Этид инструкция, аналоги и состав
Загальна характеристика:
міжнародна назва: ethionamide;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки жовтого кольору, двоопуклі, вкриті оболонкою;
склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить етіонаміду 250 мг;
допоміжні речовини: кальцію фосфат двоосновний дигідрат, крохмаль кукурудзяний, желатин, бензоат натрію, магнію стеарат, тальк, целюлоза мікрокристалічна;
оболонка: гідроксипропілметилцелюлоза, гідроксипропілцелюлоза, поліетиленгліколь 4000, тальк, титану діоксид, заліза оксид жовтий.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на мікобактерії. Протитуберкульозні засоби. Код АТС J04А D03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Етид - протитуберкульозний засіб другого ряду.
Механізм дії на сьогодняшній день відомий не повністю. Загалом відомо, що етіонамід пригнічує синтез білків мікобактерій. Має бактеріостатичну дію на M.tuberculosis. Посилює фагоцитоз у місцях туберкульозного запалення, що призводить до його розсмоктування. У процесі лікування туберкулостатична активність етіонаміду зменшується.
Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо етіонамід легко і майже повністю (80%) всмоктується їз шлунково-кишкового тракту.
Період напівабсорбції становить 2 год, пік рівня у сироватці досягається між 90 - 180 хв. після прийому дози. Швидко розподіляється в тканинах, у незначній кількості (10%) зв’язується з білками. Метаболізується в печінці до S-оксиду, який сам може проявляти інгібуючу та бактерицидну активність. Виводиться з сечею та фекаліями.
Показання для застосування. Туберкульоз легенів (у разі непереносимості або неефективності інших протитуберкульозних препаратів, у складі комплексної туберкулостатичної терапії).
Спосіб застосування та дози. Дорослим призначають у початковій дозі 250 мг/добу, через 5 днів дозу збільшують до 500 мг/добу, ще через 5 днів до 750 – 1000 мг/добу. Максимальна добова доза – 1000 мг/добу. Термін лікування визначає лікар.
Таблетки слід приймати разом з їжею, запиваючи невеликою кількістю води.
Побічна дія.
З боку травної системи: стоматит, може відчуватися металевий смак у роті, нудота, блювання, діарея, порушення функції печінки, анорексія.
З боку ЦНС та периферичної нервової системи: неврит, головний біль, слабкість, психоз.
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, гіпотиреоз.
Протипоказання. Підвищена чутливість до етіонаміду. Хворі на цукровий діабет, з тяжкими порушеннями функції печінки. Вагітність, період лактації; дитячий вік до 14 років.
.
Передозування. Не перевищувати рекомендовану дозу. У разі передозування відмічається посилення побічної дії. Слід негайно звернутися до лікаря.
Лікування симптоматичне.
Особливості застосування. З обережністю призначають препарат хворим з психічними відхиленнями.
Перед призначенням етіонаміду слід перевірити сприятливість нещодавно виділеної культури M.tuberculosis до етіонаміду.
Етид призначають у комбінації з іншими протитуберкульозними засобами, але не слід вживати разом з протіонамідом.
Перед початком лікування та через 2 - 4 тижні лікування необхідно контролювати активність трансаміназ печінки.
Під час прийому етіонаміду призначають піридоксин для попередження розвитку периферичного невриту.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні етіонаміду та пероральних гіпоглікемізуючих препаратів, підсилюється дія останніх.
При застосуванні одночасно з циклосерином підвищується ризик виникнення нейротоксичних побічних ефектів (особливо у хворих з психічними відхиленнями).
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при кімнатній температурі. Термін придатності – 3 роки.