Лимзер инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули розміром “3” з корпусом оранжевого та кришечкою червоного кольору, що містять суміш: гранули білого або майже білого кольору та пелети коричневого або жовтувато-коричневого кольору, що мають сферичну або овальну форму;

склад: 1 капсула містить омепразолу 20 мг, домперидону 30 мг;

допоміжні речовини: насіння нонпарель, магнію карбонат легкий, гіпромелоза, етилцелюлоза, сополімер метакрилової кислоти (дисперсія), макрогол, триацетин, тальк очищений, натрію гідроксид, кремнію діоксид колоїдний безводний, титану діоксид (Е171), заліза оксид червоний (Е172), заліза оксид жовтий (Е172).

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування кислотозалежних станів. Код АТС А02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Комбінований лікарський засіб, дія якого зумовлена компонентами, що входять до його складу.

Омепразол належить до противиразкових засобів, які пригнічують базальну та стимульовану секрецію соляної кислоти в обкладкових клітинах шлунка внаслідок специфічної дії на H+-K+- АТФ-азу (протонна помпа). Антисекреторний ефект після прийому омепразолу розвивається дуже швидко протягом першої години та зберігається протягом доби. Омепразол завдяки своїй високій ліпофільності легко проникає в парієтальні клітини шлунка, концентрується в них і справляє цитопротекторну дію. Інгібуючий ефект наростає у перші 4 дні прийому. Омепразол не впливає на моторику шлунково-кишкового тракту.

Домперидон блокує периферичні дофамінові рецептори, усуває інгібуючий вплив дофаміну на моторну функцію шлунково-кишкового тракту і підвищує евакуаторну і рухову активність шлунка. Чинить протиблювотну дію, заспокоює гикавку і усуває нудоту. Погано проникає через гематоенцефалічний бар’єр, практично не впливає на дофамінові рецептори головного мозку.

Фармакокінетика. Не вивчалась.

Показання для застосування. Лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки в разі відсутності Helicobacter pylori, при уповільненій евакуації вмісту шлунка і гастропарезі, рефлюкс-езофагіті, функціональній диспепсії.

Спосіб застосування та дози. Капсули приймають внутрішньо цілими, не розламуючи і не розжовуючи. Рекомендована доза та курс лікування залежить від перебігу захворювання та встановлюється лікарем індивідуально. Середня рекомендована доза для дорослих та дітей старше 12 років – 1 капсула 1 раз на добу за 10 - 15 хв до їжі, запиваючи склянкою води.

Дози для літніх пацієнтів та пацієнтів з нирковою недостатністю.

Необхідний індивідуальний підхід у визначенні дози, але у багатьох випадках корекція дози не потрібна.

Побічна дія. Більшість хворих добре переносять препарат. При тривалому застосуванні можуть виникнути шкірні реакції (висипання, свербіж, кропив’янка, мультиформна еритема); сухість у роті, діарея, запор, кишкова коліка, головний біль, фотосенсибілізація, алопеція, набряк Квінке, запаморочення, парастезії, сонливість, безсоння, нечіткість зору, зміна смакових відчуттів, збудження, депресія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз, біль у м’язах, суглобах; бронхоспазм, інтерстиціальний нефрит; дуже рідко – галакторея, гінекомастія.

Домперидон може зумовити екстрапірамідні розлади, особливо у пацієнтів літнього віку.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату; кровотечі шлунково-кишкового тракту, механічна кишкова непрохідність, перфорація шлунка або кишечнику, пролактинома; вагітність і лактація; дитячий вік до 12 років.

Передозування.

Симптоми: сонливість, дезорієнтація, блювання, тахікардія, екстрапірамідні розлади

Лікування: застосування активованого вугілля, симптоматична терапія.

Особливості застосування. Перед початком та після завершення терапії омепразолом необхідно зробити ендоскопічне дослідження для виключення випадків недіагностованого злоякісного процесу, оскільки лікування омепразолом може замаскувати симптоми та відстрочити правильну діагностику.

Пацієнтам з хронічними захворюваннями печінки потрібно постійно (не рідше 1 разу на 2 тижні) проводити лабораторне дослідження крові щодо вмісту печінкових ферментів. У разі будь-яких кількісних або якісних змін цих показників потрібно негайно припинити прийом препарату Лімзер.

Під час лікування препаратом необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортними засобами або роботі зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Антацидні препарати уповільнюють і знижують абсорбцію Лимзеру, тому їх слід застосовувати не раніше, ніж через 2 год після його прийому.

Оскільки метаболізм омепразолу здійснюється в печінці через систему цитохрому Р450. слід з обережністю приймати його разом з діазепамом, фенітоїном, варфарином, пропранололом, преднізолоном, теофіліном (при цьому омепразол може зменшувати їх елімінацію, що потребує зниження доз цих препаратів). При сумісному застосуванні омепразолу і кларитроміцину їх концентрація в плазмі зростає.

Циметидин, натрію гідрокарбонат знижують біодоступність домперидону.

Антихолінергічні препарати нейтралізують дію домперидону.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі до 25°С. Термін придатності – 2,5 роки.