Реополиглюкин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: dextran;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна стерильна апірогенна рідина;

склад: 1 мл розчину містить декстрану 40 у перерахуванні на суху речовину 0,1 г;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін`єкцій.

Форма випуску. Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Кровозамінники і перфузійні розчини. Код АТС В05А А05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Плазмозамінний колоїдний розчин декстрану (полімеру глюкози), фармакологічна дія якого виявляється у покращенні реологічних властивостей крові, зниженні її в’язкості, відновленні мікроциркуляторного кровотоку, запобіганні та усуненні агрегації формених елементів, нормалізації артеріального і венозного кровообігу. При швидкому введенні Реополіглюкіну об’єм плазми може збільшитися на величину, що майже у 2 рази перевищує об’єм введеного препарату, оскільки кожні 10 мл препарату сприяють перерозподілу 20-25 мл рідини з тканин у кров’яне русло.

Фармакокінетика. Період напіввиведення складає 6 год. Виводиться, в основному, нирками: за перші 6 год – близько 60%, за 24 год - 70%. Решта кількость надходить в ретикулоендотеліальну систему і печінку, де поступово розщеплюється альфа-глюкозидазою до глюкози, проте не є джерелом вуглеводного живлення.

Показання для застосування. Профілактика і лікування травматичного, операційного, токсичного і опікового шоку, профілактика і лікування тромбозів, тромбофлебітів, ендартеріїтів, у т.ч. хвороби Рейно, трансплантаційні судинні і пластичні операції. Додаток до перфузійної рідини в апаратах штучного кровообігу при операціях на серці.

Спосіб застосування та дози. Призначають внутрішньовенно, краплинно. Перед введенням розчин підігрівають до 35-37 °С.

За 24 год перед введенням обов’язково проводять внутрішньошкірну пробу (за винятком невідкладних випадків, при цьому треба мати всі необхідні препарати для усунення можливих алергійних реакцій).

Проведення внутрішньошкірної проби для визначення індивідуальній чутливості до Реополіглюкіну. Із флакона з препаратом в асептичних умовах відбирають шприцом 0,2-0,3 мл Реополіглюкіну і після заміни голки на шприці голкою для внутрішньошкірних ін’єкцій вводять 0.05 мл препарату в шкіру середньої третини внутрішньої поверхні передпліччя (оброблену попередньо етиловим спиртом). Правильність введення препарату контролюється візуально (створення “лимонної корочки”). Оцінку реакції лікар проводить через 24 год. Поява місцевої реакції у вигляді гіперемії (діаметр площі більше 1,5 см), виникнення папули, а також загальної реакції організму у вигляді нудоти, запаморочення та інших проявів через 10-15 хв після ін’єкції свідчать про підвищену чутливість до препарату (група ризику) і неможливість його застосування для даного пацієнта. За відсутності яких-небудь реакцій хворому вводять необхідну кількість препарату тієї серії, що була використана для проведення внутрішньошкірної проби, контролюючи реакцію пацієнта у перші 5-10 хв: після повільного введення перших 5 крапель припиняють переливання на 3 хв, потім вводять ще 30 крапель і знову припиняють вливання на 3 хв. При відсутності реакції продовжують введення препарату. Результати проби протоколюють в історії хвороби.

Дози та швидкість введення визначаються відповідно до показань і стану хворого (величина артеріального тиску, частота серцевих скорочень, гематокрит).

При різних формах шоку, тромбозах, тромбофлебітах, хворобі Рейно Реополіглюкін вводять внутрішньовенно, краплинно, в дозі від 500 до 1500 мл (у середньому – 10 мл/кг маси тіла) протягом 30-60 хв до стабілізації гемодинамічних показників на життєзабезпечуючому рівні. За необхідності кількість препарату може бути підвищена до 2000 мл. Добова доза для дорослих і дітей – до 15 мл/кг маси тіла.

При серцево-судинних і пластичних операціях Реополіглюкін вводять краплинно безпосередньо перед хірургічним втручанням, протягом 30-60 хв, дорослим у дозі 5-10 мл/кг (дітям – до 10 мл/кг), під час операції дорослим – 5 мл/кг (дітям – до 10 мл/кг). Після операції препарат вводять краплинно (протягом 60 хв), протягом 5-6 днів, із розрахунку: дорослим - 10 мл/кг однократно, дітям до 3 років - 10 мл/кг однократно, дітям до 8 років - по 7-10 мл/кг, 1-2 рази на добу, дітям до 13 лет - по 5-7 мл/кг, 1-2 рази на добу. Для дітей старше 14 років дози ті ж самі, що і для дорослих.

При операціях з штучним кровообігом Реополіглюкін додають у кров із розрахунку 10-20 мл/кг маси тіла для заповнення насосу оксигенатора. Концентрація Реополіглюкіна в перфузійному розчині не повинна перевищувати 3%. У післяопераційний період препарат застосовують у тих самих дозах, що і при лікуванні шокових станів.

Побічна дія. Реополіглюкін, як правило, спричиняє підвищення діурезу.

При введенні Реополіглюкіну можливі алергійні реакції.

Протипоказання. Підвищена чутливість до декстрану. Тромбоцитопенія (рівень тромбоцитів 100´10⁹/л і нижче). Захворювання нирок, що супроводжуються олігурією. Серцева недостатність та інші захворювання, коли введення великих об’ємів рідини є протипоказаним.

Передозування. При появі ознак передозування або непереносимості (поява уртикарних висипань, шкірного свербежу, утрудненого дихання із свистячими хрипами) інфузію негайно припиняють і вводять внутрішньовенно антигістамінні засоби (супрастин та ін.), кортикостероїди (дексаметазон та ін.), 10% розчин кальцію глюконату, при колапсі – 0,2-0,3 мл 0,01% розчину адреналіну гідрохлориду. Для поповнення рідинного та електролітного балансу вводять електролітні розчини (ізотонічний розчин натрію хлориду, 5% розчин глюкози).

Особливості застосування. Реополіглюкін застосовують тільки під контролем лікаря.

Якщо при введенні Реополіглюкіну спостерігається зниження діурезу з підвищенням щільності сечі, це може свідчити про дегідратацію. В цьому випадку необхідно внутрішньовенне введення електролітних розчинів (розчин Рінгера та ін.) для відновлення і підтримки водно-електролітного балансу.

Одночасно з Реополіглюкіном доцільно вводити збалансовані кристалоїдні розчини у кількості, необхідній для поповнення і підтримування водно-електролітного балансу, що є особливо важливим при лікуванні хворих з дегідратацією і після хірургічних операцій.

При зниженій функціональній здібності нирок або за необхідності обмежити введення натрію хлориду замість Реополіглюкіну призначають інші препарати декстрану, які не містять натрію хлориду, з 5% розчином глюкози.

Не рекомендується знижувати величину гематокриту нижче 25%.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Реополіглюкін посилює дію антикоагуляційних препаратів (гепарин та ін.).

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому місці при температурі від +10 до +25 °С. Термін придатності 2 роки.