Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Рiroxicamum; (4-гідрокси-2-метил-N-2-піридил-2Н-бензотіазин-3-карбоксамід-1,1- діоксид);
основні фізико-хімічні властивості: порошок білого кольору у твердих желатинових капсулах з кришечкою темно-червоного та корпусом рожевого кольору;
склад: 1 капсула містить піроксикаму 0,01 г;
допоміжні речовини: цукор молочний, кальцію стеарат або магнію стеарат.
Форма випуску. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.
Код АТС М01АС01.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Піроксикам – похідне єнолових кислот, які належать до оксикамів. Має протизапальну, знеболювальну та жарознижувальну дії. Піроксикам є оборотним інгібітором ферменту циклооксигенази, яка бере участь у перетворенні арахідонової кислоти в простагландини. Знижує накопичення продуктів перекисного окислення ліпідів і міграцію нейтрофілів до запального осередку. Збільшує виведення сечової кислоти з організму.
Фармакокінетика. Добре всмоктується з кишечника. Найвища концентрація препарату в крові виявляється протягом 3–5 годин після прийому. Період напіввиведення має значні індивідуальні коливання від 30 до 86 годин (у середньому 50 годин). Близько 90% препарату метаболізується в печінці, виводиться з сечею, жовчю, калом, 5% препарату виводиться у незмінному стані.
Показання для застосування. Ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, постревматичні та запальні стани суглобів, тендовагініт і бурсит, загострення і напади подагри, ішіас, невралгії, радикулі ти, біль у спині і плечах, міозит і міалгії, постопераційний і посттравматичний біль, хвороба Бехтерєва.
Спосіб застосування та дози. Препарат слід застосовувати тільки за призначенням лікаря. Дорослим при ревматоїдному артриті та анкілозуючому спондиліті призначають у початковій дозі 20 мг (2 капсули) один раз на добу. Підтримуюча доза – також 20 мг один раз на добу. При загостренні подагри спочатку призначають 40 мг (4 капсули) один раз на добу, у наступні 4–6 днів по 40 мг в один або декілька прийомів, а потім у наступні 7–14 днів – по 20 мг на добу.
При гострих м’язово-скелетних захворюваннях препарат призначають протягом 4–6 днів по 40 мг/добу в один або декілька прийомів. Потім переходять на 20 мг/добу протягом наступних 7–14 днів.
Рекомендована початкова доза при післяопераційному і посттравматичному болю становить 20 мг/добу в один прийом. Якщо необхідний більш швидкий початок дії, то у перші 2 дні препарат застосовують по 40 мг/добу в один або декілька прийомів. Потім дозу знижують до 20 мг/добу.
Дітям і підліткам бажано застосовувати інші форми випуску препарату.
Капсули необхідно проковтнути цілими, запиваючи великою кількістю води. Якщо неможливо проковтнути капсулу цілою, можна розчинити вміст капсули мінімум у 50 мл води.
Побічна дія. При застосуванні Піроксикаму-В можливі стоматити, анорексія, відчуття дискомфорту в епігастральній ділянці, нудота, запор, метеоризм, діарея, біль у животі, порушення функції печінки, гепатит, блювання, шлунково-кишкова кровотеча, утворення виразок, перфорація, сухість у роті, тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія, петехіальні висипи, екхімози, мієлосупресія, у тому числі з розвитком апластичної анемії, еозинофілія, набряки, пригніченість, дратівливість, запаморочення, сонливість, головний біль, нездужання, дзвін у вухах, прогресування застійної серцевої недостатності, напади стенокардії, бронхоспазм, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, васкуліт, сироваткова хвороба, анафілаксія, шкірні висипання та свербіж, десквамація, ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, фотосенсибілізація, гематурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність, гіперкаліємія, гломерулонефрит, папілярний некроз, нефротичний синдром, підвищення рівня залишкового азоту і креатиніну, пропасниця, екзофтальм, порушення зору, гіпоглікемія, гіперглікемія, збільшення або зменшення маси тіла. Дуже рідко (менше ніж у 1% випадків) відмічається панкреатит, оніхоліз, випадіння волосся, акатизія, галюцинації, зміна настрою, порушення сну, сплутаність свідомості, парестезії, дизурія, тахікардія, диспное, глухота, гемолітична анемія.
Протипоказання. Індивідуальна чутливість до компонентів препарату (алергія), виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, захворювання печінки, нирок, серцево-судинна недостатність, бронхіальна астма, період вагітності та лактації.
Передозування. Порушення функцій з боку шлунково-кишкового тракту, центральної нервової системи та нирок. При лікуванні передозування слід враховувати тривалий період напіввиведення піроксикаму. Показане промивання шлунка, призначення активо-ваного вугілля, проведення підтримуючої та симптоматичної терапії.
Особливості застосування. З обережністю призначають Піроксикам-В хворим зі шлунково-кишковими кровотечами в анамнезі, з ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі, хворим з диспепсичними порушеннями, хронічною серцевою недостатністю, порушеннями функції печінки і нирок, порушеннями зсідання крові. Необхідна обережність при призначенні Піроксикаму-В пацієнтам похилого віку та ослабленим хворим, особливо з порушеннями функцій серцево-судинної системи, нирок, печінки. З обережністю слід призначати препарат дітям і підліткам до 15 років.
У процесі лікування Піроксикамом-В необхідний контроль функціонального стану печінки і картини периферичної крові.
Не рекомендується призначати Піроксикам-В одночасно з ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними засобами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Піроксикам збільшує силу дії пероральних протизсідальних лікарських засобів, збільшує концентрацію солей літію у крові. Одночасне застосування алкоголю може посилювати побічну дію піроксикаму, а також знижувати здатність до концентрації уваги і швидкість психомоторних реакцій.
Одночасне застосування похідних саліцилової кислоти зменшує концентрацію піроксикаму у крові.
Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від +15°С до +25°С. Термін придатності – 2 роки.
Сучасні аспекти діагностики та лікування бронхіальної астми в дітей
Клінічні протоколи надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмонологія»
Діагностика та лікування інфекційно залежних загострень при хронічних обструктивних захворюваннях легень
Двокомпонентне базисне лікування бронхіальної астми в дорослих