Лоратадин–здоровье инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: loratadinе; етиловий ефір 4-[8-хлор-5,6-дигідро-1[Н-бензо-[5,6] циклогепта [1,2-в] піридин-[1-іліден]-1-піперидинкарбонової кислоти.

основні фізико-хімічні властивості: безбарвна або злегка жовтувата, або злегка зеленувато-жовтувата рідина зі специфічним запахом;

склад: 5 мл сиропу містять - 5 мг лоратадину;

допоміжні речовини: цукор-рафінад, кислота лимонна безводна, натрію бензоат, пропіленгліколь, гліцерин, ароматизатор харчовий “Абрикос 059”, вода очищена.

Форма випуску. Сироп.

Фармакотерапевтична група. Антигістамінні засоби. Код АТС R06А Х13.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Лоратадин – трициклічна сполука піперидинового ряду з вираженою антигістамінною дією; володіє селективним антагонізмом щодо периферичних Н_1-рецепторів гістаміну. Лоратадин засіб тривалої дії, виявляє комплексний ефект, який включає протиалергічну, протисвербіжну та антиексудативну активність, зменшує проникність капілярів, запобігає розвитку набряку тканин, усуває спазми гладких м’язів. Препарат та його метаболіти не проникають крізь гематоенцефалічний бар’єр. Лоратадин не має седативного ефекту.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо препарат виявляється в крові через 15 -20 хвилин. Максимальна концентрація Лоратадину та його метаболіту декарбоетоксилоратадину в плазмі спостерігається через 1 годину і зберігається до 36 - 48 годин. Приблизно 97% Лоратадину зв’язується з білками плазми крові. Препарат проникає в грудне молоко, виводиться з сечею та калом.

Показання до застосування. Алергічний риніт (сезонний і цілорічний), алергічний кон’юнктивіт, гостра та хронічна кропив’янка, набряк Квінке, алергічні реакції на укуси комах, псевдоалергічні реакції на гістамінолібератори, а також контактні алергодерматити і хронічна екзема.

Спосіб застосування та дози. Препарат призначають внутрішньо дорослим і дітям старше 12 років - 10 мг 2 чайні ложки (10 мл) 1 раз на добу, дітям віком від 2 до 12 років з масою тіла менше 30 кг - 5 мг 1 чайну ложку (5 мл), з масою тіла понад 30 кг –

10 мг 2 чайні ложки (10 мл) 1 раз на добу. Курс лікування 5 - 10 днів.

Побічна дія. При застосуванні Лоратадину у поодиноких випадках можуть спостерігатися головний біль, сухість у роті, сонливість, нудота, алергічні реакції у вигляді висипу.

Протипоказання. Підвищена чутливість до Лоратадину чи до будь-якого другого компонента сиропу. Діти до 2-х років.

Передозування. При збільшенні терапевтичних доз Лоратадину в 4 і більше разів зростає ризик виникнення побічних ефектів: сонливості, тахікардії та головного болю.

Особливості застосування. Лоратадин не є седативним антигістамінним засобом, однак у деяких пацієнтів може спостерігатись дозозалежний седативний ефект. Препарат слід з обережністю призначати особам, діяльність яких пов’язана з керуванням транспортом та іншими механізмами. У хворих з порушенням функції печінки чи нирковою недостатністю початкова доза препарату повинна становити 10 мг (2 чайні ложки сиропу) через день. У період вагітності та годування груддю препарат слід застосовувати тільки у випадку, коли терапевтичний ефект від його використання у матері перевищує потенційний ризик для плода чи новонародженого.

Взаємодія з лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Лоратадину з циметидином, еритроміцином, кетоконазолом можливе підвищення його концентрації в сироватці крові, викликане порушенням метаболізму Лоратадину, ймовірно, за рахунок інгібування вказаними препаратами ізоензиму CYP3A4 цитохрому Р-450. У зв’язку з можливим розвитком дозозалежного седативного ефекту необхідно дотримуватись обережності при одночасному прийомі Лоратадину з іншими блокаторами Н₁-рецепторів, барбітуратами, бензодіазепінами, агоністами опіоїдних рецепторів, нейролептиками, трициклічними антидепресантами, седативними і снодійними засобами.

Умови та термін зберігання. Зберігати у захищеному від світла місці при температурі від 15⁰С до 30 ⁰С . Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності 2 роки.