Панангин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору, злегка відполіровані, з трохи нерівною поверхнею, практично без запаху;

склад: 1 таблетка містить 158 мг калію аспарагінату безводного (відповідає 36,2 мг калію), 140 мг магнію аспарагінату безводного (відповідає 11,8 мг магнію);

допоміжні речовини: кремній колоїдний безводний, повідон, магнію стеарат, тальк, крохмаль кукурудзяний, крохмаль картопляний;

склад оболонки: титану діоксид, макрогол 6000, еудрагіт Е, тальк.

 

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група. Мінеральні добавки. Магнію аспартат, комбінація.

Код АТС А12С С55**.

 

Фармакологічні властивості. Іони калію і магнію є важливими внутрішньоклітинними катіонами. Вони відіграють основну роль у функціонуванні багатьох ферментів, у зв’язуванні макромолекул з внутрішньоклітинними структурами, а також беруть участь у молекулярних механізмах м’язового скорочення. Інтра- та екстрацелюлярне співвідношення іонов К+, Mg++, Na+, Ca++ впливає на скорочувальну функцію серцевого м’яза. Залишок аспарагінової кислоти (аспартат), як ендогенна речовина, є носієм іонів, оскільки він характеризується більшим спорідненням до клітин. Солі аспарагінової кислоти дисоціюють слабко, тому іони потрапляють у клітини у вигляді комплексних сполучень. Аспартат калію та магнію поліпшує метаболізм серцевого м’яза. Недостача калію і магнію призводить до розвитку артеріальної гіпертензії, атеросклерозу коронарних судин, порушеннь серцевого ритму, а також порушень функціонування міокарда.

Фармакокінетика. Препарат добре всмоктується при прийомі внутрішньо.

 

Показання для застосування. Допоміжна терапія при хронічних захворюваннях серця (серцева недостатність, стан після інфаркту міокарда), при порушеннях серцевого ритму (переважно при шлуночкових аритміях).

Додаткова терапія при лікуванні серцевими глікозидами (для збільшення ефективності і покращання переносимості глікозидів).

Аліментарна гіпокаліємія та гіпомагніємія.

 

Спосіб застосування та дози. Панангін призначають дорослим по 1 - 2 таблетки тричі на добу. Добову дозу можна збільшувати до 3 таблеток 3 рази на добу. Кислий вміст шлунку може знижувати біодоступність препарату, тому Панангін доцільно приймати після їжі.

Побічна дія. Панангін добре переноситься. Побічні реакції виникають дуже рідко. При застосуванні високих доз може спостерігатися збільшення частоти випорожнень.

 

Протипоказання. Гостра та хронічна ниркова недостатність. Хвороба Аддісона. Атріовентрикулярна блокада третього ступеня. Кардіогений шок (при систолічному артеріальному тиску у дорослих нижче 90 мм рт. ст.).

 

Передозування. При багаторічному застосуванні препарату випадки передозування не реєструвались. Теоретично при передозуванні можуть розвинутись ознаки гіперкалємії і гіпермагніємії. При їх появі рекомендується перервати курс лікування Панангіном і проводити симптоматичну терапію (внутрішньовенно вводять 10% розчин кальцію хлориду або кальцію глюконату, в дозі 100 мг на хвилину, у разі необхідності – гемодіаліз).

 

Особливості застосування. Необхідно звертати особливу увагу на хворих з високим ризиком розвитку гіперкаліємії. У таких випадках необхідно регулярно контролювати показники електролітного гомеостазу.

Вагітність, годування груддю:

даних про несприятливу дію препарату у жінок, під час вагітності та лактації, немає.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Панангін може гальмувати всмоктування пероральних форм тетрацикліну, солей заліза та фториду натрію. Між застосуванням вищенаведених препаратів і Панангіну необхідно витримувати 3-годинну перерву.

При одночасному застосуванні Панангіну з калійзберігаючими діуретиками та/або інгібіторами АПФ збільшується ризик розвитку гіперкаліємії (слід контролювати рівень калію в плазмі).

 

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі 15 - 300С, у місцях, недоступних для дітей.

Термін придатності – 5 років.