Новокаин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: procaine; b-діетиламіноетилового ефіру пара-амінобензойної кислоти гідрохлорид;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина;

склад: 1 мл розчину містить 0,005 г прокаїну;           

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін'єкцій.

Фармакотерапевтична група. Препарати для місцевої анестезії.

Код АТС N01B A02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Новокаїн – місцевоанестезуючий засіб з помірною анестезуючою активністю і великою широтою терапевтичної дії. Знижує збудливість моторних зон кори головного мозку, міокарда і периферичних холінореактивних систем. Має гангліоблокуючу дію, у тому числі спазмолітичну, на гладку мускулатуру; зменшує утворення ацетилхоліну.

Фармакокінетика. При парентеральному введенні добре всмоктується, швидко гідролізується в плазмі крові під впливом естераз і холінестераз. Із сечею екскретирується 80% препарату. Новокаїн належить до препаратів з дуже короткою тривалістю дії.

Показання для застосування. Новокаїн застосовується для проведення місцевої, інфільтраційної і спинномозкової анестезії; вагосимпатичної і паранефральної блокади; для потенціювання дії основних наркотичних засобів при загальній анестезії; купірування болю при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, геморої та ін.

Спосіб застосування та дози. 0,5% розчин Новокаїну застосовують внутрішньовенно і внутрішньом’язово.

При місцевій анестезії концентрація і кількість розчинів Новокаїну залежать від характеру оперативного втручання. При паранефральній блокаді у приниркову клітину вводять 50 - 70 мл 0,5% розчину. Розчин Новокаїну застосовують також внутрішньовенно й внутрішньо (гіпертонічна хвороба, токсикози вагітних з гіпертонічним синдромом, спазми кровоносних судин, виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки, нейродерміт та ін.). У вену вводять від 1 до 10 - 15 мл 0,5% розчину (повільно, краще в ізотонічному розчині натрію хлориду). Кількість ін’єкцій (іноді 10 - 20) залежить від тяжкості хвороби й ефекту терапії.

Для провідникової паравертебральної анестезії призначають 10 - 15 мл 0,5% розчину Новокаїну, анестезії черевних гангліїв за Брауном – 40 мл 0,5% розчину Новокаїну.

Дози для дітей визначають за спеціальними таблицями.

Побічна дія. Можливі запаморочення, загальна слабкість, алергійні реакції, розвиток анафілактичного шоку.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату.

Передозування. Симптоми: запаморочення, парестезії, рухове збудження, епілептиформі судоми, задишка, колапс, висипання на шкірі, набряки (алергічні реакції). При зазначених явищах застосовують штучне дихання, вдихання карбогену, при судомах вводять внутрішньовенно барбітурати короткочасної дії, при колапсі – внутрішньовенно краплинно сольові кровозамінні розчини, при розладі серцевої діяльності (мерехтіння або зупинка шлуночків) – відповідні реанімаційні заходи.

Особливості застосування. Для зменшення всмоктування і подовження дії розчинів Новокаїну при місцевій анестезії до них звичайно додають розчин адреналіну гідрохлориду (0,1%) – по 1 краплі на 2, 5, 10 мл розчину Новокаїну, що на відміну від кокаїну звуження судин не спричинює.

Перед введенням Новокаїну слід попередньо зробити шкірні проби на переносимість препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат зменшує вплив антихоліноестеразних засобів на нервово-м’язову передачу. При внутрішньовенному введенні Новокаїну підвищується міорелаксуючий ефект дитиліну. Спільне застосування новокаїну і прокаїнаміду приводить до посилення ефектів останнього. Можлива перехресна сенсибілізація. Новокаїн знижує ефективність сульфаніламідних препаратів.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці, при температурі 15 - 25⁰С. Термін придатності – 3 роки.