Трикасайд инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: metronidazole, 1-(β-оксіетил)-2-метил-5-нітроімідазол;

основні фізико-хімічні властивості: зелені желатинові капсули з написом “500” і блакитною кришкою з написом “pms”, містять порошок від білого до ясно-жовтого кольору;

склад: 1 капсула містить метронідазолу 500 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію хлорид, магнію стеарат, кремнію діоксид.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби. Похідні імідазолу.

Код АТС J01X D01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Похідний імідазолу, виявляє антипротозойну та бактерицидну дію. Активний відносно Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Giardia Lamblia, а також відносно облігатних анаеробів, у тому числі анаеробних грамнегативних бактерій (Helicobacter pylori, Bacteroides spp., включаючи групу Bacterioides fragilis, Fusobacterium spp.), анаеробних грампозитивних бактерій (Clostridium spp. та чутливі штами Eubacterium), анаеробних грампозитивних коків (у т. ч. Peptococcus spp. і Peptostreptoccus spp.). Відносно аеробних бактерій, а також грибів препарат не активний. Метронідазол піддається перетворенню в клітині анаеробного мікроорганізму, перетворюючись в активний метаболіт, що змінює структуру ДНК, який приводить до порушення синтезу нуклеїнових кислот і загибелі клітини.

Фармакокінетика.

Майже цілком всмоктується після прийому внутрішньо. Одночасний прийом їжі не впливає на абсорбцію метронідазолу. Після перорального прийому в дозі 500 мг максимальна концентрація в плазмі крові (близько 12 мкг/мл) досягається приблизно через 1-2 години. З білками плазми зв’язується менше 20 % метронідазолу. Швидко проникає в органи і тканини, грудне молоко, проходить крізь плаценту та гематоенцефалічний бар’єр. Надходить у печінку та у високій концентрації виділяється з жовчю. Метаболізм Трикасайду відбувається в печінці. В основному виводиться із сечею, частково виділяється з калом. 20% виділяється із сечею в незміненому вигляді. Період напіввиведення становить 6-12 годин. Цілком виводиться з організму через 1-2 доби після введення.

Показання для застосування.

Гострий та хронічний трихомоноз, лямбліоз, амебіаз, анаеробні інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами. Комбінована терапія тяжких змішаних аеробно-анаеробних інфекцій. Профілактика анаеробних інфекцій при хірургічних втручаннях (особливо на органах черевної порожнини, сечовивідних шляхах). Трикасайд застосовують також для лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, у комплексі з антибіотиками та антисекреторними препаратами.

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат приймається перорально, під час їди для зменшення подразливої дії на шлунково-кишковий тракт.

Трихомоноз.

Дорослі: хронічний: 500 мг два рази на день протягом 7 днів; гострий: 2 г препарату на добу за 1 прийом після їди.

Амебіаз.

Дорослі: по 500 мг 3 рази на день протягом 5-10 днів.

Анаеробна інфекція.

Дорослі: 500 мг кожні 8 годин протягом 7 днів, максимальна доза – 4 г на добу.

За необхідності лікування може бути продовжено.

Бактеріальний вагіноз.

Дорослі: по 500 мг 2 рази на день протягом 7 днів. Можливо лікування однократною дозою

2 г за один прийом. Лікування сексуальних партнерів необов’язково.

Лямбліоз.

Дорослі: 2 г один раз на день протягом 7 днів (переважно перед сном із їжею).

Діти з масою тіла більше 40кг – дози, як для дорослих.

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки.

Дорослі: по 500 мг 3 рази на день протягом 1-2 тижнів (у складі комплексної терапії).

Побічна дія.

Тяжкі побічні реакції не описані. Іноді спостерігаються нудота, блювання, неприємні відчуття в епігастральній ділянці, діарея, відчуття печіння язика, сухість і присмак металу в роті. Рідко - головний біль, запаморочення, сонливість, порушення координації, депресія. При використанні високих доз – периферична нейропатія, що виявляється міалгією, парестезіями; оборотна лейкопенія, алергійні реакції (шкірний висип, пропасниця). Ці явища минають після закінчення лікування або відміни препарату. Іноді спостерігається надмірний розвиток грибкової флори в піхві (кандидоз) і на слизовій оболонці ротової порожнини та кишечнику, що вимагає призначення протигрибкових препаратів.

Протипоказання.

Трикасайд протипоказаний при підвищеній чутливості до метронідазолу чи інших похідних нітроімідазолу. Препарат не слід приймати пацієнтам при гострих органічних захворюваннях ЦНС, захворюваннях системи крові, в першому триместрі вагітності, а також дітям з масою тіла до 40 кг (для даної лікарської форми).

Передозування.

Симптоми. Виявляється нудотою, блюванням, анорексією, головним болем. Також відмічається безсоння, озноб, депресія.

Специфічного антидоту немає. Рекомендується промивання шлунка, призначення активованого вугілля, проведення симптоматичної та підтримуючої терапії.

Особливості застосування.

У другому та третьому триместрах вагітності препарат призначають за життєвими показаннями. За необхідності призначення метронідазолу годування груддю слід тимчасово припинити. Відновити грудне годування можна через 2-3 дні після відміни метронідазолу. Під час застосування препарату спостерігається більш темне забарвлення сечі. Під час лікування трихомонадних вагінітів у жінок і трихомонадних уретритів у чоловіків рекомендується утримуватись від статевих стосунків. На фоні лікування метронідазолом можливо отримання помилково знижених значень активності АлАТ, АсАТ у плазмі крові при визначенні їх спектроскопічним методом. У процесі лікування необхідний систематичний контроль периферичної крові. У паціентів з тяжкою печінковою недостатністю метаболізм та елімінація метронідазолу уповільнені, тому дозу рекомендовано зменшити до найменшої ефективної.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Препарат можна поєднувати із сульфаніламідами та антибіотиками. Препарат потенціює дію непрямих антикоагулянтів, що підвищує ризик виникнення кровотечі, у зв’язку з чим потрібний регулярний контроль коагулограми. Циметидин за рахунок інгібування мікросомальних ферментів печінки може сповільнювати елімінацію метронідазолу. Препарат при одночасному застосуванні з солями літію може спричинювати підвищення концентрації іонів літію в плазмі крові (до токсичного рівня). Антимікробна ефективність метронідазолу може знижуватися при введенні разом із фенобарбіталом і фенітоїном. Одночасне застосування метронідазолу та дисульфіраму хворим на хронічний алкоголізм може призвести до виникнення запаморочень, сплутаності свідомості. Прийом Трикасайду рекомендований через 2 тижні після закінчення лікування дисульфірамом. Під час прийому препарату не можна вживати алкоголь через можливість розвитку дисульфірамоподібної реакції (нудота, блювання).

Умови та термін зберігання. Термін придатності – 4 роки.

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі 15-30 °С.