Ксеникал инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: оrlistat; (S)-2-форміламіно-4-метил-пентаноєвої кислоти (S)-1-[[(2S,3S)-3-гексил-4-оксо-2-оксентаніл]метил]-додецил ефір;

основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули № 1, непрозорі, бірюзового кольору, з маркуванням на корпусі “Xenical 120”, на кришці “ROCHE”. Вміст капсул являє собою гранули білого або майже білого кольору;

склад: 1 капсула містить 120 мг орлістату;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят, натрію лаурилсульфат, полівідон К30, тальк;

оболонка: індиго кармін Е132, титану діоксид Е171, желатин.

 

Форма випуску. Капсули.

 

Фармакотерапевтична група. Засоби з периферичним механізмом дії, що застосовуються для лікування ожиріння. Код АТС А08АВ01.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Орлістат – потужний і специфічний інгібітор шлунково-кишкових ліпаз, має тривалу дію. Його терапевтична дія здійснюється в просвіті шлунка та тонкого кишечнику і полягає в утворенні ковалентних сполук з активною сериновою ділянкою шлункової і панкреатичної ліпаз. Інактивований фермент при цьому втрачає здатність розщеплювати жири їжі, що надходять у формі тригліцеридів, і впливати на вільні жирні кислоти, які всмоктуються, та на моногліцериди. Оскільки нерозщеплені тригліцериди не всмоктуються, зменшується надходження висококалорійних компонентів їжі в організм, а це призводить до зменшення маси тіла. Таким чином, терапевтична дія препарату здійснюється без всмоктування його в системний кровообіг.

Враховуючи збільшення концентрації жиру в калових масах, дія орлістату розпочинається через 24 - 48 год після прийому препарату. Після припинення прийому препарату вміст жиру в калі через 48 - 72 год повертається до рівня, який мав місце до початку терапії.

Орлістат є ефективним засобом для тривалого контролю ваги (зниження ваги та її підтримання на новому рівні, запобігання повторному збільшенню маси тіла).

Фармакокінетика.

Всмоктування.

Системна дія препарату є мінімальною. Через 8 год після прийому препарату перорально незмінений орлістат у плазмі визначити не вдалося, а це означає, що його концентрації нижча за рівень 5 нг/моль.

Загалом, після прийому терапевтичних доз виявити незмінений орлістат у плазмі вдавалося лише спорадично, при цьому концентрації його були вкрай малі (< 10 нг/мл або 0,02 мкмоль). Ознаки кумуляції були відсутні, що підтверджує мінімальне всмоктування препарату .

Розподіл.

Об’єм розподілу визначити не можна, оскільки препарат дуже погано всмоктується. In vitro орлістат більше як на 99% зв’язується з білками плазми (в основному з ліпопротеїнами та альбуміном). У мінімальних кількостях орлістат може проникати в еритроцити.

Метаболізм.

За даними, одержаними в експерименті на тваринах, метаболізм орлістату здійснюється головним чином у стінках кишечнику. Приблизно 42% від тієї мінімальної фракції препарату, яка піддається системному всмоктуванню у хворих на ожиріння, припадає на два основних метаболіти – М1 і М3.

Молекули М1 і М3 мають відкрите b-лактонове кільце і дуже слабо інгібують ліпазу (відповідно, у 1 000 і 2 500 разів менше, ніж орлістат). З урахуванням такої низької інгібуючої активності і низьких концентрацій у плазмі (у середньому 26 нг/мл і 108 нг/мл, відповідно) після прийому терапевтичних доз ці метаболіти розглядаються як фармакологічно неактивні.

Виведення.

Основним шляхом елімінації є виведення препарату, який не всмоктався, з калом. З калом виводилося приблизно 97% прийнятої дози препарату, причому 83% – у вигляді незміненого орлістату.

Кумулятивна ниркова екскреція усіх субстанцій, структурно пов’язаних з орлістатом, становить менше 2% прийнятої дози. Час до повної елімінації препарату з організму (з калом і сечею) становить 3 - 5 діб. Співвідношення шляхів виведення орлістату у добровольців з нормальною і надлишковою масою тіла виявилося однаковим. Як орлістат, так і його метаболіти М1 і М3, можуть піддаватися екскреції з жовчю.

Фармакокінетика в особливих популяціях

Концентрації орлістату та його метаболітів М1 та М3 у плазмі у дітей були такі, як у дорослих після отримання відповідної дози препарату. Кількість виділення жиру з калом становить 27% від кількості жиру в харчовому раціоні в групі орлістату та 7% в групі плацебо

 

Показання для застосування. Тривала терапія у поєднанні з помірно гіпокалорійною дієтою у хворих на ожиріння або пацієнтів із зайвою масою тіла, у тому числі тих, які мають асоційовані з ожирінням фактори ризику.

Ксенікал показаний для тривалого контролю ваги (зниження маси тіла, її підтримання та профілактика подальшого збільшення маси).

Призначають для профілактики виникнення асоційованих з ожирінням факторів ризику та супутніх захворювань, включаючи гіперхолестеринемію, інсулін-незалежний цукровий діабет, порушення толерантності до глюкози, гіперінсулінемія, гіпертензія.

У комбінації з цукрознижувальними препаратами (метформін, препарати сульфонілсечовини і/або інсулін) або помірно гіпокалорійною дієтою у хворих на цукровий діабет ІІ типу з зайвою вагою тіла або ожирінням.

 

Спосіб застосування та дози. Рекомендована доза Ксенікалу для дорослих – по 1 капсулі 120 мг під час кожного основного прийому їжі (під час їжі або не пізніше, ніж через 1 год після їжі). Якщо прийом їжі пропущений або якщо їжа не містить жиру, то прийом Ксенікалу також можна пропустити.

Пацієнти повинні отримувати збалансовану, помірно гіпокалорійну дієту, яка містить приблизно 30% калоражу у вигляді жирів. Добова кількість жирів повинна розподілятись на три основних прийоми їжі.

Збільшення дози Ксенікалу понад рекомендовану (120 мг 3 рази на добу) не призводить до посилення його терапевтичного ефекту.

Клінічні дослідження застосування Ксенікалу у хворих з порушеннями функції нирок та\або печінки, а також у дітей до 12 років не проводились.

 

Побічна дія.

Побічні ефекти Ксенікалу у більшості випадків з”являються з боку шлунково-кишкового тракту і пов’язані з фармакологічною дією препарату. До них відносяться оліїсті виділення з прямої кишки, виділення газів з деякою кількістю виділень, імперативні позиви на дефекацію, стеаторея, почастішання дефекації і нетримання калу. Можливість цих побічних реакцій збільшується при збільшенні кількості жиру у харчовому раціоні.

Звичайно побічні явища з боку шлунково-кишкового тракту помірні та минущі. Вони як правило з’являються на початку лікування (протягом перших 3-х місяців), у більшості пацієнтів спостерігається лише один епізод.

Описано поодинокі випадки гіперчутливості, які проявлялися свербежем, висипами, кропив’янкою, ангіоневротичним набряком та анафілаксією.

У хворих на цукровий діабет 2 типу можливі гіпоглікемічні стани та здуття живота.

Протипоказання. Синдром хронічної мальабсорбції, холестаз, гіперчутливість до препарату або будь-яких інших компонентів, що містяться в капсулі.

Передозування. Випадків передозування орлістату не описано. У клінічних дослідженнях в осіб з нормальною масою тіла і хворих на ожиріння прийом разових доз 800 мг орлістату або багаторазовий прийом препарату по 400 мг 3 рази на добу протягом 15 днів не супроводжувався появою істотних небажаних явищ. Крім того, у хворих на ожиріння є досвід застосування орлістату по 240 мг 3 рази на добу протягом 6 місяців, що не супроводжувалося істотним збільшенням частоти небажаних явищ.

У разі вираженого передозування орлістату рекомендується контролювати стан пацієнта протягом 24 год. За даними досліджень у людини і на тваринах, будь-який системний ефект, який можна було б пов’язати з ліпазоінгібуючими властивостями орлістату, повинен швидко минати. За необхідності проводиться симптоматична терапія.

 

Особливості застосування.

Можливість побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту може збільшуватися, якщо Ксенікал приймають на фоні харчування, багатого на жири (наприклад, 2000 ккал/добу, з них понад 30% у вигляді жирів, що дорівнює приблизно 67 г жиру).

Хворих слід інформувати про можливість виникнення побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту і навчати, як усувати їх шляхом кращого дотримання дієти, особливо щодо кількості жиру, який міститься в їжі. Застосування низькожирової дієти зменшує можливість виникнення побічних дій з боку шлунково-кишкового тракту і тим самим допомагає пацієнтам контролювати і регулювати прийом жирів.

Пацієнт повинен отримувати збалансовану, помірно гіпокалорійну дієту, яка містить не більше 30% калоражу у вигляді жирів. Рекомендується харчування багате на фрукти та овочі.

Добова кількість жирів повинна розподілятись на три основні прийоми.

У довготривалих клінічних дослідженнях у більшості хворих концентрації вітамінів А, D, E, K та бета-каротину протягом 4-х повних років терапії Ксенікалом залишалися в межах норми. Для забезпечення адекватного надходження усіх поживних речовин можна призначити полівітаміни.

У хворих на цукровий діабет 2 типу зниження маси тіла при лікуванні Ксенікалом супроводжується поліпшенням компенсації вуглеводного обміну, що може дозволити і спричинити необхідність зменшення дози пероральних цукрознижувальних препаратів.

Вагітність і годування груддю.

У дослідженнях репродуктивності на тваринах тератогенного та ембріотоксичного ефекту препарату не спостерігалось. Однак за відсутністю клінічних даних, Ксенікал не слід призначати вагітним.

Виведення орлістату з грудним молоком не вивчалося, тому його не слід приймати під час годування груддю.

Ефективність у хворих на цукровий діабет 2 типу.

При застосуванні в комбінації з цукрознижувальними препаратами (метформін, препарати сульфонілсечовини, інсулін) у хворих на цукровий діабет 2 типу із зайвою вагою (ІМТ => 28 кг/м²) або з ожирінням (ІМТ => 30 кг/м²) Ксенікал у поєднанні з помірно гіпокалорійною дієтою, дає додаткову можливість для поліпшення компенсації вуглеводного обміну.

Безпека та ефективність Ксенікалу у дітей молодше 18 років не встановлені.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. У фармакокінетичних дослідженнях взаємодії з амітриптиліном, бігуанідами, лозартаном, фентерміном, сибутраміном, дигоксином, метформіном, фенітоїном, варфарином, оральними контрацептивами, ніфедипіном, статинами й алкоголем не відзначалося.

При одночасному прийомі з Ксенікалом відзначалося зменшення всмоктування вітамінів А, D, E, K та бета-каротину. Якщо рекомендовані полівітаміни, то їх слід приймати не менш, ніж через 2 год після прийому Ксенікалу або перед сном.

При одночасному прийомі Ксенікалу та циклоспорину відзначалося зниження плазмових концентрацій циклоспорину, тому рекомендується частіше визначення концентрацій циклоспорину в плазмі при одночасному прийомі циклоспорину та Ксенікалу.

При одночасному прийомі пероральних антикоагулянтів необхідно проводити моніторинг параметрів коагуляції.

У фармакокінетичному дослідженні пероральне застосування аміодарону під час лікування орлістатом призводило до зниження системного впливу аміодарону та дизетиламіодарону на 25-30%. У зв’язку з тим, що фармакокінетика аміодарону є комплексною, клінічне значення цього феномену незрозуміле. Ефект від початку терапії Ксенікалом у пацієнтів, які вже отримують терапію аміодароном не вивчався. Потенційно можливе зниження клінічної ефективності аміодарону.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від вологи місці, при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 3 роки.