Брилокаин-адреналин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: безбарвний прозорий розчин;

склад: 1 мл розчину містить артикаїну гідрохлориду 40 мг, адреналіну у формі гідротартрату 0,0050 мг (1 : 200000);

допоміжні речовини: натрію піросульфіт, натрію хлорид, трилон Б, натрію гідроксид, вода для ін`єкцій.

Форма випуску. розчин для інўєкцій.

Фармакотерапевтична група. місцевий анестетик. АТС – N01B В58.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Брилокаїн-Адреналін – комбінований препарат для місцевої анестезії у стоматології. Артикаїн, що є одним із компонентів препарату - місцевий анестетик амідного типу тіапрофенової групи. Дія препарату починається швидко – через 1 – 3 хв. тривалість анестезії – не менш 75 хв. Загоєння рани відбувається без ускладнень, що зумовлено доброю тканинною переносимістю і мінімальною судинозвужувальною дією. Внаслідок низького вмісту адреналіну у препараті його вплив на серцево-судинну систему дуже малий: майже не відзначається підвищення артеріального тиску та збільшення частоти серцевих скорочень. Препарат має низьку токсичність.

Фармакокінетика. артикаїн при введенні у підслизову оболонку порожнини рота має високу дифузійну здатність. Звўязування з білками становить 95%. Період напіввиведення становить 25,3+3,3 хв. Препарат мінімально проникає через плацентарний барўєр, практично не виділяється з грудним молоком. Виведення препарату відбувається, головним чином, нирками.

Показання для застосування. Інфільтраційна та провідникова анестезія у стоматології (особливо у хворих із супутніми тяжкими соматичними захворюваннями), у тому числі при проведенні таких маніпуляцій, як:

неускладнене видалення одного або декількох зубів;

препарування каріозних порожнин і зубів перед протезуванням.

Спосіб застосування та дози. Дозу Брилокаїн-Адреналіну встановлюють індивідуально, з урахуванням тяжкості і тривалості операції.

При неускладненому видаленні зубів верхньої щелепи – 1,8 мл (вестибулярне депо) на зуб, при необхідності – додатково 1 – 1,8 мл; при піднебінному розрізі або шві – 0,1 мл (піднебінне депо); при препаруванні порожнин і обточці зубів під коронки (за винятком молярів нижньої щелепи) – 0,5 – 1,8 мл на зуб (вестибулярна ін’єкція).

При виконанні однієї лікувальної процедури дорослим можна вводити до 7 мг артикаїну на 1 кг маси тіла. Тривалість анестезії, протягом якої можна провести втручання, становить 30 – 45 хв.

Побічна дія. як і для всіх місцевих анестетиків, можлива поява порушень з боку центральної нервової системи, пов'язаних із дозуванням. Наприклад, від ступору до втрати свідомості, порушень дихання аж до припинення, тремору м'язів, мимовільних м'язових скорочень аж до генералізованих конвульсій, а також нудоти аж до блювання. Під час ін'єкції місцевого анестетика або незабаром після ін'єкції можливий також розвиток короткочасних порушень зору (розпливчастість, сліпота, роздвоєння). Проте такі реакції зустрічаються рідко. Порушення кровообігу, такі, як зниження артеріального тиску, тахікардія, або навіть брадикардія, при застосуванні Брилокаїн-Адреналіну не бувають вираженими. Застосування місцевих анестетиків може також викликати шок, який у ряді випадків являє загрозу для життя, або серцеву недостатність. Не можна виключити реакції підвищеної чутливості (алергічного або псевдоалергічного характеру). Вони виявляються у місцях ін'єкції у вигляді набрякання або запалення, а також незалежно від них у вигляді почервоніння шкіри, свербежу, кон'юнктивіту, риніту, набряку обличчя за типом ангіоневротичного набряку, включаючи набряк верхньої і/або нижньої губи і/або щік, набряк язика, набряк язика з дисфагією, уртикарією, утрудненням дихання, що може перейти в анафілактичний шок. Часто спостерігається головний біль, зумовлений переважно наявністю адреналіну. (епінефрину).

Особлива примітка: В окремих випадках, зокрема у пацієнтів, що страждають на бронхіальну астму, можлива реакція підвищеної чутливості, зумовлена вмістом натрію бісульфіту. При цьому можуть розвинутися блювання, пронос, стридорозне дихання, гострі напади астми, розлади свідомості або шок.

Протипоказання. підвищена чутливість до адреналіну, артикаїну.

Незалежно від наявності суворих показань до застосування, Брилокаїн-Адреналін не слід застосовувати у пацієнтів з дефіцитом холінестерази, оскільки в цьому випадку існує велика ймовірність підвищення тривалості, а за деяких умов і небажаного посилення інтенсивності його дії.

Оскільки одним із компонентів препарату є адреналін, слід брати до уваги такі протипоказання: пароксизмальна тахікардія, миготлива аритмія з високою частотою серцевих скорочень, закритокутова глаукома, одночасний прийом неселективних b-блокаторів, таких як пропранолол.

Брилокаїн-Адреналін не слід застосовувати у пацієнтів, що страждають на бронхіальну астму в поєднанні з підвищеною чутливістю до сульфітів, у пацієнтів з тяжкою формою печінкової недостатності (порфірія), гіпертиреозом, захворюваннями центральної нервової системи, злоякісною анемією.

Передозування. якщо при введенні препарату розвиваються початкові ознаки побічної реакції або токсичної дії, - наприклад, запаморочення, рухове занепокоєння, ступор, - слід припинити ін'єкцію і перевести пацієнта в горизонтальне положення. Слід забезпечити прохідність дихальних шляхів, контролювати пульс і артеріальний тиск. Навіть у тому випадку, коли симптоми не здаються тяжкими, для забезпечення надійного внутрішньовенного доступу рекомендується розпочати внутрішньовенну інфузію. При порушеннях дихання слід призначати кисень залежно від тяжкості стану; при необхідності слід застосувати штучне дихання (рот у ніс) або інтубацію трахеї у поєднанні з контрольованою вентиляцією легенів. Центральні аналептики протипоказані. Мимовільні м'язові скорочення або генералізовані конвульсії м'язів можна зняти за допомогою внутрішньовенної ін'єкції барбітуратів короткої або ультракороткої дії. Рекомендується вводити барбітурати повільно, залежно від виявленої дії, продовжуючи при цьому застосування кисню і спостереження за серцевою діяльністю, щоб уникнути ризику порушень кровообігу і пригнічення дихання. Введення барбітуратів повинно супроводжуватись інфузійним введенням рідини через раніше встановлену канюлю. Протидія тахікардії і падінню артеріального тиску нерідко можлива шляхом простого переведення пацієнта в горизонтальне положення або в положення, при якому ноги підняті трохи вище голови.

При тяжких порушеннях кровообігу, а також при шоку, незалежно від причини, слід після припинення ін'єкції вжити таких заходів: забезпечити горизонтальне положення пацієнта з трохи піднятими ногами, а також прохідність дихальних шляхів, інсуфляцію кисню. Окрім того, слід налагодити внутрішньовенне інфузійне введення збалансованого електролітного розчину: внутрішньовенне введення глюкокортикоїдів (наприклад, 250 - 1000 мг метилпреднізолону), заміщення рідини (при необхідності також плазмоекспандери та альбумін людини).

У випадках загрозливого циркуляторного колапсу і наростаючої брадикардії - негайна внутрішньовенна ін'єкція епінефрину (адреналіну). Розвести 1 мл розчину адреналіну 1:1000 до 10 мл і ввести спочатку повільно 0,25 - 1 мл цього розчину (0,025 - 0,1 мг адреналіну). Контролювати частоту пульсу (серцеві аритмії) й артеріальний тиск. Не вводити більше 1 мл цього розчину (0,1 мг адреналіну) в один прийом. Якщо це дозування недостатнє, тоді слід додати адреналін до інфузійного розчину (швидкість інфузії встановлювати відповідно до частоти пульсу й артеріального тиску).

Тяжка тахікардія або тахіаритмія можуть бути показанням для обережної внутрішньовенної ін'єкції β-симпатолітиків, наприклад, у пацієнтів з серцевою недостатністю, стенокардією або після інфаркту міокарда. Застосування кисню і контроль параметрів кровообігу у всіх цих випадках є обов'язковими.

Підвищення артеріального тиску у пацієнтів з підвищеним артеріальним тиском потрібно при необхідності лікувати із застосуванням периферичних вазодилататорів.

Особливості застосування Для пацієнтів, які можуть перебувати у стані, відомому під назвою "парагрупова алергія", можна використовувати тільки картриджі та ампули, що не містять метилпарабену. Флакони для багаторазового дозування містять метилпарабен як консервант.

 Препарат не можна вводити внутрішньовенно. Не можна проводити інўєкцію в область запалення. Вживання їжі або рідини перед проведенням анестезії заборонено.

Брилокаїн-Адреналін не слід застосовувати у пацієнтів, що страждають на бронхіальну астму у поєднанні з підвищеною чутливістю до сульфітів.

Пацієнтам, що страждають на захворювання серцево-судинної системи (хронічна серцева недостатність, стенокардія, порушення ритму, інфаркт міокарда в анамнезі, артеріальна гіпертензія), цукровий діабет, церебро-васкулярні порушення, хронічний бронхіт, емфізему, гіпертиреоз доцільно використовувати Брилокаїн-Адреналін, який містить меншу кількість адреналіну.

 Вагітність і лактація.

У період вагітності місцева анестезія являє собою нестресовий метод досягнення аналгезії або анестезії при хірургічних операціях. Артикаїн проходить через плацентарний бар'єр меншою мірою, ніж інші анестетики. Через швидкий розпад і добре виведення артикаїн не виявляється у грудному молоці в клінічно значущих концентраціях. Тому немає необхідності переривати годування груддю.

Здатність до управління автомобілем та іншими механізмами.

Лише стоматолог може вирішити питання про те, з якого часу після операції пацієнт знову може брати участь у дорожньому русі або обслуговувати механізми.

Дослідження показали, що занепокоєння, пов'язане з чеканням, і операційний стрес можуть призвести до зміни здатності до ефективних дій, у той час як застосування в дослідах Брилокаїн-Адреналіну не призводило до помітного погіршення нормальної спроможності до участі в дорожньому русі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. судинозвужувальний ефект вазоконстрикторів симпатоміметичного типу (наприклад, адреналіну) може бути посилений трициклічними антидепресантами або інгібіторами моноаміноксидази.

Не слід призначати препарат на фоні лікування неселективними бета-адреноблокаторами, оскільки в такому випадку існує високий ризик розвитку гіпертонічного кризу і вираженої брадикардії.

Умови та термін зберігання. Зберігати у захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі не вище +25°С. Не допускати заморожування.

Термін зберігання – 2 роки.