Мератин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: ornidazole, α-(хлорометил)-2метил-5-нітроімідазол-1-етанолу;

основні фізико-хімічні властивості: білі, круглі, двоопуклі вкриті оболонкою таблетки з тисненням „500” з одного боку та „MERATIN” з іншого боку;

склад: 1 таблетка містить орнідазолу 500 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль, натрію метилпарабен, натрію пропілпарабен, магнію стеарат, тальк очищений, кремнію діоксид колоїдний зневоднений, натрію крохмальгліколят, крохмаль сухий, крохмаль (для з’єднання).

матеріал для покриття: НРМС, тальк очищений, титану діоксид, PEG 6000.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Протипротозойні засоби. Похідні імідазолу. Код

ATС J01XD03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Механізм дії орнідазолу пов’язаний з порушенням структури ДНК у чутливих до нього мікроорганізмів. Орнідазол активний відносно Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Giardia lamblia (Giardia intestinalis), а також деяких анаеробних бактерій, таких як Bacteroides та Clostridium spp., Fusobacterium spp. та анаеробних коків.

Фармакокінетика. Всмоктування. Після внутрішнього застосування 90% орнідазолу всмоктується із травного тракту. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 3 год. Зв’язування орнідазолу з білками плазми крові становить приблизно 13%. Залежно від режиму дозування, оптимальна концентрація активної речовини становить 6-36 мкг/л. Орнідазол добре проникає у спинномозкову рідину та інші рідини й тканини організму.

Виведення. Період напіввиведення становить приблизно 13 год. Після одноразового застосування препарату 85% дози виводиться протягом перших 5 діб. Виводиться переважно із сечею (63%) та фекаліями (22%). Приблизно 4% від застосованої дози виводиться нирками у незміненому вигляді. Коефіцієнт кумуляції після багаторазового застосування препарату у дозі 500 мг або 1000 мг здоровими добровольцями кожні 12 год становить 1,5-2,5.

Показання для застосування. Трихомоніаз, амебіаз (кишкові та некишкові форми, у тому числі амебна дизентерія та амебний абсцес печінки), лямбліоз, профілактика післяопераційних ускладнень (особливо при операціях на прямій кишці або в гінекології).

Спосіб застосування та дози. Дозу встановлюють індивідуально. Для внутрішнього застосування, залежно від показань, схеми лікування і маси тіла пацієнта, разова доза для дорослих варіює від 500 мг до 2 г; для дітей з масою тіла до 35 кг добова доза становить 20-40 мг/кг. Кратність і тривалість застосування встановлюють індивідуально. Мератин завжди застосовують після їди.

При трихомоніазі - 1 таблетка на добу (вранці та ввечері) протягом 5 діб. Щоб запобігти можливості повторного зараження, статевий партнер у всіх випадках повинен одержати такий же курс лікування.

Добова доза для дітей становить 25 мг на кг маси тіла і застосовується в один прийом.

При амебіазі - можливі схеми лікування: тридобовий курс лікування хворих на амебну дизентерію і 5-10 - добовий курс лікування при всіх формах амебіазу.

При амебіазі у дорослих застосовують по 1,5 г один раз на добу (ввечері) протягом 3 діб або по 500 мг вранці та ввечері протягом 5-10 діб. Добова доза для дітей становить 25 мг на кг маси тіла і застосовується в один прийом.

При лямбліозі - у дорослих та дітей з масою тіла понад 35 кг Мератин застосовують по 1,5 г один раз на добу (ввечері) протягом 1-2 діб. У дітей з масою тіла менше 35 кг препарат застосовують по 40 мг на кг маси тіла 1 раз на добу.

Для профілактики інфекцій, спричинених анаеробними бактеріями, застосовують по 1 г за 1-2 год до операції та після операції по 500 мг 2 рази на добу протягом 3-5 діб.

Побічна дія. З боку травного тракту та печінки: сухість у роті, у поодиноких випадках – диспепсія; при тривалому застосуванні у високих дозах – гепатотоксична дія.

З боку ЦНС: можлива не різко виражена та швидко минаюча сонливість, головний біль, втомлюваність; у деяких випадках – збудження; дуже рідко – тремор, ригідність, порушення координації руху, судоми, сплутаність свідомості.

Алергічні реакції: дуже рідко – ангіоневротичний набряк; висипання на шкірі, свербіж, кропив’янка.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату або до інших похідних нітроімідазолу, захворювання центральної нервової системи, гострі неврологічні захворювання, вагітність, годування груддю.

Передозування. Проявляється посиленням симптомів, зазначених у розділі “Побічна дія”.

Лікування: специфічний антидот невідомий; у разі виникнення судом застосовують діазепам.

Особливості застосування. Слід застосовувати препарат обережно у пацієнтів із захворюваннями ЦНС, наприклад з епілепсією, ураженнями головного мозку, розсіяним склерозом. У випадку перевищення рекомендованих доз підвищується ризик виникнення побічних ефектів у дітей, хворих з ураженнями печінки, пацієнтів, які зловживають алкоголем.

Вагітність і лактація. Всебічні дослідження на різних видах тварин не виявили якої-небудь тератогенної або токсичної дії препарату на плід. Але на підставі того, що контрольованих досліджень у вагітних жінок не проводилось, застосування препарату під час вагітності можливе тільки при наявності абсолютних показань: тобто у разі, коли можлива користь для матері перевищує потенціальний ризик для плода. При необхідності застосування препарату під час годування груддю варто вирішити питання про припинення грудного вигодовування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат здатний потенціювати дію непрямих антикоагулянтів, підвищує тривалість дії веркуронію броміду

Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі (15 - 25 ºС) у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Термін зберігання – 3 роки.