Этамбутола гидрохлорид инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Ethambutol; 2,2'- (етилендіаміно)ди[(S)-бутанолу] дигідрохлорид;

основні фізико-хімічні властивості: супозиторії білого або майже білого кольору;

склад: 1 супозиторій містить етамбутолу гідрохлориду (в перерахунку на 100% речовину) - 0,4 г;

допоміжні речовини: жир твердий, емульгатор №1.

Форма випуску. Супозиторії ректальні.

Фармакотерапевтична група. Протитуберкульозні засоби. Код АТС J04AK02.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Хіміотерапевтичний засіб, що має бактеріостатичну дію щодо мікобактерій туберкульозу. Механізм туберкулостатичної дії препарату пов’язаний з гальмуванням синтезу нуклеїнових кислот в бактеріальних клітинах. Первинна стійкість мікобактерій туберкульозу до препарату відзначається у поодиноких випадках, приблизно в 1% випадків. Етамбутол добре проникає в органи і тканини організму; концентрація препарату в паренхімі легенів в 5-9 разів вища, ніж у сироватці крові.

Фармакокінетика. Етамбутол із супозиторіїв легко всмоктується у кров’яне русло, досягаючи максимальної концентрації через 2 години після ректального введення. Після одноразового застосування супозиторіїв з етамбутолом концентрація препарату в крові утримується протягом 24 годин. Зв’язування з білками плазми крові значною мірою залежить від концентрації і становить 10-40%. Період напіввиведення – 3,3-3,5 год. Етамбутол виводиться переважно в незмінному стані, головним чином із сечею; повне виведення відбувається через декілька днів.

Показання для застосування. Легеневі та позалегеневі форми туберкульозу.

Спосіб застосування та дози. Дози для дорослих: по 1 супозиторію 2 рази на добу. Тривалість повного циклу лікування залежить від форми туберкульозу та становить від 6 до 12 місяців.

Побічна дія. Можливе зниження гостроти зору, порушення сприйняття кольорів, центральна або периферична скотома, звуження полів зору, алергічні реакції, головний біль, запаморочення, периферичні нейропатії, підвищення рівня сечової кислоти в сироватці крові, нудота, блювання, лейкопенія.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату, неврит зорового нерва, ниркова недостатність, період вагітності та лактації, вік до 13 років, бронхіальна астма, подагра, діабетична ретинопатія, катаракта, запальні захворювання очей, ретинопатія.

Передозування. Ураження зорового нерва, сліпота, нудота, діарея, гарячка, галюцинації. Лікування: симптоматичне.

Особливості застосування. У пацієнтів, які раніше приймали туберкулостатики, стійкість мікобактерій до препарату розвивається частіше. У таких випадках препарат необхідно застосовувати з одним або двома протитуберкульозними засобами, що раніше не застосовувалися у цього пацієнта.

В процесі лікування препаратом слід проводити офтальмологічний контроль – дослідження очного дна та кольорове сприйняття, дослідження поля зору. Ураження органа зору при лікуванні етамбутолом залежить від дози препарату, тривалості лікування і наявної офтальмологічної патології. У разі ураження зорового нерва лікування етамбутолом необхідно припинити. В зв’язку з можливим зниженням гостроти зору і порушеннями кольорового сприйняття під час лікування препаратом слід утриматись від керування транспортним засобом і роботи з механізмами, що рухаються.

Рекомендується здійснювати періодичну оцінку функціонального стану нирок і печінки, а також неврологічного статусу пацієнта при довготривалій терапії етамбутолом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат застосовують в комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами. Етамбутол – хелатна сполука, може змінювати метаболізм деяких мікроелементів, головним чином цинку. Посилює нейротоксичність аміноглікозидів, карбамазепіну, ципрофлоксацину, метотрексату, літію.

Умови та термін зберігання. В сухому, захищеному від світла місці при температурі від +8°С до +15^оС. Термін придатності - 2 роки.