діарея) необхідно припинити прийом препарату.
Лікування: специфічного антидоту не існує. Виведення піпемідової кислоти із організму можна прискорити за допомогою форсованого діурезу. Із плазми крові піпемідова кислота добре виводиться в процесі гемодіалізу.
Особливості застосування. Під час лікування необхідно забезпечити нормальний діурез, слід уникати ультрафіолетового опромінення у зв’язку з високим ризиком виникнення фотосенсибілізації. Піпемідин не впливає на здатність керувати транспортними засобами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Піпемідова кислота викликає інгібіювання печінкового ферменту Р450. При одночасному застосуванні з Піпемідином сповільнюється метаболізм кофеїну і теофіліну, що призводить до збільшення їх концентрації в плазмі крові.
Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 оС. Зберігати у недоступному для дітей місці. Термін придатності – 5 років.