Натрия аденозинтрифосфат инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: triphosadenine; аденозин-5’-(тетрагідрогентрифосфат); кислота аденозин-5’-трифосфорна;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або злегка жовтувата рідина;

склад: 1 мл розчину містить 0,01 г натрію аденозинтрифосфату двозаміщеного в перерахунку на 100% кислоту аденозинтрифосфорну;

допоміжні речовини: розчин натрію гідроксиду – до рН 7,0 - 7,3, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Кардіологічні препарати. Код АТС С01Е В10.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Натрію аденозинтрифосфат – сіль кислоти аденозин-5’-трифосфорної (АТФ) – природного метаболіту організму, що бере участь у багатьох життєво важливих біохімічних реакціях. При взаємодії із скорочувальним білком актоміозином АТФ розпадається на аденозиндифосфорну кислоту і неорганічний фосфат з вивільненням енергії, яка потрібна для м’язової діяльності і для багатьох процесів біосинтезу (білка, сечовини і т. ін.).

Сприяє розслабленню гладких м’язів, полегшує передачу нервових імпульсів у вегетативних адренергічних та холінергічних вузлах і передачу збудження з блукаючого нерва на серце. Чинить протиішемічну, мембраностабілізуючу та антиаритмічну дію, поліпшує антиоксидантний захист міокарда, підвищує його скорочувальну здатність.

Фармакокінетика. Не досліджена.

Показання для застосування. Коронарна недостатність, післяінфарктна кардіоміодистрофія, гостра і хронічна серцево-судинна недостатність, надшлуночкова пароксизмальна тахікардія. Комплексна терапія облітеруючих захворювань артерій – “переміжна кульгавість", хвороба Рейно, облітеруючий тромбофлебіт, тромбангіїт (хвороба Бюргера). Комплексна терапія м’язової дистрофії і атрофії, поліомієліту, розсіяного склерозу. Периферичні, змішані та центральні форми спадкової пігментної дегенерації сітківки.

Спосіб застосування та дози. Призначають дорослим внутрішньом’язово.

Для лікування ішемічної хвороби серця та інших захворювань міокарда, м’язової дистрофії, порушень периферичного кровообігу початкова доза становить 1 мл внутрішньом’язово 1 раз на добу протягом 2 - 3 днів, потім – по 1 мл 2 рази на добу або 2 мл 1 раз на добу. Курс лікування – 30 - 40 днів. При необхідності курс лікування повторюють з інтервалом 1 - 2 місяці.

При спадковій пігментній дегенерації сітківки призначають внутрішньом’язово по 5 мл 2 рази на добу з інтервалом 6 - 8 годин щоденно протягом 15 днів. При необхідності курс лікування повторюють з інтервалом 8 - 12 місяців.

Дози для дітей не встановлено.

Побічна дія. Препарат звичайно добре переноситься. При внутрішньом’язовому введенні можливі головний біль, посилення діурезу, тахікардія, алергічні реакції.

При розвитку виражених побічних явищ препарат відміняють.

Протипоказання. Гострий інфаркт міокарда; тяжкі форми брадіаритмій, артеріальна гіпотензія, запальні захворювання легенів, підвищена чутливість до препарату.

Передозування. Випадки передозування препарату не описані.

Особливості застосування. Препарат не можна вводити в великих дозах одночасно з серцевими глікозидами.

Дані щодо застосування препарату в період вагітності і лактації відсутні.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Серцеві глікозиди підвищують ризик розвитку побічних ефктів (у т.ч. аритмогенної дії).

Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла, недоступному для дітей місці, при температурі від +3 °С до +5 °С. Термін придатності - 1 рік.