Ланзол инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: lansoprazole;

основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули жовтого/темно-червоного кольору;

склад: 1 капсула містить ланзопразолу 30 мг;

допоміжні речовини: манітол, магнію карбонат, лактоза, кальцію кармелоза, повідон, метилпарабен, пропілпарабен, гіпромелози фталат, цетиловий спирт, цукроза, титану діоксид.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагальної рефлексної хвороби, інгібітори “протонної помпи”. Код АТС А02ВС03.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Лансопразол належить до противиразкових засобів, які пригнічують базальну та стимульовану секрецію в обкладкових клітинах шлунка внаслідок специфічної дії на фермент Н+-К+- АТФ-ази (протонний насос) шлунка. Гальмування секреції соляної кислоти при прийомі Лансопразолу дозазалежне, при дозі 30 мг він гальмує утворення соляної кислоти приблизно на 80 – 97 %. Ланзопразол також пригнічує продукцію пепсину та виявляє захисну дію, підвищує оксигенацію слизової оболонки і секрецію бікарбонатів. Ланзопразол має антихелікобактерну активність in vitro у 4 рази більшу за омепразол.

Фармакокінетика. Ланзопразол є лабільною кислотою і тому міститься у гранулах, які мають кишковорозчинне покриття. Максимальний рівень концентрації у плазмі від 0,75 до 1,15 мг/л досягається протягом 1,5 – 2,2 години. Ланзопразол виводиться з організму із жовчю і сечею. Період напіввиведення препарату становить 1,3 – 1,7 год. Виведення препарату уповільнюється у хворих з нирковою недостатністю та у хворих похилого віку. У хворих з нирковою недостатністю абсорбція Ланзопразолу практично не змінюється. Хоча їжа знижує абсорбцію і біодоступність препарату, його гальмуючий вплив на шлункову секрецію залишається однаковим до і після прийому їжі. Зв’язок препарату з білками плазми становить 97,7 – 99,4%.

Показання для застосування. Лікування загострень пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, ерозивно-виразковий езофагіт, пептична виразка, яка розвинулась на фоні прийому нестероїдних протизапальних засобів, стресові виразки, синдром Золлінгера-Еллісона, системний мастоцитоз, ерадикація Helicobacter pylori в слизовій оболонці шлунка в інфікованих пацієнтів (у комбінації з іншими засобами), протирецидивне лікування хворих на дуоденальну та шлункову виразки, схильних до частих загострень і розвитку ускладнень, протирецидивне лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

Спосіб застосування та дози. Капсули Ланзолу приймають внутрішньо цілими, не розламуючи та не розжовуючи.

Пептичні виразки дванадцятипалої кишки та стресові виразки – 30 мг (1 капсула) 1 раз вранці, протягом 3 – 4 тижнів.

Пептичні виразки шлунка та ерозивно-виразковий езофагіт – 30 мг на добу протягом 4 – 8 тижнів.

У тяжких випадках дозу препарату підвищують до 60 мг на добу.

Синдром Золлінгера-Еллісона – дози препарату призначаються індивідуально, до досягнення рівня базальної кислотної продукції менше 10 ммоль/год.

Лікування інфекції Helicobacter pylori: однотижнева потрійна терапія –

Ланзол 30 мг, 2 рази на добу разом із метронідазолом 500 мг, 2 рази на добу (або тинідазолом 500 мг, 2 рази на добу) та кларитроміцином 500 мг, 2 рази на добу або амоксициліном 1000 мг, 2 рази на добу;
Ланзол 30 мг, 2 рази на добу разом із кларитроміцином 500 мг, 2 рази на добу та амоксициліном 1000 мг, 2 рази на добу.

Однотижнева "квадро"-терапія, яка дає змогу досягнути ерадикації Helicobacter pylori: Ланзол по 30 мг, 2 рази на добу разом із препаратами вісмуту (вісмуту субцитрат) 120 мг, 4 рази на добу (доза в перерахуванні на оксид вісмуту) разом з тетрацикліном 500 мг, 4 рази на добу та метранідазолом 500 мг, 3 рази на добу або тинідазолом 500 мг, 3 рази на доду.

Побічна дія. Більшість хворих добре переносять препарат. При тривалому застосуванні можуть виникнути:

з боку органів травлення: діарея, біль у животі, рідко – запори;

з боку нервової системи: головний біль, рідко – запаморочення, сонливість;

шкірні реакції: шкірний висип, кропив’янка, мультиформна еритема.

Протипоказання. Препарат протипоказаний при підвищеній чутливості до компонентів препарату, вагітності та годуванні груддю. Препарат не рекомендується приймати дітям до 12 років.

Передозування. Дані про симптоми передозування при застосуванні в терапевтичних дозах відсутні.

Особливості застосування. Перед початком та після завершення терапії Ланзолом необхідно зробити ендоскопічне дослідження для виключення випадків недіагностованого злоякісного процесу, оскільки лікування Ланзолом може замаскувати симптоми та відстрочити правильну діагностику. Під час лікування Ланзолом потрібно дотримуватись особливої обережності при керуванні автомобільним транспортом або роботі з механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Оскільки метаболізм Ланзолу здійснюється в печінці через систему цитохрому Р450, слід з обережністю призначати його разом з діазепамом, фенітоїном, варфарином, пропранололом, преднізолоном, теофіліном (при цьому Ланзол може зменшувати їх елімінацію, що потребує зниження доз цих препаратів). Антациди, які містять гідроксиду алюмінію і магнію, слід застосовувати не раніше, ніж через 2 години після прийому Ланзолу.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 ºС.

Термін придатності 2 роки.