Клион инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна і хімічна назви: метронідазол;

1-(b-оксіетил)-2-метил-5-нітроімідазол;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або трохи зеленкуватий розчин без механічних включень;

склад:1 мл  розчину містять 5 мг метронідазолу;

допоміжні речовини: натрію дигідрофосфат,  натрію гідрофосфат, натрію хлорид.

Форма випуску. Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби. Код АТС  J01X D01.

Фармакологічні властивості.

Метронідазол потрапляє в мікроорганізм шляхом пасивної дифузії. Усередині бактеріальної клітки він відновлюється, і біологічно активний цитотоксичний метаболіт уражає ДНК. Фермент, що відновлює нітрогрупу метронідазолу, нітро-редуктаза, неефективний у присутності кисню, тому метронідазол діє тільки в анаеробних умовах.

Метронідазол ефективний проти деяких найпростіших (Trichomonas vaginalis, Entamoeba hystolitica і Giardia lamblia) і облігатних анаеробних мікроорганізмів.

Спектр дії.

In vitro ефективний проти всіх облігатних анаеробів (за винятком пропіонібактерій та актиноміцетів). Діє також на:

грамнегативні палички: види Bacteroides, включаючи групу Bacteroides fragilis (B. fragilis, B. ovatus, B. thetaiotaomicron), види Fusobacterium;

грапозитивні палички: види Clostridium, види Eubacterium;

грампозитивні коки: види Peptococcus і Peptostreptococcus.

Препарат ефективний проти деяких факультативних анаеробів (Gardnerella vaginalis, Helicobacter pylori) і проти деяких спірохет.

Фармакокінетика.

Період напіввиведення з організму людини становить в середньому 8 годин.

Метронідазол швидко проникає в цереброспінальну рідину і досягає терапевтичної концентрації в абсцесі  мозку або легені. Метронідазол проникає в жовчні шляхи і досягає там таких же концентрацій, як у плазмі крові.

Концентрація препарату в плазмі крові має лінійну залежність від уведеної дози. Уведений розчин у дозі по 100-4000 мг (протягом восьми годин) призводить до лінійного підвищення пікової концентрації у плазмі крові. Одноразово введений розчин, що містить 500 мг метронідазолу, дає концентрацію в середньому 11,7-18 мкг/мл плазми.

60–80% метронідазолу та його метаболітів виводиться нирками, через кишечник виділяється 6-15% введеної дози. Метронідазол має великий обсяг розподілу і менше 20% зв'язується з білками крові.

У хворих з порушеною печінковою функцією відзначається зниження кліренсу метронідазолу.

Зниження функції нирок істотно не впливає на фармакокінетику метронідазолу.

Показання для застосування.

Кліон - розчин для інфузій показаний для лікування тяжких інфекцій, спричинених анаеробними бактеріями чутливими до метронідазолу. При змішаних інфекціях (спричинених аеробними та анаеробними мікроорганізмами) препарат необхідно приймати в комбінації з антибіотиками, ефективними проти аеробного мікроорганізму.

Абдомінальні інфекції: перитоніт.

Гінекологічні інфекції: абсцес малого тазу, параметрит, післяпологовий сепсис.

Інфекції центральної нервової системи: абсцес мозку, спричинений Bacteroides fragilis.

Інфекції нижніх дихальних шляхів: гангренозна пневмонія,  викликана штамами Bacteroides fragilis.

Інфекції кісток і суглобів: остеомієліт.

Сепсис і бактеріємія, викликані штамами Bacteroides fragilis або видами Clostridium.

Препарат також застосовується для попередження інфікування або лікування інфікованих післяопераційних ран, особливо при оперативних втручаннях на шлунково-кишковому тракті та органах малого таза.

Спосіб застосування та дози.

Внутрішньовенне введення розчину для інфузій Кліон показано хворим, у яких пероральний прийом препарату неможливий. При поліпшенні стану хворого варто переходити на пероральний прийом.

Швидкість внутрішньовенного введення розчину для инфузій: 5 мл за хвилину.

Для лікування інфекцій, викликаних анаеробними мікроорганізмами

Дорослі (з масою тіла приблизно 70 кг) і діти старше 12 рокі.

Початкова доза становить 15 мг (3 мл) метронідазолу на кг маси тіла, підтримуюча доза - 7,5 мг (1,5 мл) метронідазолу на кг маси тіла кожні 8 годин, протягом трьох діб; потім препарат вводять, у тій спмій дозі,  кожні 12 годин.

Максимальна добова доза метронідазолу не має перевищувати 4 грамів.

Середній курс терапії становить 7-10 днів, але для лікування тяжчих інфекцій курс терапії може тривати 2-3 тижні.

Дітям до 12 років.

Початкова доза становить 7,5 мг (1,5 мл) метронідазолу на кг маси тіла кожні 8 годин, протягом трьох діб; потім препарат вводять у тій самій дозі, кожні 12 годин.

Для попередження післяопераційних анаеробних ускладнень

Дорослим (з масою тіла приблизно 70 кг) і дітям старше 12 років.

Вводиться внутрішньовенно 15 мг (3 мл) метронідазолу на кг маси тіла, протягом 30-60 хвилин. Уведення препарату необхідно припинити за 1 годину до початку операції. У разі потреби, через 8 і навіть через 12 (-16) годин після операції можна ввести 7,5 мг (1,5 мл) метронідазолу на кг маси тіла.

Дітям до 12 років.

Внутрішньовенна доза становить 7,5 мг (1,5 мл) метронідазолу на кг маси тіла, препарат вводять протягом 30-60 хвилин. Уведення препарату необхідно припинити за 1 годину до початку операції.

Застосування при порушенні функції нирок: порушення ниркової функції істотно не впливає на фармакокінетичні показники препарату,  тому дозу Кліонау можна не змінювати. Однак у разі одночасного проведення хворому гемодіалізу, необхідно пам'ятати про зменшення приблизно до 3-х годин періоду напіввиведення

метронідазолу. Тому в таких випадках після проведення гемодіалізу може знадобитися додаткове введення препарату. У хворих, які не перебувають на гемодіалізі, при кліренсі креатиніну нижче 10 мл/хв. можуть накопичуватися метаболіти метронідазолу. У даному випадку рекомендується проведення гемодіаліза, перитонеальний діаліз неефективний.

Гемодіаліз: метронідазол та його метаболіти добре виводяться при  гемодіалізі. Оскільки під час гемодіалізу період напіввиведення різко скорочується (приблизно до 3-х годин), у деяких випадках, може стати необхідним додаткове введення препарату.

При тяжких захворюваннях печінки метронідазол метаболізується повільніше. Внаслідок цього, метронідазол та його метаболіти можуть накопичуватися в плазмі крові. У цих випадках дозу й інтервали між уведенням препарату встановлюють  залежно від ступеня тяжкості ураження печінки.

Дозування в літньому віці: у літніх хворих фармакокінетика метронідазолу може змінюватися, тому може знадобитися контроль рівня метронідазолу в сироватці крові.

Побічна дія. Побічні явища метронідазолу, як правило, залежать від дози. Найчастіше зустрічаються явища з боку шлунково-кишкового тракту.

З боку ШКТ: нудота, блювання, втрата апетиту, переймоподібні болі в нижній частині живота, діарея, обкладеність язика, гіркий присмак металу в роті, рідко підвищення активності печінкових ферментів, холестаз, жовтяниця.

З боку кровотворної системи: оборотна нейтропенія (лейкопенія).

З боку ЦНС: периферична невропатія (відчуття оніміння кінцівок), рідко і тільки при тривалому застосуванні зустрічаються головні болі, судоми, сонливість, запаморочення, порушення координації, атаксія, сплутаність свідомості.

Алергійні реакції: шкірні висипання, кропив’янка, свербіж шкіри, мультиформна ексудативна еритема, дуже рідко зустрічався ангіоневротичний набряк і анафілактична реакція.

Місцеві реакції: у місці внутрішньовенного введення може спостерігатися тромбофлебіт.

Інші: підвищення температури, потемніння сечі (викликає метаболіт метронідазолу, ефект не має клінічного значення).

Ці явища зазвичай минають зі зниженням уведеної  дози або після завершення курсу терапії.

Протипоказання.

Гіперчутливість до метронідазолу або  інших нітроімідазолів.

Перший триместр вагітності, період годування груддю.

Передозування. Симптоми: нудота, блювання, анорексія.

Лікування: специфічного антидоту немає. Рекомендується симптоматична терапія (промивання шлунка, призначення активованого вугілля, проведення гемодіалізу). Метроніазол та його метаболіти добре елімінуються при гемодіалізі.

Особливості застосування.

При проведенні терапії понад 10 днів – тільки в обґрунтованих випадках, при суворому спостереженні за хворим – необхідний регулярний лабораторний контроль картини крові. Якщо через хронічні захворювання необхідний тривалий курс терапії, завжди треба зважувати співвідношення між очікуваним ефектом і потенційним ризиком.

При захворюваннях печінки виведення метронідазолу сповільнюється, що може призвести до накопичення препарату. У цьому випадку  необхідна корекція дози.

Хворим з печінковою енцефалопатією інфузійний Кліон варто застосовувати з обережністю.

Одночасне введення препарату з іншими розчинами, що містять солі натрію, може призвести до затримки натрію в організмі.

При застосуванні препарату може спостерігатися загострення кандидозу.

При застосуванні препарату може спостерігатися незначна лейкопенія, тому доцільно контролювати картину крові (кількість лейкоцитів) на початку і наприкінці терапії.

Препарат застосовувати з обережністю хворим, що отримуть кортикостероїди або при схильності до набряків.

Кліон варто застосовувати з обережністю за наявності гострих захворювань  та захворювань ЦНС, які мають тяжкий перебіг. 

Вагітність:

Метронідазол проникає через гемато-плацентарний бар'єр.

Тому метронідазол під час вагітності можна призначати тільки після ретельної оцінки очікуваних переваг і негативних сторін застосування препарату. В першому триместрі вагітності застосування препарату протипоказано. 

Годування груддю:

Метронідазол виявляється в материнському молоці в концентрації, що дорівнює його концентрації у плазмі. Він може додавати молоку гіркий присмак. Щоб уникнути негативної дії препарату на дитину, треба припинити або годування груддю (на час лікування і після припинення курсу ще 1-2 доби), або припинити застосування препарату. Це залежить від того, наскільки важливе проведення курсу терапії для матері.

Метронідазол не впливає на здатність керувати машиною або працювати  з небезпечними приладами.

Вживання спиртних напоїв під час курсу терапії суворо заборонено.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

При змішаних інфекціях Кліон можна застосовувати в комбінації з парентеральними антибіотиками, не змішуючи препарати між собою.

-         Препарат може підсилювати дію пероральних антикоагулянтних препаратів. Протромбіновий час може зростати, тому необхідна корекція дози пероральних антикоагулянтів.

-         Індуктори ферментів (напр. фенітоїн, фенобарбітал) можуть прискорити виведення метронідазолу, що призведе до зниження його рівня в плазмі з одночасним підвищенням кліренсу фенітоїну.

-         Інгібітори ферментів (наприклад циметидин) можуть збільшити час напіввиведення, знижувати кліренс метронідазолу.

-         Одночасне вживання алкоголю викликає реакції дисульфірамоподібні (переймоподібні болі в животі, нудота, блювання, головний біль, почервоніння шкіри).

-         Не припустиме сумісне застосування з дисульфірамом (аддитивна дія може викликати психотичний стан, сплутаність свідомості).

-         Рівень літію в крові може підвищуватися під час курсу лікування метронідазолом, тому перед початком застосування Кліону необхідно знизити дозу  літію або припинити його прийом на час лікування.

-         Одночасне введення циклоспорину з метронідазолом може призвести до збільшення рівня циклоспорину в плазмі, що вимагає лабораторного контролю (визначення рівня циклоспорину в плазмі крові).

-         Метронідазол знижує кліренс 5-фторурацилу, через що збільшується його токсичність.

Препарат може заважати визначенню активності АЛТ, АСТ, лактатдегідрогенази, глюкози.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці, у захищеному від світла місці, при температурі 15-30°С.

Термін придатності - 3 роки.