Пифламин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основнi фiзико-хiмiчні властивостi: таблетки, вкриті оболонкою, жовтого кольору, з двоопуклою поверхнею. На поперечному розрізі видні два шари;

склад: 1 таблетка містить піфламіну 125 мг;

допоміжні речовини: цукор молочний, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, тальк, метилцелюлоза, титану двоокис, тропеолін 0.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Засоби, які застосовуються при захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів. Код АТС А05А Х10.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Гепатопротекторна дія піфламіну пов’язана з антиоксидантними, мембраностабілізуючими, протизапальними, метаболічними властивостями біологічно активних речовин (поліфенолів, амінокислот) трави гороху посівного, а також з їх нормалізуючим впливом на процеси жовчоутворення та жовчовиділення.

Фармакокінетика. Не проводились дослідження.

Показання для застосування. Піфламін призначений для патогенетичного лікування хронічних уражень печінки – гепатозів, гепатитів вірусного та токсичного походження.

Спосіб застосування та дози. При I стадії активності хронічного ураження печінки добова доза – 2 таблетки 3 рази на добу. Тривалість прийому 21 - 30 днів. При середньому ступені активності захворювання курс лікування рекомендується продовжити до 45 днів. У дітей віком від 3 до 7 років призначають 1/3 таблетки 3 рази на добу; від 7 до 14 років – 2/3 таблетки 3 рази на добу; старше 14 років – 1 таблетка 3 рази на добу. Вагітним та жінкам, що годуюють груддю добову дозу зменшують у 2 рази. Препарат застосовують за 30 хв до їжі, не розжовуючи і запиваючи невеликою кількістю води.

Побічна дія. Для терапевтичної дози не встановлена.

Протипоказання. Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату. З обережністю застосовувати у хворих на гіпоацидні стани шлунково-кишкового тракту. Дитячий вік до 3-х років.

Передозування. При застосуванні великих доз препарату потрібен контроль за станом печінки (прооксидантна дія поліфенольних сполук). При передозуванні препарату можливі біль у правому підребер’ї, відсутність або зниження апетиту, нудота, блювання, металевий смак або гіркота у роті, диспепсія, загальна слабкість, свербіж, підвищення температури.

Особливості застосування. Незважаючи на відсутність даних про несприятливий вплив піфламіну на організм жінки в період вагітності та годування груддю, на організм плода та немовлят препарат призначають лише за показаннями та під контролем лікаря.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Піфламін як поліфенольний препарат може утворювати комплекс з солями важких металів, втрачаючи при цьому свою фармакологічну активність. Препарат не можна призначати разом з альмагелем, препаратами вісмуту та лікарськими засобами, які містять важкі метали.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці. Термін придатності – 5 років.