Цефтриаксон-БХФЗ инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Ceftriaxone; динатрій(6R,7R)-7-[[(Z)-(2-амінотіазол-4-іл)(метоксиіміно)ацетил]-аміно]-3-[[(2-метил-6-оксидо-5-оксо-2,5-дигідро-1,2,4-тріазин-3-іл)сульфаніл]метил]-8-оксо-5-тіа-1-азабіцикло[4.2.0]окт-2-ен-2-карбоксилат;

основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок майже білого або жовтуватого кольору, злегка гігроскопічний;

склад: 1 флакон містить цефтріаксону натрієвої солі стерильної в перерахуванні на цефтріаксон 500 мг або 1000 мг.

 

Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Цефалоспорини. Цефтріаксон. Код АТС J01DD04.

 

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Цефтріаксон – напівсинтетичний антибіотик групи бета-лактамів, цефалоспорин ІІІ покоління, має бактерицидну дію, механізм якої пов’язаний з пригніченням активності ферменту транспептидази, порушенням біосинтезу пептидоглікану клітинної стінки мікроорганізмів; має широкий спектр дії.

Активний відносно грампозитивних аеробів: Staphylococcus aureus (включаючи штами, що продукують пеніциліназу), S. epidermidis, Streptococcus pneumoniae, бета-гемолітичних стрептококів групи А (S. pyogenes), стрептококів групи В (S. agalactiae), групи Viridans, стрептококів неентерококової групи D; грамнегативних аеробів: E.coli, Haemophilus influenzae, H. parainfluenzae, Klebsiella spp. (включаючи K. pneumoniae), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (включаючи і штами, що продукують пеніциліназу), N. meningitidis, Proteus mirabilis., P.vulgaris, Providencia spp., Pseudomonas aeruginosa, Salmonella spp. (у тому числі S. typhi), Serratia spp. (включаючи S. marcescens), Shigella spp., Yersinia spp. (у тому числі Y.enterocolitica), Treponema pallidum; анаеробів: Bacteroides spp. (включаючи деякі штами B.fragilis), Clostridium spp. (однак більшість штамів C.difficile мають резистентність), Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Fusobacterium spp. (крім F.mortiferum і F.varium). Препарат активний по відношенню до мікроорганізмів, стійких до пеніцилінів, цефалоспоринів перших поколінь, аміноглікозидів.

До дії препарату стійкі: стафілококи, резистентні до метициліну; більшість штамів ентерококів ( у тому числі St. faecalis) і стрептококи групи D; багато штамів бета-лактамазопродукуючих Bacteroides spp. (B.fragilis).

Фармакокінетика. Після внутрішньом’язового введення біодоступність Цефтріаксону становить 100%, його максимальна концентрація в плазмі крові визначається через 2 – 3 години. Після внутрішньовенного введення препарат швидко проникає в тканинну рідину, де протягом 24 годин підтримуються бактерицидні концентрації по відношенню до чутливих мікроорганізмів. З білками плазми зв’язується на 85% - 95%, при цьому ступінь зв’язування зменшується зі збільшенням концентрації. Цефтріаксон добре проникає в органи і рідини організму (перитонеальну, плевральну, спинномозкову, синовіальну), у кісткові тканини, проникає крізь плаценту, у невеликій кількості (3 – 4%) виділяється з грудним молоком. При менінгіті у дітей, у тому числі новонароджених, препарат проникає в запалені мозкові оболонки, при цьому концентрація його в цереброспінальній рідині становить 17% від концентрації в плазмі.

Препарат виділяється у незміненому вигляді на 50 – 60% нирками і 40 – 50% – з жовчю. При недостатності нирок фармакокінетика препарату майже не змінюється, відзначається тільки незначне збільшення періоду напіввиведення. Період напіввиведення у здорових дорослих становить близько Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до препарату мікроорганізмами: 8 годин, у новонароджених віком до 8 днів та у літніх людей старше 75 років збільшується в два-три рази.

 

Показання для застосування. Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до препарату мікроорганізмами:

інфекції ЛОР-органів;

інфекції дихальних шляхів (пневмонія, бронхіт, абсцес легенів, емпіема плеври);

інфекції сечостатевої системи (пієліт, цистит, гострий і хронічний пієлонефрит, простатит, неускладнена гонорея та інші інфекції, що передаються статевим шляхом (м’який шанкр і сифіліс));

ранові інфекції, інфекційні захворювання шкіри та м’яких тканин;

менінгіт;

інфекції кісток і суглобів;

перитоніт, запалення жовчного міхура, шлунково-кишкові інфекції;

інфекційні хвороби: хвороба Лайма (спірохетоз), тифозна пропасниця, сальмонельоз, сальмонелоносійство.

Препарат застосовують для профілактики інфекцій, що можуть виникнути після хірургічних операцій.

Cпосіб застосування та дози. Цефтріаксон-БХФЗ вводять внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Для внутрішньом’язового введення з метою усунення болю у місці ін’єкції препарат розчиняють в 1% розчині лідокаїну в такому співвідношенні: вміст флакона з 500 мг розчиняють у 2 мл 1% розчину лідокаїну, з 1000 мг – в 3 – 5 мл. Вводять глибоко в сідничний м’яз. Можливе використання стерильної води для ін’єкцій. Розчин, що містить лідокаїн, не можна вводити внутрішньовенно.

Для внутрішньовенного струминного введення препарат розчиняють у стерильній воді для ін’єкцій в такому співвідношенні: вміст флакона з 500 мг розчиняють у 5 мл розчинника, з 1000 мг – у 10 мл. Вводять повільно протягом 2-4 хвилин.

Для приготування розчину для внутрішньовенної інфузії розчиняють 2 г Цефтріаксону-БХФЗ в 40 мл одного із розчинників: 0,9% розчин натрію хлориду, 5% розчин глюкози, 10% розчин глюкози, стерильна вода для ін’єкцій. Інфузія повинна тривати не менше 30 хвилин.

Дорослим і дітям старше 12 років призначають у добовій дозі 1000 – 2000 мг (вводять 1 раз на добу або в половинній дозі 2 рази на добу). У тяжких випадках добова доза становить до 4000 мг, і цю дозу вводять у 2 прийоми, з інтервалом у 12 годин.

Для профілактики післяопераційних ускладнень вводять одноразово, 1000 – 2000 мг (залежно від ступеня небезпеки зараження), за 30 – 90 хвилин до початку операції. Пацієнтам з порушенням функції нирок необхідна корекція дози лише при кліренсі нижче 10 мл/хв.

Для людей літнього віку дози відповідають дозам для дорослих хворих.

При неускладненій гонореї одноразово внутрішньовенно вводять 250 мг препарату.

Добова доза Цефтріаксону-БХФЗ для недоношених дітей та дітей до 2 тижнів становить 20 – 50 мг/кг маси тіла, для дітей від 2 тижнів до 12 років - 20 – 80 мг/кг, вводиться 1 раз на добу.

При бактеріальному менінгіті у немовлят і дітей до 12 років лікування починають з дози 100 мг/кг (але не більше 4000 мг) 1 раз на добу. Після ідентифікації збудника та визначення його чутливості дозу можна відповідно зменшити.

Тривалість лікування Цефтріаксоном-БХФЗ залежить від характеру і ступеня тяжкості патологічного процесу і визначається, крім цього, даними бактеріологічних досліджень. Звичайно тривалість лікування становить 4 – 14 діб, але при тяжких інфекційних захворюваннях може знадобитися більш тривала терапія. При більшості інфекційних хвороб лікування триває як мінімум ще 48 – 72 години після зникнення симптомів захворювання і підтвердження ефекту результатами бактеріологічного аналізу.

 

Побічна дія.

З боку ШКТ: нудота, блювання, стоматит, глосит, втрата смаку, біль у животі, діарея, дисбактеріоз, зміна біохімічних показників (підвищення активності печінкових трансаміназ і білірубіну в плазмі крові), холестатична жовтяниця, рідко – псевдомембранозний коліт;

З боку системи кровотворення: еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, лімфопенія, тромбоцитопенія, рідко – гемолітична анемія; в окремих випадках знижується рівень плазмових факторів згортання крові (ІІ,VІІ, ІХ, Х), подовжується протромбіновий час;

З боку ЦНС: головний біль, запаморочення;

Алергічні реакції: кропив’янка, свербіж, дерматит, сироваткова хвороба, бронхоспазм, набряки, мультиформна ексудативна еритема, анафілактичні реакції, у поодиноких випадках – анафілактичний шок;

Місцеві реакції: біль або інфільтрат у місці введення; у поодиноких випадках – флебіт або тромбофлебіт при внутрішньовенному введенні;

З боку сечостатевої системи: підвищення рівня креатиніну, поява циліндрів, олігурія, анурія;

Ефекти, зумовлені біологічною дією: можливий розвиток суперінфекції;

Інші: носові кровотечі, лихоманка, пропасниця, дуже рідко - гостра ниркова недостатність, аритмії.

Протипоказання. Гіперчутливість до антибіотиків цефалоспоринового ряду та інших бета-лактамних антибіотиків, гіперчутливість до лідокаїну (внутрішньом’язове введення); вагітність.

Передозування. При передозуванні специфічного антидоту немає, лікування – симптоматичне. Гемо- або перитонеальний діаліз не знижує високі концентрації Цефтріаксону-БХФЗ у плазмі крові.

Особливості застосування. Застосовують тільки в умовах стаціонару. При розвитку анафілактичного шоку необхідно внутрішньовенно вводити адреналін і глюкокортикоїди. Слід дотримуватися обережності при одночасному призначенні “петльових” діуретиків. При тривалому лікуванні слід регулярно контролювати картину крові.

Необхідно пам’ятати про можливість розвитку перехресних алергічних реакций з іншими бета-лактамними антибіотиками.

Внутрішньом’язові ін’єкції у верхній зовнішній квадрант великого сідничного м’яза повинні бути глибокими. Перед введенням розчину препарату необхідно пересвідчитися, що голка міститься поза судиною.

Слід з обережністю застосовувати при кровотечах і захворюваннях травного тракту в анамнезі, особливо при виразковому неспецифічному коліті або ентериті.

При печінковій і нирковій недостатності з тяжкими порушеннями функцій цих органів дозу препарату зменшують. Для хворих з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв добова доза антибіотика не повинна перевищувати 2000 мг.

Хворим з нирковою та печінковою недостатністю, коли лікування проводиться з гемодіалізом, необхідно проводити корекцію дози цефтріаксону-БХФЗ та моніторинг його концентрації в плазмі крові.

При артеріальній гіпертензії і порушенні водно-електролітного балансу слід контролювати вміст натрію в плазмі.

При тривалому застосуванні необхідні цитологічні дослідження для визначення дисбактеріозу.

У разі застосування препарату жінками, які годують груддю, годування слід припинити.

З обережністю призначають немовлятам з гіпербілірубінемією, немовлятам і пацієнтам, схильним до алергічних реакцій.

Особам літнього віку та ослабленим хворим доцільне призначення вітаміну К.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При застосуванні Цефтріаксону-БХФЗ у комбінації з аміноглікозидами внаслідок синергізму підвищується ефективність відносно грамнегативних мікроорганізмів, але необхідний вибір їх оптимальних доз.

Нестероїдні протизапальні засоби, антиагреганти підвищують можливість кровотечі, петльові діуретики та нефротоксичні препарати (аміноглікозиди, поліміксин В) призводять до порушення функції нирок. Розчин Цефтріаксону-БХФЗ не слід змішувати або одночасно вводити з іншими антимікробними препаратами або розчинами у зв’язку з фармацевтичною несумісністю.

 

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С. Термін придатності – 2 роки.