Метфогама^® 850 инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: метформін (metformin);

основні фізико-хімічні властивості: овальні таблетки в оболонці білого кольору, з лінією

 розлому;

склад: 1 таблетка містить метформіну гідрохлориду 850 мг;

допоміжні речовини: полі(0-2-гідроксипропіл, 0-метил)целюлоза, полівідон К 25, магнію стеарат, титану діоксид Е 171, макрогол 6 000.

 

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Пероральні цукрознижувальні засоби. Код АТС: А10ВА02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Метфогама^® 850 – пероральний гіпоглікемізуючий препарат з групи бігуанідів. Гальмує глюконеогенез у печінці, зменшує абсорбцію глюкози із шлунково-кишкового тракту, підвищує периферичну утилізацію глюкози, а також підвищує чутливість тканин до інсуліну. При цьому не діє на секрецію інсуліну бета-клітинами підшлункової залози. Знижує рівень тригліцеридів і ліпопротеїнів низької щільності у крові. Застосовують при цукровому діабеті, у тому числі при супутніх порушеннях ліпідного обміну та ожирінні. Стабілізує або знижує масу тіла. Виявляє фібринолітичну дію внаслідок пригнічення інгібітору активатора плазміногена тканинного типу.

Фармакокінетика. Після перорального прийому препарат абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Його біодоступність становить 50-60 %. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 2 години після прийому. Період напіввиведення становить 1,5 – 4,5 години. В організмі не метаболізується, практично не зв'язується з білками крові. Накопичується в слинних залозах, печінці та нирках. Виводиться нирками у незміненому вигляді. Не спричинює підвищення АТ і розвиток тахікардії.

Показання для застосування. Цукровий діабет ІІ типу (інсуліннезалежний), у тому числі у комбінації із первинною або вторинною гіперліпопротеїнемією та ожирінням, без схильності до кетоацидозу; цукровий діабет І типу (у комбінації з інсулінотерапією).

Спосіб застосування та дози. Доза препарату Метфогама^® 850 встановлюється індивідуально з урахуванням рівня глюкози у крові. Як правило, початкова доза - 850 мг (1 таблетка) на добу, надалі можливо поступове збільшення дози, залежно від ефекту терапії. Підтримуюча доза препарату становить 850-1 700 мг (1-2 таблетки) на добу. Максимальна добова доза – 1 700 мг (2 таблетки), призначення більш високих доз не сприяє покращанню ефекту лікування.

Добову дозу, що перевищує 850 мг, рекомендується розділити на 2 прийоми (вранці та ввечері). Для хворих похилого віку рекомендована добова доза не повинна перевищувати 850 мг.

Таблетки Метфогама^® 850 слід приймати під час їжі, ковтаючи цілими, запиваючи невеликою кількістю рідини (склянка води). Курс лікування тривалий, залежить від стану пацієнта і реакції на лікування.

Побічна дія. З боку шлунково-кишкового тракту: диспептичні явища (нудота, відсутність апетиту, “металевий” присмак у роті, діарея, біль у животі). Ці реакції звичайно не потребують припинення лікування, і симптоми минають самостійно, без змінення дози препарату. Частоту та тяжкість побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту можна зменшити, збільшуючи дозу препарату поступово.

 Алергічні реакції: шкірний висип.

 З боку ендокринної системи: гіпоглікемія (переважно при застосуванні в неадекватних дозах).

 З боку обміну речовин: у поодиноких випадках можливий розвиток молочнокислого ацидозу (потребує припинення лікування).

 З боку системи кровотворення: в окремих випадках – мегалобластична анемія.

Протипоказання:

діабетичний кетоацидоз;

значні порушення функції нирок і печінки;

серцева та дихальна недостатність, гостра фаза інфаркту міокарда, гостре порушення мозкового кровообігу, дегідратація, хронічний алкоголізм та інші стани, які можуть спричинювати розвиток лактоацидозу;

лактоацидоз і вказання на нього в анамнезі;

вагітність і лактація;

гіперчутливість до компонентів препарату.

Зверніть увагу: дітей та підлітків не слід лікувати препаратом Метфогама^® 850, оскільки немає відповідного клінічного досвіду.

Передозування. При передозуванні Метфогами^® 850 можливий розвиток лактоацидозу з фатальними наслідками. Причиною розвитку лактоацидозу також може бути кумуляція препарату внаслідок порушення функції нирок. Початковими симптомами лактоацідозу є нудота, блювання, діарея, підвищення температури тіла, біль у животі та м'язах, в подальшому може відмічатися частішання дихання, запаморочення, потьмарення свідомості і розвиток коми. У випадку появи ознак лактоацидозу лікування Метфогамою^® 850 необхідно негайно припинити, хворого терміново госпіталізувати і, визначивши концентрацію лактату, підтвердити діагноз. Найбільш ефективним заходом щодо виведення з організму лактату і Метфогами^® 850 є гемодіаліз. Запроваджується також симптоматичне лікування. При комбінованій терапії Метфогамою^® 850 і препаратами сульфонілсечовини може розвинутися гіпоглікемія.

 

Особливості застосування. Не рекомендується застосування при гострих інфекціях, загостренні хронічних інфекційно-запальних хвороб, травмах, гострих хірургічних захворюваннях, коли є показання до проведення інсулінотерапії. Не застосовують перед хірургічними операціями і протягом 2 діб після їх проведення.

 Не рекомендується застосовувати Метфогаму ^® 850 протягом не менш 2 діб до та менше 2 діб після рентгенологічного або радіологічного обстеження з використанням контрастних засобів. Не рекомендується призначати препарат пацієнтам, які дотримуються дієти з обмеженою калорійністю їжі (менш 1 000 ккал на добу).

Не рекомендується застосовувати препарат для лікування осіб старше 60 років, які виконують тяжку фізичну роботу, оскільки це пов'язано з підвищеним ризиком розвитку лактоацидозу.

Під час лікування треба контролювати функцію нирок. Не менше як 2 рази на рік, а також при виникненні міалгії необхідно проводити визначення вмісту лактату в плазмі.

Можливо застосування Метфогами ^® 850 у комбінації з похідними сульфонілсечовини або інсуліном. Така комбінація вимагає ретельного контролю рівня глюкози в крові.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні з похідними сульфонілсечовини, акарбозою, інсуліном, нестероїдними протизапальними засобами, інгібіторами МАО, окситетрацикліном, інгібіторами АПФ, похідними клофібрату, із циклофосфамідом, β-адреноблокаторами можливо посилення гіпоглікемічної дії метформіну.

При одночасному прийомі з глюкокортикостероїдами, пероральними контрацептивами, адреналіном, симпатоміметиками, глюкогоном, гормонами щитоподібної залози, тіазидними та “петльовими” діуретиками, похідними фенотіазину, похідними нікотинової кислоти можливо зменшення гіпоглікемізуючої дії метформіну.

 Циметидин уповільнює виведення метформіну, внаслідок чого збільшується ризик розвитку лактоацидозу.

 Метформін може послабити дію антикоагулянтів (похідних кумарину). При одночасному вживанні алкоголю можливий розвиток лактоацидозу.

Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому недоступному для дітей місці, при температурі не вище +25 °С. Термін зберігання – 4 роки. Не застосовувати після терміну придатності, зазначеного на упаковці.