Бромгексин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: bromhexinum; N-(2-аміно-3,5-дибромфенілметил)-N– метилциклогексиламіну гідрохлорид;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки рожевого кольору;

склад: 1 таблетка містить бромгексину гідрохлориду 0,008 г;

допоміжні речовини: цукор, цукор молочний, руберозум, крохмаль картопляний, кальцію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Муколітичні засоби. Код АТС R05CB02.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Бромгексин справляє муколітичну (секретолітичну) та відхаркувальну дію. Викликає деполімеризацію мукопротеїнових і мукополісахаридних полімерних молекул (муколітичний ефект). Стимулює вироблення ендогенного сурфактанта, що забезпечує стабільність альвеолярних клітин у процесі дихання, їх захист від несприятливих чинників, покращує реологічні властивості бронхолегеневого секрету, сприяє його плину по епітелію та виведенню мокротиння з дихальних шляхів.

Фармакокінетика. При застосуванні внутрішньо протягом 30 хв практично повністю (99%) всмоктується. Біодоступність становить 80% внаслідок ефекту “першого проходження” крізь печінку. В плазмі зв’язується з білками. Проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар’єри. В печінці підлягає деметилюванню та окисленню. Частина метаболітів, що утворюються, зберігає фармакологічну активність. Період напіввиведення – 1 год, проте, термінальний період напіввиведення досягає 15 год внаслідок повільної зворотної дифузії з тканин. Екскретується нирками. При тяжкій печінковій недостатності кліренс бромгексину знижується, а при хронічній нирковій недостатності порушується виділення його метаболітів. При багаторазовому застосуванні може кумулюватися.

Показання для застосування. Гострі та хронічні захворювання бронхів і легенів з порушенням відходження мокротиння: трахеїт, гострий та хронічний бронхіт різного походження, включаючи ускладнений бронхоектазами, бронхіальна астма, пневмонія, пневмоконіоз, туберкульоз легенів. Препарат також призначають для прискорення виділення рентгеноконтрастної речовини після бронхографії та в передопераційний період.

Спосіб застосування та дози. Препарат приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Дорослим – 16 мг (2 таблетки) 3–4 рази на добу. Дітям від 3 до 4 років – по 2 мг (¼ таблетки) 3 рази на добу; від 5 до 14 років – по 4 мг (½ таблетки) 3 рази на добу. Курс лікування – від 4 днів до 4 тижнів.

Побічна дія. Звичайно препарат добре переноситься, але інколи можуть відмічатися алергічні реакції (шкірні висипи, риніт). У поодиноких випадках трапляються шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, диспепсії, загострення виразкової хвороби), підвищення активності амінотрансфераз, ангіоневротичний набряк.

Протипоказання. Гіперчутливість до препарату, вагітність (особливо в І триместрі), годування груддю. Дитячий вік до 3 років. Відносні протипоказання: пептична виразка шлунка та 12-палої кишки, захворювання бронхів, що супроводжується дуже великим накопиченням мокротиння, порушення функцій нирок і печінки.

Передозування. Блювання, сплутаність свідомості, атаксія, диплопія, тахіпное, метаболіч-ний ацидоз легкого ступеня. Лікування: промивання шлунка, активоване вугілля, сольові проносні препарати, симптоматична терапія.

Особливості застосування. При виразковій хворобі шлунка, а також при показаннях на шлункову кровотечу в анамнезі Бромгексин слід застосовувати під контролем лікаря.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Бромгексин можна призначати в комбінації з бронходилататорами, антибактеріальними препаратами, засобами, які застосовують у кардіології. Бромгексин не застосовують із засобами, що подразнюють слизову оболонку шлунка. Не застосовують також одночасно з лікарськими засобами, що містять кодеїн, оскільки це перешкоджає відкашлюванню розрідженого мокротиння. Бромгексин сприяє проникненню антибіотиків (еритроміцину, цефалексину, окситетрацикліну) в легеневу тканину.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому місці при температурі від +15 до +25°С. Термін придатності – 3 роки.