Венолан инструкция, аналоги и состав
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: troxerutin; 3’4’7- трис[o-2-(гідроксіетило)] - рутин;
основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули темно-рожевого кольору; циліндричної форми, довгасті, опуклі на обох кінцях; вміст капсули – гранулят жовтого кольору;
склад: 1 капсула містить 300 мг троксерутину;
допоміжні речовини: полівінілпіролідон (повідон К-25);
склад капсули: титану діоксид (Е -171), заліза оксид червоний (Е -172), заліза оксид жовтий (Е -172), желатин.
Форма випуску. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Капіляростабілізуючі, капіляропротекторні засоби.
Код АТС С05С А 04.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Троксерутин є флавоновою похідною, яка виявляє захисну дію на стінки кровоносних судин. Препарат виявляє венотонічну, капіляропротекторну, протизапальну та протинабрякову дію у випадках порушення венозного кровообігу та лімфообігу. Завдяки Р-вітамінній активності виявляє виражені ангіопротекторні властивості, зменшує проникність та крихкість капілярів, забезпечує їх еластичність, пружність і резистентність до травматичних ушкоджень. У результаті сприяє нормалізації мікроциркуляції крові, покращує живлення тканин, зменшує застійні явища у венах та навколовенозних тканинах. Завдяки антиоксидантній активності троксерутин гальмує окиснення аскорбінової кислоти в організмі; опосередковано бере участь у синтезі структурних елементів сполучної тканини – колагену; бере участь в утворенні фізіологічного інгібітора гіалуронідази. Препарат покращує реологічні властивості крові.
Фармакокінетика. Троксерутин швидко всмоктується з травного тракту. На підставі виконаних досліджень порівняльної оцінки біологічної доступності і фармакокінетичних параметрів троксерутину встановлено, що максимальна концентрація (Сmax) троксерутину досягалась через 1 годину після застосування і становила 81,00 ± 2,94 нг/мл, а період біологічного напіврозпаду (Т½) становив 8,73 ± 0,88 годин.
У крові міститься у вільній формі, а також у формі глюкуронових похідних і триоксіетилкверцитину.
У зв’язку з печінково-кишковим циклом троксерутин довго утримується в організмі. Лікування троксерутином не викликає змін у морфологічній картині крові, швидкості осідання еритроцитів, концентрації сечовини і білірубіну, а також у системі зсідання крові.
амінотрансферази, що може свідчити про те, що він не обтяжує печінковий метаболізм.
Виводиться, головним чином (65%), у жовч і далі з калом, а також у невеликій кількості із сечею.
Показання для застосування.
Порушення венозного кровообігу і лімфообігу при посттромботичних синдромах, запаленні судин нижніх кінцівок, варикозному розширенні вен нижніх кінцівок; місцевий набряк різного походження (посттравматичний, лімфатичний, ускладнений флебіт або тромбоз); геморой; варикозні виразки гомілки; порушення резистентності капілярів у випадках схильності до крапчастого крововиливу.
Спосіб застосування та дози.
Препарат приймається внутрішньо. Рекомендується 1 капсула (300 мг) 2 – 3 рази на добу після їди.
Підтримуюча доза – 1 капсула (300 мг) на добу.
Курс лікування, як правило, 16 днів; при необхідності терапія може бути продовжена, але не довше 3 – 4 тижнів залежно від ефекту.
Побічна дія.
Як правило, препарат переноситься добре, зрідка можуть виникнути нудота (яка припиняється, якщо препарат приймати під час їди); кропив’янка, почервоніння обличчя, головний біль, здуття і біль у животі.
Протипоказання.
Препарат протипоказаний при підвищеній чутливості до троксерутину або інших компонентів препарату; дітям до 16 років та жінкам у період вагітності і годування груддю.
Передозування.
У випадку передозування препарату можуть посилюватися симптоми побічної дії (нудота, здуття, біль у животі і головний біль). Рекомендується викликати блювання або зробити промивання шлунка і провести симптоматичне лікування.
Особливості застосування.
Відсутні дані, що стосуються негативного впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортними засобами й обслуговувати рухомі механізми.
Не рекомендується тривале (понад 16 днів) застосування препарату Венолан для лікування пацієнтів, які мають виражені порушення функції нирок.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Випадки взаємодії з лікарськими засобами не встановлені.
Умови та термін зберігання.
Зберігати при температурі від 15 до 25°С у сухому, захищеному від світла місці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Термін придатності – 2 роки.