Окситоцин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хмічна назви: окситоцин;

пентапептид синтетичний циклічний;

основні фізико-хімічні властивості: безбарвний прозорий розчин без механічних домішок;

склад: 1 мл містить 5 міжнародних одиниць (МО) окситоцину синтетичного;

допоміжні речовини: кислота оцтова, хлорбутанол, спирт.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Гормони задньої долі гіпофіза.

Код АТС Н01В В 02.

Фармакологічні властивості. Окситоцин має стимулюючу дію на гладкі м’язи матки, підвищує скоротливу активність і тонус міометрія. Синтетичний окситоцин має всі біологічні властивості, притаманні природному гормону, який виділяється задньою долею гіпофіза.

Фармакокінетика. При внутрішньовенному введенні більша частина препарату потрапляє в печінку, де швидко інактивується. Період напіввиведення з плазми крові становить 3 - 5 хв. Незначна кількість окситоцину екскретується нирками в незміненому вигляді.

Показання для застосування. Індукція пологів, стимуляція пологової діяльності при первинній та вторинній пологовій слабкості, а також з обережністю в першому та в другому періодах пологів. Профілактика і лікування плацентарних кровотеч та атонічних маткових кровотеч (у випадку проведення операції кесаревого розтину Окситоцин вводять безпосередньо у м’яз матки). Недостатня інволюція матки в післяпологовому періоді (для контролю за субінволюцією і кровотечею). Неповний або септичний аборт. При гінекологічних кровотечах (після встановлення гістологічного діагнозу).

Спосіб застосування та дози. Перевагу надають внутрішньом’язовому введенню препарату. Якщо лікувальний ефект відсутній або необхідно швидче одержати ефект, застосовують внутрішньовенне повільне крапельне введення Окситоцину.

Препарат як внутрішньом’язово, так і внутрішньовенно вводять у дозі 1-3 МО.

При кесаревому розтині його вводять у м’яз матки в дозі 5 МО. При гінекологічних показаннях – підшкірно або внутрішньом’язово в дозі 5-10 МО.

Для внутрішньовенного крапельного введення 1 мл Окситоцину розводять у 500 мл 5% розчину глюкози і вводять, починаючи з 5-8 крапель за хвилину, поступово збільшуючи кожні 5-10 хв на 5 крапель, але не більше 40 крапель за хв.

Побічна дія. По відношенню до матері: анафілактична реакція, короткочасна артеріальна гіпертензія, рефлекторна тахікардія, нудота, блювання, порушення серцевого ритму. Гіпертонус матки, дискоординована або занадто сильна пологова діяльність. Надмірна доза або підвищена чутливість до препарату може спричинити тетанічні скорочення матки аж до її розриву. У хворих на бронхіальну астму може виникнути бронхоспазм.

Стосовно плода: порушення серцевої діяльності (синусова брадикардія, синусова екстрасистолія та інші порушення), порушення ЦНС.

Стосовно немовляти: низька кількість балів за шкалою Апгар, при визначенні через

5 хвилин після народження немовляти. В окремих випадках можливий розвиток дистрессиндрому.

Протипоказання. Невідповідність розмірів плода і таза роділлі, поперечне і косе положення плода, загроза розриву матки. Вузький таз.

Передозування. Симптоми: гіперстимуляція міометрія, що може призвести до контрактури і розриву матки, кровотечі після пологів, зменшення серцевих скорочень плода, гіпоксії, гіперкапнії і навіть загибелі плода.

Лікування: відміняють препарат, зменшують введення рідини, проводять форсований діурез, оксигенація та швидке розродження.

Особливості застосування. Застосовують виключно під контролем лікаря, обов’язково враховуючи індивідуальну чутливість до препарату. Окситоцин необхідно застосовувати під контролем скоротливої діяльності матки, стану плоду, артеріального тиску, загального стану жінки.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. З обережністю застосовують в комбінації з симпатоміметичними засобами.

Якщо шприц знаходився в спирті, перед заповненням Окситоцином, його необхідно промити стерильною дистильованою водою.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі 2-15°С, у місцях, недоступних для дітей.

Термін придатності – 3 роки.