Лидокаина гидрохлорид инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: lidocaine; 2-діетиламіно-2’,6’-диметилацетаніліду гідрохлорид; основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або ледь забарвлена рідина;

склад: 1 мл розчину містить лідокаїну гідрохлориду 20 мг ;

допоміжні речовини: натрію хлорид, 1М розчин натрію гідроксиду, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Засоби для місцевої анестезії. Код АТС N01В В02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Місцевоанестезуючий засіб, що чинить усі види місцевої анестезії: термінальну, інфільтраційну, провідникову. Відносна токсичність лідокаїну гідрохлориду залежить від концентрації розчину. В малих концентраціях (0,5%) він суттєво не відрізняється за токсичністю від новокаїну, із збільшенням концентрації (1% і 2%) токсичність підвищується (на 40 - 50%).

Фармакокінетика. На відміну від новокаїну лідокаїну гідрохлорид є амідом, повільніше метаболізується в організмі і діє триваліше, ніж новокаїн.

Показання для застосування. Як місцевоанестезуючий засіб розчин Лідокаїну гідрохлориду застосовують:

- для інфільтраційної анестезії при хірургічних втручаннях;

- для провідникової анестезії у стоматології та хірургії кінцівок;

- для блокади нервових сплетінь;

- для термінальної анестезії слизових оболонок, в урології, офтальмології, стоматології.

Спосіб застосування та дози. При місцевій анестезії – для провідникової анестезії застосовують 5 - 10 мл 2% розчину; для анестезії пальців – 2 - 3 мл 2% розчину; для анестезії плечового і крижового сплетення – 5 - 10 мл 2% розчину лідокаїну. Необхідно уникати внутрішньосудинного введення препарату.

Побічна дія.

З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, неспокій, ейфорія, шум у вухах, затерплість язика та слизової оболонки рота, порушення мови та зору.

З боку серцево-судинної системи: при підвищених дозах можливі артеріальна гіпотензія, колапс, брадикардія, порушення провідності.

Алергічні реакції: висипання, кропив’янка, анафілактичний шок.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Кардіогенний шок; виражена артеріальна гіпотензія; виражені порушення функції печінки; брадикардія; тяжкі форми хронічної серцевої недостатності; атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступеня; наявність в анамнезі випадків епілептиформних судом, спричинених введенням препарату; ретробульбарне введення хворим на глаукому. Вагітність.

Передозування.

Симптоми: основні симптоми пов’язані з пригнічуючою дією на центральну нервову систему і серцево-судинну систему. Можливо посилення побічної дії, а також дезорієнтація, судоми, тремор, асфіксія.

Лікування: симптоми з боку центральної нервової системи коригуються застосуванням бензодіазепінів або барбітуратів нетривалої дії. Якщо передозування виникає у процесі анестезії, рекомендовано застосовувати короткодіючий міорелаксант. Для лікування серцево-судинних ускладнень застосовують атропін (для корекції брадикардії та порушень провідності), глюкокортикостероїди, симпатоміметики (при артеріальній гіпотензії).

Особливості застосування. За неохідності призначення препарату в період лактації необхідно зважити очікувану користь терапії для матері і потенційний ризик для дитини.

Необхідно з обережністю вводити Лідокаїну гідрохлорид у дуже васкуляризовані тканини для запобігання інтравазальному потраплянню препарату (наприклад у ділянці шиї при операціях на щитовидній залозі), у таких випадках показані менші дози Лідокаїну гідрохлориду.

З обережністю слід вводити препарат хворим літнього віку та з особливою обережністю – дітям, пацієнтам з серцевою недостатністю, при артеріальній гіпотензії, з AV-блокадою, порушеннями внутрішньошлуночкової провідності, WPW-синдромом, з печінковою та нирковою недостаністю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Обережно слід застосовувати одночасно з седативними препаратами (посилення седативного ефекту), фенітоїном (можливо пригнічення АV-провідності), прокаїнамідом (галюцинації, делірій), блокаторами b-адренорецепторів (посилення протиаритмічної дії), блокаторами нейром’язової передачі (можливо посилення дії останніх).

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі від +15°С до + 25°С. Термін придатності – 2 роки.